Постанова

від 01.06.2011 по справі 2а-1298/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р. Справа № 2a-1298/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

при секретарі Дякун М.М.

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави, в особі державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Сігуенья"

про стягнення податкового боргу в сумі 68952,07 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави, в особі державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську (надалі-позивач) 12 квітня 2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Сігунея»про стягнення податкового боргу в сумі 68952,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не сплачено в установлений законодавством строк узгоджену суму податкового зобов'язання, в зв'язку з чим виник податковий борг в сумі 68952,07 грн. в тому числі штрафні санкції та пеня.

Заступник прокурора в судове засідання не з'явився.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача проти адміністративного позову частково заперечив, надавши суду відзив на позов, який мотивований наступним. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що у відповідача наявний борг по орендній платі за землю в сумі 5958,16 грн. Натомість, відповідач зазначає, що дану оренду землі, відповідач був зобов'язаний сплачувати згідно договору оренди землі укладеного відповідачем з Івано-Франківською міською радою на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області. Однак, дане рішення суду, скасоване Постановою Вищого господарського України, а тому договір оренди землі є таким, що не укладався. Вважає, що позивач не мав права нараховувати орендну плату за землю, а тому просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 5958,16 гривень.

Розглянувши адміністративний позов та відзив на позов, заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 68952,07 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 48541,67 грн. який виник в наслідок несплати узгоджених зобов'язань згідно поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість; по земельному податку з юридичних осіб в сумі 14452,24 грн., який виник в наслідок несплати узгоджених зобов'язань згідно поданих відповідачем податкових розрахунків земельного податку та по орендній платі за землю в сумі 5958,16 грн., який виник в наслідок пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача. За наслідками несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, до відповідача на підставі актів перевірки застосовано штрафні санкції в сумі 17460,11 грн. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідачем несвоєчасно сплачувались самостійно узгоджені зобов'язання з податку на додану вартість, орендній платі за землю та земельному податку, в зв'язку з чим відповідачу донараховано пеню в сумі 19367,56 грн., з яких по податку на додану вартість 4181,13 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку та 8192,43 грн. пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу; по орендній платі за землю 5958,16 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку; по земельному податку 99,08 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку та 936,58 грн. пені, що нарахована на суму не сплаченого податкового боргу.

Положенням пункту 5.1 статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» (далі-Закон) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 даного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. (пункт 1.3 статті 1 Закону).

Податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2 статті 1 Закону).

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з актів своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість, відповідачем затримувалось сплату узгоджених зобов'язань податку на додану вартість, що перевищує 90 календарних днів, в зв'язку з чим до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту «а»16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання визначеного цим Законом.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункт 16.4.1 статті 16 Закону).

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Cудом встановлено, що відповідачу надсилалось першу податкову вимогу №1/2615 від 04 листопада 2008 року та другу податкову вимогу №2/2976 від 08 грудня 2008 року, які отримано відповідачем 08 листопада 2008 року та 11 грудня 2008 року, однак дані вимоги залишені відповідачем без виконання.

Отже, заборгованість відповідача перед бюджетом складає 68952,07 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 48541,67 грн., з них податкових зобов'язань згідно поданих декларацій в сумі 18708,00 грн., штрафних санкцій в сумі 17460,11 грн., по пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача в сумі 4181,13 грн. та по пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 8192,43 грн.; по орендній платі за землю в сумі 5958,16 грн. пені, що обліковується по особовому рахунку; по земельному податку в сумі 14452,24 грн., з них податкових зобов'язань згідно поданих розрахунків в сумі 13416,58 грн., по пені, що обліковується по особовому рахунку відповідача в сумі 99,08 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 936,58 грн.

Однак, щодо заборгованості з орендної плати за землю в сумі 5958,16 грн., то суд відмовляє з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та обставин встановлених судом, орендна плата за землю відповідача повинна здійснюватись згідно договору оренди землі від 24 лютого 2009 року укладеного відповідачем з Івано-Франківською міською радою на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року. Даним рішенням зобов'язано Івано-Франківську міську раду укласти договір оренди землі з відповідачем по справі.

У відповідності до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як встановлено в судовому засіданні перший заступник прокурора у відповідності до статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Вищого господарського суду з касаційним поданням на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року, за наслідками розгляду касаційного подання скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року та прийнято нове рішення, яким в задоволенні вимог ПП «Сігуенья»відмовлено.

Враховуючи, те що договір оренди землі про передачу в оренду відповідачу земельної ділянки був укладений на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 16 лютого 2010 року, а тому рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2009 року не набрало законної сили, як таке. В зв'язку з цим, і договорів оренди землі вважається таким, що не укладався.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, сума, що підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку становить 62993,91 грн., з яких 48541,67 грн. по податку на додану вартість та 14452,24 грн. по земельному податку, в тому числі штрафні санкції та пеня. Дана заборгованість підтверджується довідкою про борг за платежами №25 від 17 січня 2011 року, корінцями податкових повідомлень-рішень, податковими деклараціями податку н додану вартість, розрахунками земельного податку та іншими матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на Податковий кодекс України, оскільки згідно прикінцевих положень даного Кодексу, останній набирає чинності з 01 січня 2011 року. В змісті пункту 2 Рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що дана заборгованість відповідача виникла до набрання чинності Податкового кодексу України. За таких обставин, відповідач повинен нести відповідальність та сплачувати податкову заборгованість у відповідності до норм Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року та іншого податкового законодавства чинного на час введення в дію Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем не подано доказів сплати вищезазначеної заборгованості в сумі 62993,91 грн., суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Сігуенья", 76000, вул. Грюнвальдська, 7/9, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31523823, в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 62993 ( шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) гривні, 91 коп

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 06 червня 2011 року.