Рішення

від 09.10.2008 по справі 40/542-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09"

жовтня 2008 р.                                                           

Справа № 40/542-07

вх. № 12968/4-40

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 3-ї особи ОСОБА_5 відповідача - 1. Філатов

П.А., дов. від 22.032008 року, 2. не з*явився

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа

Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців

Харківської міської ради

до  1. Товариства з

обмеженою відповідальністю "Фірма "Харківське спеціалізоване монтажне

управління", м. Харків  2. ОСОБА_2,

м. Харків  

про вихід учасника з ТОВ, стягнення вартості частини майна

товариства та внесення змін

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про виведення ОСОБА_1 зі складу учаників

Товариства з обмеженою відповідальнгістю "Фірма "Харківське

спеціалізоване монтажне управління" з 24 червня 2006 року; стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Харківське спеціалізоване

монтажне управління" вартості належної позивачу 1/2 частки майна

Товариства відповідно його балансу станом на 24 червня 2006 року, що становить

за  попередніми даними 20 000 грн.;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Харківське спеціалізоване монтажне управління" неустойки за

порушення прав позивача у господарській діляності Товариства та відсотків за

незаконне користування Товариством юридичною адресою позивача з 24 червня 2006

року та 1/2 часткою майна з 24 червня 2007 року по теперішній час у розмірі 10

000 грн.; зобов*язання ОСОБА_2 у встановлений законом строк внести зміни до

статутних документів Товариства про його нове місцезнаходження та

зобов*язання  Управління державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської

ради внести відповідні зміни до Статуту Товариства.

До позовної заяви позивач надав заяви, в яких просив в порядку

забезпечення доказів витребувати з Податкової адміністрації Фрунзенського

району м. Харкова до суду завірені копії документів Товариства, необхідних для

проведення судово-бухгалтерської експертизи, за I півріччя 2006 року, фінансові

документи Товариства за 2005, 2006 роки. У судовому засіданні позивач надав

клопотання про витребування у якості доказів завірених копій річних балансів

Товариства за 2005, 2006 роки з Управління статистики Харківської області, яке

було задоволено, завірені копії річних балансів Товариства за 2005, 2006 роки

були долучені до матеріалів справи у якості доказів.

Протягом судового розгляду справи позивач надав заяву про часткову

зміну позовних вимог, а саме - пункт 3 - стягнути з Товариства на його користь

вартість належної позивачу 1/2  частки

майна Товариства відповідно його балансу станом на 31 грудня 2006 року, що

становить 81 800 грн; пункт 5 - зобов'язати Товариство внести зміни до Статуту

Товариства; пункт 6 - вважати недійсною теперішню юридичну адресу Товариства та

про доповнення позову пункт 8 - вважати повноважними загальні збори Товариства

у складі одного засновника ОСОБА_2

Позивач у судовому засіданні пояснив, що 19 квітня 2005 року надав

уповноваженому Товариства на отримання пошти 2 примірника заяви - один

Товариству, другий - гр. ОСОБА_2 про бажання скористуватися своїм цивільним

правом, передбаченим статтями 116 та 148 Цивільного кодексу України, вийти із

Товариства з 31 грудня 2005 року, бажання скористуватися своїм правом одержати

вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді, надати йому

у квітні 2005 року та 30 грудня 2005 року повну інформацію про

фінансово-господарську діяльність Товариства за 2005 рік. Цією ж заявою позивач

як Голова загальних зборів учасників Товариства повідомив відповідачів про

скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства, яке мало

відбутись за місцем фактичного знаходження Товариства на той час - м. Харків

пл. Повстання, 2 кв. 16 о 17 годині 07 червня 2005 року з наступним порядком

денним:

1.          Про вихід

ОСОБА_1 із товариства

2.          Про порядок

виплати прибутку та вартості частини майна товариства у розмірі 50 % ОСОБА_1

3.          Про внесення змін до Статуту у зв'язку з

виходом ОСОБА_1 із товариства (про зменшення статутного капіталу, зміну

юридичної адреси товариства)

4.          Про порядок

надання учасникам товариства повної інформації про діяльність, у тому числі

фінансово-господарську діяльність товариства

5.          Про скликання

чергових загальних зборів учасників товариства

У своїй заяві до загальних зборів учасників Товариства позивач

надав пропозиції щодо вирішення зазначених питань порядку денного, у тому числі

щодо зменшення статутного капіталу Товариства, зміни юридичної адреси

Товариства, порядку надання інформації учасникам Товариства про його діяльність

та фінансових звітів і річних балансів, а для затвердження річної фінансової

документації та з питань, пов'язаних з виходом позивача із товариства, скликати

чергові загальні збори учасників Товариства за день до офіційного виходу

позивача із Товариства - 30 грудня 2005 року.

Представник третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні

підтримує позов.

Представник першого відповідача у судовому засіданні і у відзиві

на позовну заяву проти позову заперечує, важає позовні вимоги необґрунтованими,

посилаючись на норми статтей 59, 64 Закону України "Про господарські

товариства", згідно до яких виключення учасника з Товариства належить до

компетенції загальних зборів Товариства, а виключення учасника Товариства, який

систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає

своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на

основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш

як 50 % загальної кількості голосів учасників Товариства. При цьому учасник,

якого виключають, участі у голосуванні не бере.

Відзивом Товариства зазначено, що відомості, зазначені у заяві

позивача про його вихід з Товариства, суперечать нормам чинного законодавства,

а сама заява не несе юридичних наслідків.

