Постанова

від 31.03.2008 по справі 8/513

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1,

тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ:

31.03.2008                                                                               

Справа №  8/513

за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, поштова

адреса: АДРЕСА_1; юр.адреса: АДРЕСА_2

до  Полтавського обласного управління у справах

захисту прав споживачів,36011 м.Полтава, вул.Пушкіна, 16

про  визнання нечинною постанови

Суддя  Плеханова Л.Б.

Секретар Батрак Я.А.

Представники:

від позивача: 

ОСОБА_2, дор. від 23.11.08 р.

від відповідача:  ОСОБА_3, дор. № 1230 від 06.11.07

СУТЬ СПРАВИ:  розглядається адміністративний позов про

визнання нечинною постанови Полтавського обласного управління у справах захисту

прав споживачів м.Полтава № 338 від 11.10.2007 р. про накладення стягнень

відповідно до ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідач у запереченнях проти

адміністративного позову (лист № 8/513 від 10.12.2007р.) вважає оспорювану

позивачем постанову такою, що відповідає чинному законодавству, тому відсутні

підстави для визнання її нечинною.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно

дослідивши матеріали і обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач пред"явив

адміністративний позов до відповідача про визнання нечинною постанови № 338 від

11.10.2007 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України

"Про захист прав споживачів" - штрафу у розмірі 28230 грн.

Позивач вважає вищевказану

постанову необґрунтованою і просить визнати її нечинною.

Так, на його думку, відповідачем в

акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від

03.10.2007 р. № 001485 вказано, що перевірка проводиться на підставі затвердженого

тематичного плану роботи управління з метою контролю стану дотримання

законодавства про захист прав споживачів, а потім зазначається, що перевірка

проводилась на підставі отриманого від споживача звернення № 125-к від

21.09.2007 р. про порушення суб"єктом господарювання вимог законодавства

про захист прав споживачів.

В силу ст.5 ст.26 Закону України

"Про захист прав споживачів" захист прав споживачів здійснює

спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів

та його територіальні органи, які забезпечують реалізацію державної політики

щодо захисту прав споживачів,  і позивач

має право перевіряти у суб"єктів господарювання сфери торгівлі і послуг

якість продукції, додержання правил торгівлі та надання послуг. Проведення

таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Згідно з наказом Державного

комітету України з технічного регулювання та споживчої політики "Про

підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав

споживачів при здійсненні перевірок суб"єктів господарської

діяльності" від 14.03.2003 р. № 42 державні органи у справах захисту прав

споживачів проводять:

- планові перевірки додержання

суб"єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського

харчування і послуг якості товарів (робіт, послуг), а також додержання правил

торгівлі та надання послуг на підставі затвердженого начальником управління

щоквартального плану проведення перевірок;

- позапланові перевірки

суб"єктів господарської діяльності здійснюються виключно на підставі

отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб"єктами вимоги

законодавства про захист прав споживачів.

Проаналізувавши акт перевірки від

03.10.2007 р. № 001485 позивачеві не зрозуміло, яка проводилась перевірка - чи

то планова, чи то позапланова.

Крім того, в даному акті вказано,

що "приватного підприємця ОСОБА_1запрошено до управління для розгляду

матеріалів справи та складання протоколу про адміністративне правопорушення

11.10.2007 р. з 9-00 до 11-00 години за адресою: м.Полтава, вул. Пушкіна,

16". Але під час перевірки позивач був відсутній у приміщенні магазину

"НТЕХ", де орендує торгівельну площу. Відповідно його не могли

попередити про час та дату розгляду матеріалів справи та складання протоколу

про адміністративне правопорушення.

