Ухвала

від 03.07.2012 по справі 2а-1298/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 55741/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І,, Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Курдобі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, Приватного підприємства "Сігуенья" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави, в особі державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Приватного підприємства "Сігуенья" про стягнення податкового боргу в сумі 68952,07 грн.,-

встановила:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Сігуенья" про стягнення податкового боргу в сумі 68952,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не сплачено в установлений законодавством строк узгоджену суму податкового зобов'язання, в зв'язку з чим виник податковий борг в сумі 68952,07 грн. в тому числі штрафні санкції та пеня.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Сігуенья" в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 62993,91 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржили Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківськ, Приватне підприємство "Сігуенья". Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах. Просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою задоволити вимоги, викладені в апеляційних скаргах.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у Приватного підприємства "Сігуенья" наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 68952,07 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 48541,67 грн. який виник в наслідок несплати узгоджених зобов'язань згідно поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість; по земельному податку з юридичних осіб в сумі 14452,24 грн., який виник в наслідок несплати узгоджених зобов'язань згідно поданих відповідачем податкових розрахунків земельного податку та по орендній платі за землю в сумі 5958,16 грн., який виник в наслідок пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача. За наслідками несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, до відповідача на підставі актів перевірки застосовано штрафні санкції в сумі 17460,11 грн. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідачем несвоєчасно сплачувались самостійно узгоджені зобов'язання з податку на додану вартість, орендній платі за землю та земельному податку, в зв'язку з чим відповідачу донараховано пеню в сумі 19367,56 грн., з яких по податку на додану вартість 4181,13 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку та 8192,43 грн. пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу; по орендній платі за землю 5958,16 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку; по земельному податку 99,08 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку та 936,58 грн. пені, що нарахована на суму не сплаченого податкового боргу.

Положенням пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 даного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів, оглянувши матеріали справи, встановила, що за приватним підприємством "Сігуенья" затримувалась сплату узгоджених зобов'язань податку на додану вартість, що перевищує 90 календарних днів, в зв'язку з чим до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту «а»16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання визначеного цим Законом.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункт 16.4.1 статті 16 Закону).

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Отже, заборгованість відповідача перед бюджетом складає 68952,07 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 48541,67 грн., з них податкових зобов'язань згідно поданих декларацій в сумі 18708,00 грн., штрафних санкцій в сумі 17460,11 грн., по пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача в сумі 4181,13 грн. та по пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 8192,43 грн.; по орендній платі за землю в сумі 5958,16 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку; по земельному податку в сумі 14452,24 грн., з них податкових зобов'язань згідно поданих розрахунків в сумі 13416,58 грн., по пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача в сумі 99,08 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 936,58 грн.

Однак, щодо заборгованості з орендної плати за землю в сумі 5958,16 грн., то суд першої інстанції відмовив вірно з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та обставин встановлених судом, орендна плата за землю відповідача повинна здійснюватись згідно договору оренди землі від 24 лютого 2009 року укладеного відповідачем з Івано-Франківською міською радою на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року. Даним рішенням зобов'язано Івано-Франківську міську раду укласти договір оренди землі з відповідачем по справі.

У відповідності до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як встановлено в судовому засіданні перший заступник прокурора у відповідності до статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Вищого господарського суду з касаційним поданням на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року, за наслідками розгляду касаційного подання скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року та прийнято нове рішення, яким в задоволенні вимог ПП «Сігуенья» відмовлено.

Враховуючи, те що договір оренди землі про передачу в оренду відповідачу земельної ділянки був укладений на підставі рішення Господарського суду ІваноФранківської області від 24 лютого 2009 року, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 16 лютого 2010 року, а тому рішення Господарського суду ІваноФранківської області від 24 лютого 2009 року не набрало законної сили, як таке. В звязку з цим, і договорів оренди землі вважається таким, що не укладався.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, сума, що підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку становить 62993,91 грн., з яких 48541,67 грн. по податку на додану вартість та 14452,24 грн. по земельному податку, в тому числі штрафні санкції та пеня. Дана заборгованість підтверджується довідкою про борг за платежами №25 від 17 січня 2011 року, корінцями податкових повідомлень-рішень, податковими деклараціями податку н додану вартість, розрахунками земельного податку та іншими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, Приватного підприємства "Сігуенья" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року у справі №2а-1298/11/0970- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Запотічний

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.07.2012 року