Ухвала

від 06.07.2012 по справі 0907/2-6125/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2012р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д

суддів Горейко М.Д., Меленко О.Є.

секретаря Балагури М.О.

з участю: представника ТОВ «ТЦ «Екстім - Престиж» та

.ОСОБА_1- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТзОВ «ТЦ «Екстім - Престиж», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

В червні 2011 року ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль» звернулось в суд з позовом до ТзОВ «ТЦ «Екстім - Престиж», ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку з відповідачів 12746122 грн.10 коп. заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за рахунок заставленого майна.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.04.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування суттєвих обставин справи.

Представник банку вважає, що ТОВ «ТЦ «Екстім - Престиж» повністю визнав умови угоди щодо переведення кредитної заборгованості, прийняв її до виконання та виконував належним чином протягом тривалого часу, що свідчить про бажання відповідача на реальне настання правових наслідків обумовлених цим правочином.

Даним обставинам Господарськиий суд Івано-Франківської області та Львівський

---

Справа № 2/0907/6125/2011 Головуючий у 1 інстанції - Барашков В.В.

Провадження №22ц/0990/1345/2012

Категорія - 27 Суддя - доповідач - Горблянський Я.Д.

апеляційний господарський суд не надали належного значення, що призвело до визнання недійсними договору про переведення боргу від 22.12.2009 року, додаткових угод від 14.06.2007 року та від 13.06.2008 року та договору іпотеки від 22.12.2009 року.

Крім того суд, порушуючи норми процесуального права не з'ясував хто саме має відповідати за позовом та не вжив будь-яких заходів щодо зміни відповідачів чи залучення ТОВ «Фірми «Екстім», як співвідповідача у цій справі.

Тому просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 12.04.2012 року та ухвалити нове, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Банку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідачів, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТЗоВ фірма «Екстім» та ТзОВ «ТЦ «Екстім Престиж» 22.12.2009 року було укладено договір про переведення боргу №11/09-10/001. Відповідно до п.1.1 Договору первісний боржник за згодою кредитора перевів свої боргові зобов'язання за кредитним договором №012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.2007 року, викладеним в новій редакції додатковим договором № 012/00-20-07/035/4 G5-К від 22.12.2009 року та кредитним договором № 010/09-00/0-034 від 13.06.2008 року, викладеним в новій редакції додатковим договором № 010/09-00/07-034/5 G5-К від 22.12.2009 року на нового боржника, а новий боржник замінив первісного боржника як сторону позичальника у вищевказаних кредитних договорах та прийняв на себе всі його права та обов'язки за ними.

Виконання зобов'язання згідно Кредитних договорів від 14.06.2007 року та від 13.06.2008 року забезпечувалось укладенням відповідного Договору поруки №12/09-10/11-042 від 22.12.2009 року та Договору поруки №12/09-10/11-043 від 22.12.2009 року між позивачем та ОСОБА_1, згідно якого поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідати в солідарному порядку за зобов'язаннями позичальника ТзОВ «ТЦ «Екстім-Престиж» по Кредитному договору. Крім того, в забезпечення зобов'язань, що випливають з кредитних договорів між ТзОВ «ТЦ «Екстім-Престиж» та ПАТ «Райффайзен Банк аваль» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А., за реєстровим за №3560, згідно якого в забезпечення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було передано нерухоме майно.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2011 року залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року договір про переведення боргу між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ Фірма «Екстім» та ТзОВ «Торговий Центр «Екстім Престиж» від 22.12.200 року, додаткову угоду №012/00-520-20/0385 G5-К до кредитного договору №012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.2007 року та додаткову угоду №010/09-00/07-034 G5-К до кредитного договору № 010/09-00/07-034 G5-К від 13.06.2008 року та договір іпотеки від 22.12.2009 року визнано недійсними.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вищенаведеного, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оскільки відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжує наслідки, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 2 ст. 548 ЦК України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи з наведених норм, враховуючи те, що виконання зобов'язання по кредитних договорах здійснювалось на підставі укладення відповідних договорів поруки, то колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку, що встановлена недійсність основного зобов'язання - договору про переведення боргу від 22.12.2009 року, спричиняє припинення правочину щодо його забезпечення, а саме договорів поруки №12/09-10/11-042 та №12/09-10/11-043 від 22.12.2009 року

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

О.Є. Меленко

1