Акт перевірки від 03.10.2007 року №

001485 був наданий лише 11.10.2007 року продавцеві ОСОБА_4

Статтею 4 Положення про порядок

накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав

споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002

р. № 1177 передбачено, що питання про накладення штрафу розглядається за участю

представника суб"єкта господарської діяльності. У разі його відсутності

справу може бути розглянуто лише у випадку, коли, незважаючи на своєчасне

повідомлення суб"єкта господарської діяльності про місце і час розгляду

справи, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, в порушення зазначеного

Положення, відповідач розглянув питання про накладення штрафу у відсутності

позивача, який, як стверджує позивач, належним чином не  був сповіщений  про місце і час розгляду справи.

Крім того, відповідно до

вищевказаного Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення  законодавства про захист прав

споживачів,   рішення про накладення

штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб"єкта

господарської діяльності та інших матеріалів, пов"язаних з цією

перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і

оформлюється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

В акті  перевірки від 03.10.2007 року № 001485

вказано, що:

- в порушення статті 23 Закону

України "Про захист прав споживачів" споживачу відмовили у реалізації

його права;

- в порушення п.21 "Правил

торгівельного обслуговування населення", ст.15 Закону України "Про

захист прав споживачів", ст. 17 "Правил продажу непродовольчих

товарів" на момент перевірки споживачам не надається необхідна, доступна,

достовірна та своєчасна інформація про товар, також відсутня інформація про

дату виготовлення та про місцезнаходження виробника;

- в порушення п.5.2 "Правил

продажу непродовольчих товарів" відсутнє маркування на індивідуальних

упаковках, де розміщується інформація про найменування підприємства виробника,

його адресу, колір корпусу виробу, дату виготовлення;

- в порушення п.38 "Правил

торгівельного обслуговування населення" суб"єкт господарювання не має

журналу перевірок;

- в порушення ст.18 Закону України

"Про захист прав споживачів" та ст.14 

Закону на момент перевірок не пред"явлені документи із зазначенням

реєстраційних номерів сертифікатів відповідності.

Вказані висновки позивач вважає

необґрунтованими, так як журнал перевірки суб"єкта господарювання на

момент перевірки був в наявності і оформлений відповідно до встановленої форми,

як і сертифікати відповідності на всі вироби, які підлягають обов"язковій

сертифікації. Дані сертифікати відповідності надавалися перевіряючим.

Крім того, деякі товари взагалі не

підлягають обов"язковій сертифікації, що підтверджується довідкою ДП

"Державного сертифікаційного центру синтетичних миючих засобів та виробів

електронної техніки "Елхім" від 01.09.2005 року вих. № 686/С.

Позивач пояснив, що на всіх

індивідуальних упаковках було в наявності маркування, де розміщується

інформація  про найменування підприємства

виробника, його адресу, колір корпусу виробу, дату виготовлення, що може бути

підтверджено свідкамиОСОБА_5та ОСОБА_6, ОСОБА_4

Також показами свідків може бути

підтверджено, що як на момент перевірки, так і постійно споживачам надається

необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про товар. В магазині є

в наявності у видному, доступному місці куточок споживача, що передбачено

відповідно "Правилами проведення торгівельної діяльності" та

"Правилами  торгівельного

обслуговування населення", затверджених постановою КМУ № 822 від  15.06.2006 р. Біля кожної одиниці товару

розміщена інформація з вказівкою всіх необхідних даних, передбачених чинним

законодавством.

Відповідно до статті 23  Закону України "Про захист прав

споживачів"  на суб"єктів

господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за:

відмову споживачу в реалізації його

прав, установлених частиною 1 статі 8 і частиною 3 статі 10 Закону України

"Про захист прав споживачів" , - у десятикратному розмірі вартості

товару, виконати роботи (надати  послуги)

виходячи з цін, що діяли на час придбання товару, замовлення роботи (надання

послуги), але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, у акті перевірки вказано, що приватним підприємцем не організовано

проведення експертизи продукції, тобто порушено вимоги  ст.17 

Закону України "Про захист прав споживачів".

Позивач не погоджується з

висновками відповідача, так як з моменту звернення споживача, відеокамера

відразу була направлена до Сервісного центру ТОВ "ДТС", а 07.09.2007

року сервісним  центром було складено акт

технічного стану № 77729, відповідно до якого було зроблено висновок, що в ході

перевірки виробу виявлено "попадание жидкости внутрь изделия". Тобто

істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця),

не було виявлено..

