Рішення

від 03.07.2012 по справі 26/5014/1155/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12 Справа № 26/5014/1155/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель", м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 203078 грн. 47 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -старший інспектор ліцензійно-профілактичного відділу аварійно-рятувального загону спеціального призначення ОСОБА_1, довіреність №23/11 від 24.10.2011;

від відповідача -представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність №217юр-1 від 01.01.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №394/113 від 01.04.2004 в сумі 200685 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 963 грн. 29 коп. та 3% річних в сумі 1430 грн. 18 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 14.06.2012 та 21.06.2012 оголошувались перерви.

Відповідач відзивом №б/н від 29.05.2012 вимоги позову відхилив, оскільки згідно п.4.1 договору плата за утримання пожежної охорони здійснюється на фактичну кількість особистого складу щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця, що додатковою угодою №4 від 28.12.2008, яка вступила в дію з 01.01.2009 по 31.12.2009, сторони змінили п.4.2 договору та зазначили, що загальна сума по утриманню штатної чисельності ДПЧ-9 складає 40137 грн. 00 коп. на місяць, тобто в даному випадку нарахування вартості плати за утримання пожежної охорони за період липень -вересень 2011 року в сумі 40137 грн. 00 коп. щомісячно є неправомірним. Крім того, відповідно до листа Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області від 26.09.2011 №04-28/2557 відповідача було виключено з Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки і з цього моменту позивач припинив надавати відповідачу відповідні послуги за спірним договором.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Головним управлінням МНС України в Луганській області (Пожежна охорона, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель" (Госпорган, відповідач) 01.04.2004 був укладений договір з організації державної пожежної охорони МНС України на Товаристві з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель" №394/113 з додатковими угодами (далі-договір), за умовами якого пожежна охорона здійснює пожежну охорону на об'єкті госпоргана силами 9-ої Державної пожежної частини 5-го загону Державної пожежної охорони (п.1.3 договору).

В п.4.1 договору сторони домовились, що плата на утримання пожежної охорони здійснюється на фактичну чисельність особового складу щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Згідно п.4.2 договору сума договору встановлюється сторонами на підставі розрахунку, який додається до договору і є його складовою частиною, відповідно з діючими постановами Кабінету Міністрів України, наказами МНС, МВД та іншими директивними документами. Загальна сума на утримання штатної чисельності ДПЧ-9 ЗДПО-5 складає 381978 грн. 24 коп. на рік, в т.ч. ПДВ. При зміні витрат на утримання пожежної охорони, зміна суми договору можлива тільки за умови підписання сторонами додаткової угоди на підставі вищезазначених директивних документів.

Договір укладений на один рік і набирає чинності з 01.04.2004 (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору якщо за один місяць до закінчення договору жодна із сторін не вимагає його зміни, договір діє на тих же умовах і на той же строк.

При відмові від послуг пожежної охорони або планових змін умов договору госпорган повинен не пізніше, ніж за один місяць письмово попередити про це іншу сторону (п.5.4).

28.12.2008 між сторонами була укладена додаткова угода №4/25, згідно якої сторони внесли зміни до договору №394/113, а саме п.4.2 договору викладений в наступній редакції: „Сума договору встановлюється сторонами на основі розрахунку, який додається до діючого договору і є його невід"ємною частиною, відповідно з діючими постановами Кабінету Міністрів України, наказами МНС, МВД, іншими директивними документами. Загальна сума на утримання штатної чисельності ДПЧ-9 ЗДПО-5 складає 40137 грн. 00 коп. на місяць, в т.ч. ПДВ . При зміні витрат на утримання пожежної охорони, зміна суми договору 20% - 6689 грн. 50 коп., тобто 481644 грн. 00 коп. на рік, в т.ч. ПДВ 20% - 80274 грн. 00 коп.".

Як зазначив позивач, він належно виконував умови договору, а відповідач несвоєчасно сплачував надані послуги, внаслідок чого за ним виникла заборгованість за період грудень -квітень 2012 року в сумі 200685 грн. 00 коп., на яку позивач нарахував 3% річних та інфляційні нарахування і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг, до яких відносить і договір №394/113 від 01.04.2004, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.4.1 договору сторони визначили строк оплати за утримання ДПЧ-9, тобто до 25 числа поточного місяця на підставі розрахунку.

Відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише на умовах, встановлених договором.

Згідно ч.1 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Враховуючи те, що додатковою угодою №4/25 від 28.12.2008 сторони внесли зміни до п.4.2 договору та визначили загальною сумою по утриманню штатної чисельності ДПЧ-9 Головного управління МНС України в Луганській області суму у розмірі 40137 грн. 00 коп. на місяць відповідно 481644 грн. 00 коп. на рік та те, що більше додаткових угод сторонами не укладалося, та умови п.5.2 договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №394/113 від 01.04.2004 в сумі 200685 грн. 00 коп. та про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Доводи відповідача стосовно того, що підприємство згідно листа Територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області від 26.09.2011 №04-28/2557 виключено з Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки спростовуються наступним.

Правове регулювання пожежної безпеки на території України, а також відносин державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі здійснюється на підставі Закону України „Про пожежну безпеку".

Статтею 5 Закону України „Про пожежну безпеку" встановлено обов'язок підприємств, установ та організацій щодо забезпечення пожежної безпеки, законодавцем передбачено, що власники останніх та орендарі зобов'язані створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу.

Згідно з п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 №508 „Про заходи щодо виконання Закону України „Про пожежну безпеку" підрозділи Державної пожежної охорони створюються в населених пунктах, а також на підприємствах, в установах та на інших об'єктах незалежно від форм власності, які мають особливо важливе значення або підвищену пожежну небезпеку .

Законом України „Про об'єкти підвищеної небезпеки" встановлено, об'єкт підвищеної небезпеки об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки" потенційно небезпечним об'єктом є об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовлятися, перероблятися, зберігатися чи транспортуватися небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварій.

Статтею 8 Закону України „Про об'єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захисту людей і довкілля від їх впливу.

Тобто, виходячи з наведеного вбачається, що об'єкти позивача є потенційно небезпечним об'єктом, оскільки всі перелічені у Законі України „Про об'єкти підвищеної небезпеки" ознаки потенційної небезпеки наявні у Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель".

За таких обставин, враховуючи положення пункту 27 Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 №508, позивач є підприємством, яке має особливе значення, зокрема є потенційно небезпечним об'єктом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.4.1 договору строк надані послуги не оплатив.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Правомірно позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 26.11.2011 по 26.04.2012 в сумі 1430 грн. 18 коп. та інфляційні нарахування за період з грудня 2011 по квітень 2012 в сумі 963 грн. 29 коп., які і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Зайве сплачений позивачем за платіжним дорученням №283 від 27.04.2012 судовий збір в сумі 97 грн. 12 коп. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" на підставі відповідної ухвали господарського суду.

Судовий збір в сумі 4061 грн. 56 коп. покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель", площа Хіміків, б.2, м.Рубіжне Луганської області, код 32803997 на користь Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, кв.Олексієва, б.12а, м.Луганськ, код 08588582 заборгованість в сумі 200685 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 1430 грн. 18 коп., інфляційні нарахування в сумі 963 грн. 29 коп., судовий збір в сумі 4061 грн. 56 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 05.07.2012.

Суддя С.С. Єжова