Відповідачем було застосовано штраф

у десятикратному розмірі вартості товару за відмову споживачу в реалізації його

прав, установлених частиною 1 статі 8 і частиною 3 статті 10 Закону України

"Про захист прав споживачів" . Але, якщо проаналізувати зміст акту

перевірки, то видно, що відповідачем не було виявлено жодного порушення, яке

можна кваліфікувати, як відмову споживачу в реалізації його прав, установлених

частиною 1 статі 8 і частиною 3 статі 10 Закону України "Про захист прав

споживачів" .

Представник відповідача у судовому

засіданні пояснив, що оспорювана позивачем постанова є обґрунтованою та такою,

що відповідає чинному законодавству, а тому не підлягає скасуванню з слідуючих

підстав:

Фахівцями управління у справах

захисту прав споживачів 03.10.07 р. на підставі плану роботи та скарги

споживача була здійснена перевірка дотримання позивачем чинного законодавства у

сфері захисту прав споживачів у магазині "НТЕХ" м. Полтава.

В ході перевірки були виявлені

порушення Закону України "Про захист прав споживачів" , що

відображено  в акті перевірки від

03.10.2007р. № 001485.

Доводи позивача про те, що акт

перевірки був наданий продавцеві ОСОБА_4тільки 11.10.2007 року не відповідає

дійсності, так як в акті чітко зазначено, що ОСОБА_4, в присутності якого

проводилась перевірка, з актом 

ознайомлений та від підпису відмовився. Копію акту для вручення

суб"єкту господарювання, який був відсутній на момент перевірки,

ОСОБА_4отримувати також відмовився, тому вказаний акт був направлений ОСОБА_1

поштою, що підтверджується  записом в

журналі вихідної кореспонденції. В даному акті чітко зазначено, що приватний

підприємець запрошується до Управління  у

справах захисту прав споживачів для розгляду матеріалів справи 11.10.2007 року

з 9 до 11 годин. Таким чином, відповідач вважає, що позивач ОСОБА_1 належним

чином була  повідомлена про час і місце

засідання комісії, але не скористалась правом взяти участь у перевірці.

Так як від ОСОБА_1  не було одержано клопотання  про відкладення розгляду справи, тому

справа  була розглянута у її відсутність.

Таким чином, Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення

законодавства про захист прав споживачів, затверджене Постановою Кабінету

Міністрів України від 17.08.2002 року № 1177, відповідачем не порушувалось.

Відповідач наполягає на тому, що все, без виключення, порушення з боку

позивача,  мали місце.

Відповідач також вважає, що

позивачем були порушені вимоги статті 17 Закону України "Про захист прав

споживачів" , згідно з якою, у разі, коли під час гарантійного строку

необхідно визначити причини  втрати

якості продукції, продавець зобов"язаний у триденний строк з дня одержання

від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Як вбачається з матеріалів справи,

17.09.07 р. споживач ОСОБА_7 звернувся з заявою до ПП ОСОБА_1 щодо призначення

незалежної експертизи для встановлення причини несправності відеокамери і просив

провести  експертизу за участі експерта

ОСОБА_8та в його присутності. Дану заяву 17.09.2007 р. прийняв продавець Кияшко

С.О., про що свідчить штамп на заяві споживача ОСОБА_7

Як стверджує позивач, ще 07.09.07

за його ініціативою в сервісному центрі м. Києва був складений акт технічного

стану № 77729, у якому вказано, що в ході перевірки кінокамери встановлено

попадання рідини всередину виробу.

Відповідач встановив, що акт

технічного стану не можна вважати проведенням експертизи та працівники

сервісного центру не мають ліцензії на право проведення експертизи. Крім того,

вони є зацікавленими особами в результатах з"ясування причин несправності

відеокамери.

За клопотанням позивача у судовому

засіданні, яке відбулося 26.02.2008 р., були заслухані пояснення свідків -

працівників магазину позивача - ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_5

СвідокОСОБА_4 пояснив, що

03.10.2007 р. він знаходився у приміщенні магазину і був свідком того, як в

магазин зайшли три жінки і розпочали перевірку 

наявності маркування на індивідуальних упаковках виробів та

сертифікатів.

На вимогу перевіряючих працівники

магазину виносили для огляду упаковки з виробами. На тих упаковках була

розміщена інформація про найменування підприємства виробника, його адресу, дату

виготовлення. .

Після закінчення перевірки

перевіряючі вимагали від ОСОБА_4підписати акт перевірки, але він відмовився від

підпису, так як не мав на це відповідних повноважень і не мав чіткої уяви щодо

мети перевірки.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні

пояснив, що під час проведення перевірки 03.10.2007 р. на прохання перевіряючих

він виніс з підсобного приміщення дві упаковки з плеерами виробництва Китай, на

яких було належне маркування (найменування виробника, назва виробу та інше).

Сертифікати на вказані плеери були, як  і

на всі інші вироби, що знаходились в магазині.

Інших упаковок з виробами ОСОБА_6не

виносив. Уся інформація про товари була вказана на цінниках.

По результатах перевірки був

складений акт, якийі запропонувалиОСОБА_4 підписати, але ОСОБА_4ід підписання

акту відмовився.

СвідокОСОБА_5у судовому засіданні

пояснив, що 03.10.2007 р. він проходив практику у позивача і бачив, як у

приміщення торгівельного залу магазина зайшли три жінки, з яких дві перевіряли

наявну на товарах інформацію, а третя жінка складала акт.ОСОБА_5бачив, як

ОСОБА_4приніс сертифікати на товари і пред"явив їх перевіряючим, але вони

їх не визнали належними.

У торгівельному заліОСОБА_5бачив

куточок споживача, де була розміщена інформація щодо товарів.

За клопотанням відповідача у

судовому засіданні були заслухані пояснення свідка ОСОБА_9, яка показала, що

03.10.2007 року у складі комісії, створеної на підставі ст.26  Закону України "Про захист прав

споживачів" та згідно направлення № 566 від 02.10.2007 р., проводила

планову перевірку у магазині "НТЕХ" у м.Полтава по вул.Жовтневій, №

73 приватного підприємця ОСОБА_1 Перевірка проводилася відповідно до плану

роботи Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів на 3

квартал 2007 року.

У ході перевірки були встановлені

факти невідповідності маркування на частині товарних виробів встановленим

правилам (неповна інформація), а також відсутність сертифікатів і факт

реалізації товарів без необхідної 

доступної, достовірної інформації про товар.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129

Конституції та ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини,

на яких ґрунтується її доводи і заперечення.

Як зазначається в частині першій

ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні

дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що

обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші

обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані

встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та інших представників,

показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України передбачено,

що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не

бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст.86 КАС України, суд

оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується

на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду  наперед

встановленої сили.

Відповідач стверджує, що ним було

дотримано встановленого порядку повідомлення позивача про час і місце засідання

комісії, створеної Управлінням у справах захисту прав споживачів. Акт перевірки

від 03.10.2007 р. був направлений 

приватному підприємцю ОСОБА_1 поштою, що підтверджується записом в

журналі вихідної кореспонденції, у якому було зазначено, що ПП ОСОБА_1

запрошується для розгляду матеріалів перевірки 11.10.2007 р. з 9 до 11 годин.

На підтвердження цього відповідач надав ксерокопію витягу з журналу вихідної

кореспонденції.

Вказаний доказ не є належним з

огляду на те, що надсилання  повідомлень

має бути зроблене в такій формі, яка б забезпечувала можливість доведення у

разі спору, що таке повідомлення було зроблено. Строки попередження обчислюються

від дня відповідного повідомлення або з дня, коли позивач повинен був про це

дізнатися.

Відповідач не надав доказів

відправки позивачеві вищевказаних матеріалів, якими мали бути розрахунковий

документ поштового відправлення, який підтверджує відправку конкретного  листа за конкретним номером та датою

відправки.

Отже, не можна вважати доведеними

посилання відповідача на дотримання ним порядку надсилання позивачеві

вищевказаного повідомлення.

Органи державної влади та посадові

особи зобов"язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності

суб"єктів господарювання неупереджено, об"єктивно і оперативно,

дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси

суб"єктів господарювання.

Суд також вважає неналежним доказом

у справі акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від

03.10.2007 р. № 001485, оскільки він є одностороннім, складеним без участі у

проведенні вказаної перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 або її повноважного

представника. Вказана обставина позбавляє акт перевірки від 03.10.2007 р.

доказової сили згідно статей 69,70 КАС України.

Заперечуючи проти доводів

відповідача, позивач долучив до матеріалів справи лист Полтавської дирекції

Поштамт  - Центр поштового зв"язку №

1 від 30.01.2008 р. № 88,  яким повідомлено

адвоката позивача ОСОБА_2 про те, що за період з 04.10.2007 р. по 04..11.2007

р. на ім"я ОСОБА_1 за адресою:АДРЕСА_115.10.2007 р. надійшов

рекомендований лист № 30543-1 у м. Полтаві, який вручений адресату 18.10.2007

р.

Вказаний лист спростовує

ствердження відповідача по справі, що він направляв позивачу акт № 001485

перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 03.10.2007 р.

по пошті, про що свідчить вказаний  вих.

№ 826 від 04.10.2007 року.

Проте, наявність на акті № 001485

перевірки від 03.10.2007 р. вихідного номеру та дати реєстрації у журналі

вихідної реєстрації не є належним доказом направлення даного акту саме до

11.10.2007 р. позивачу, а також того, що позивач даний акт отримав до

11.10.2007 року.

Так, у відповідності з Правилами

надання послуг поштового зв"язку, затверджених постановою Кабінету

Міністрів України від  17.08.2002 р. №

1155 (далі по тексту - правила), належним доказом направлення документів є

бланк вкладення у цінний лист, який згідно 

з ч.2 пункту 78 Правил заповнюється відправником у двох примірниках.

Працівник об"єкта поштового зв"язку перевіряє відповідність вкладення

опису, розписується на обох примірниках і проставляє відтиск календарного

штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до

поштового відправлення. Згідно п.70 Правил на листі з оголошеною цінністю у

верхній частині листа зазначається:" з оголошеною цінністю з описом".

Відповідно до пункту 38 Правил у

простих і рекомендованих листах пересилаються письмові повідомлення, ділові папери,

фотокартки, художні картки, схеми, рекламно-інформаційні матеріали та інші

аналогічні вкладення.

Також, відповідно до пункту 38

Правил в листах з оголошеною цінністю пересилаються цінні папери, документи,

судові справи, ділові папери, звіти, документи, які становлять цінність для

відправника або одержувача, а також на адресу юридичних осіб - заяви, скарги і

таке інше.

Отже, належним доказом направлення

відповідачу акту перевірки може бути лише бланк опису вкладення, завірений

відповідним відділенням зв"язку.

Крім того, до матеріалів справи в

якості доказів приєднано лист за підписом позивача від 08.10.07 р., у якому

позивач прохає надіслати акт № 001485 перевірки дотримання законодавства про

захист прав споживачів від 03.10.07 р. у триденний термін.

Як повідомив продавець ОСОБА_4,

який був викликаний у якості свідка по справі   

№ 5/616, вищевказаний акт йому було особисто вручено лише 11.10.2007 р.,

під час вирішення питання  щодо

притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідач стверджує, що ним не

було отримано на день винесення постанови № 338 про накладення стягнень,

передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів"

акту технічного стану № 77729 від 

07.09.2007, який підтверджує факт проведення експертизи на вимогу

споживача ОСОБА_7, а був  акт отриманий

лише 15.10.2007 р. Дані твердження відповідача спростовуються наданим у якості

доказу повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №

985994. Відповідно до даного повідомлення акт технічного стану № 77729 від

07.09.2007 р. на лист № 8 від 08.10.2007 р. відповідачем було отримано

09.10.2007 року.

Судом встановлено, що наданий

продавцю ОСОБА_4примірник акту № 001485 перевірки дотримання законодавства про

захист прав споживачів від 03.10.2007 року по змісту не відповідає тому акту

перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 03.10.2007

р., який був наданий відповідачем до суду.

Для Полтавської області згідно

додатку № 1 до наказу Держстандарту України від 27.11.2000 р. № 679 була

встановлена серія Акта перевірки дотримання законодавства про захист прав

споживачів від  П30001. Акт № 001485

перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 03.10.07р.

наданий продавцю ОСОБА_4для передачі ФОП ОСОБА_1 за своїм містом не відповідає

вимогам форми № 1 і серії бланку закріпленого за кожним державним органом у

справах захисту прав споживачів (Наказ № 679 від 27.11.2000 р. Державного

комітету стандартизації, метрології та сертифікації України "Про

затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав

споживачів, про  рекламу, відповідної

постанови та рішень", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20

грудня 2000 року за № 929/5150).

Відповідно до статі 3 Закону

України "Про захист прав споживачів" споживачі, які перебувають на

території України, під час придбання, замовлення або використання товарів

(робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на

необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент

товарів (робіт, послуг). Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що споживач має

право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари

(роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибору. Така

інформація доводиться до відома споживачів виготівником (виконавцем, продавцем)

у технічній документації, що додається до товарів (наслідків робіт, послуг), на

етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів

товарів (робіт, послуг) або в окремих сферах обслуговування.

Статтею 23 Закону України "Про

захист прав споживачів" передбачена відповідальність за відсутність

необхідної, доступної та достовірної інформації про товар, а не за реалізацію

товару без такої інформації, яка, крім того, надається лише на запит споживача;

за умови існування сертифікатів на реалізовану продукцію, не  пред"явлення їх (сертифікатів) під час

проведення перевірки не є порушенням вимог згаданого закону.

Матеріалами справи у

сукупності  доведено наявність у

позивача  відповідної технічної

документації на товари на час проведення відповідачем вищевказаної перевірки.

З урахуванням вищевикладеного,  керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 160-162 та

п.6 р.УП "Прикінцевих  та

перехідних  положень" КАС України та

ст.ст. 12, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати нечинною постанову

Полтавського  обласного управління у

справах захисту прав споживачів (36011 м. Полтава, вул. Пушкіна, 16) про накладення

на Фізичну особу-підприємцяОСОБА_1 (поштова адреса:АДРЕСА_2; юр.адреса:

АДРЕСА_3) стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист

прав споживачів" № 338 від 11.10.2007 року.

3. Стягнути з  Полтавського 

обласного управління у справах захисту прав споживачів, 36011 м.

Полтава, вул. Пушкіна, 16 ( код ЄДРПОУ 21044326):

- на користь Фізичної

особи-підприємця  ОСОБА_1, поштова

адреса:АДРЕСА_2; юр.адреса: АДРЕСА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) -

1500,00  грн. за надання  правової допомоги:

Стягнути  з Державного бюджету України на користь  Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1, поштова адреса:АДРЕСА_2; юр.адреса:

АДРЕСА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) - судовий збір у сумі 3,40 грн.

Видати виконавчі листи після  набрання цією постановою законної сили за

наявності  відповідної  заявою сторони.

                 Суддя                                                                   

Плеханова Л.Б.

Постанова набирає законної

сили  після закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений КАСУ, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до

Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне

оскарження  та апеляційна скарга

подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої

інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги

одночасно надсилається особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.