Крім того, перший відповідач у відзиві посилається на норми

статтей 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", згідно

до яких компетенцією загальних зборів учасників товариства з обмеженою

відповідальністю є внесення змін до Статуту, виключення учасника з товариства,

затвердження річного звіту товариства, порядок виплати частки прибутку. При

цьому відповідачі зазначили факт того, що позивач жодного разу не звертався до

Товариства чи особисто до ОСОБА_2 з вимогою про скликання загальних зборів та

не призначав позачергових загальних зборів, хоча є Головою загальних зборів

Товариства. Також Товариство заперечує у відзиві проти того, що позивач вимагав

ознайомитись з річними балансами та звітами про фінансово-господарську

діяльність, внаслідок чого твердження позивача про порушення прав останнього,

передбачених частиною 1 статті 88 Господарського кодексу України та пунктом 5

частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України, на думку першого відповідача,

є необґрунтованими.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Харківське спеціалізоване монтажне управління" надало клопотання про

зупинення провадження у справі, посилаючись на неможливість розгляду даної

справи до вирішення цивільної справи між тими ж сторонами, що розглядається

Фрунзенським судом м. Харкова, яке було відхилено.

Другий відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому

відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вважає позовні вимоги

необґрунтованими.

У судовому засіданні 07 жовтня 2008 року було оголошено перерву до

09 жовтня 2008 року до 12 годин 30 хвилин з метою виготовлення повного тексту

процесуального документа.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача,

представників третьої особи на стороні позивача та першого відповідача, судом

встановлено, що 2 примірника заяви позивача від 14 квітня 2005 року, копія якої

долучена до матеріалів справи, були отримані уповноваженим Товариства з

отримання вхідної кореспонденції ОСОБА_3, який до 20 грудня 2005 року працював

у Товаристві і отриману кореспонденцію передав особисто ОСОБА_2

Судом встановлено, що у зв'язку з переїздом з квартири АДРЕСА_1 до

дому, розташованому по пров. Муромському, 17 у м. Харкові, примірник цієї заяви

вважався позивачем загубленим, тому позивач зазнав труднощів на підтвердження

тих обставин, на які він посилається як на підстави своїх позовних вимог. З цим

фактом пов'язано повторне звернення до загальних зборів Товариства та гр.

ОСОБА_2 з нотаріально посвідченою заявою майже через рік після первісного

подання. Примірник заяви від 14 квітня 2005 року був наданий позивачем під час

судового розгляду справи, оригінал був оглянутий у судовому засіданні, його

копія долучена до матеріалів справи у якості доказу.

Вивченням змісту копій нотаріально посвідчених заяв від 22 березня

2006 року, зареєстрованих в реєстрі за №№ 939 та 940 приватного нотаріуса

Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 суд встановив, що в частині

вимог позивача про його вихід із Товариства та одержання ним належної йому

частки в Статутному фонді та дивідендів за підсумками роботи Товариства за рік

вони складені у відповідності до чинного законодавства України і свідчать про

намір позивача вийти зі складу учасників Товариства. Так, у заяві,

зареєстрованій в нотаріальному реєстрі за № 939, позивач просить вважати його

таким, що вийшов зі складу учасників Товариства, а заявою, зареєстрованою в

нотаріальному реєстрі за № 940 також повідомляє громадянина ОСОБА_2, що

виходить зі складу засновників Товариства. Такий вихід учасника Товариства є

його правом, передбаченим частиною 1 статті 88 Господарського кодексу України,

частиною 1 статті 148 Цивільного кодексу України. Юридичним наслідком подання

вищезазначених заяв є скликання загальних зборів Товариства, бо вирішення

питань виходу учасника із Товариства і порядку отримання ним належної йому

вартості 1/2 частини майна Товариства, у тому числі 1/2 частки статутного

капіталу Товариства є компетенцією загальних зборів Товариства. Невжиття

заходів з боку відповідачів за вищезазначеними заявами позивача, а саме -

невиконання вимог Голови загальних зборів Товариства про скликання загальних

зборів, неявка відповідача ОСОБА_2 на загальні збори Товариства без поважних

причин для вирішення поставлених позивачем питань є порушенням прав позивача,

передбачених частиною 1 статті 88 Господарського кодексу України, частиною 1 та

частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України, пунктом в) частини 1 статті

10 Закону України "Про господарські товариства". Посилання

відповідачів у відзиву на позовну заяву про те, що позовні вимоги позивача в

цій частині не мають правових підстав, доказів порушення, невизнання чи

оспорювання права ОСОБА_1 на вихід із Товариства, є хибними. В діях відповідача

ОСОБА_2 суд вбачає порушення ним зобов'язань, передбачених частиною 1 статті

117 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 88 Господасрького кодексу

України, згідно до яких учасник господарського товариства зобов'язаний

додержуватись вимог установчих документів товариства.

Крім того, факт звернення позивача у 2006 році до Фрунзенського

районного суду м. Харкова з аналогічних вимог про виведення його із Товариства

та одержання належної йому вартості 1/2 частини майна Товариства свідчить про

його стабільне наполягання протягом тривалого часу на виході із Товариства.

У відповідності до частини 1 статті 148 Цивільного кодексу України

учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства,

повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу,

якщо інший строк не встановлений статутом.

Копії нотаріально посвідчених заяв про вихід позивача із

Товариства складені 22 березня 2006 року та отримані ОСОБА_2 24 березня 2006

року. Три місяці спливають 24 червня 2006 року. Інший строк статутом не

встановлений.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про виведення його зі

складу учасників Товариства з 24 червня 2006 року обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Судом безспірно встановлено, що дата засвідчення справжності

підпису ОСОБА_1 - "22 березня 2005 року" у заяві, зареєстрованій в

реєстрі за № 939, є технічною помилкою, яка не впливає на правильність та

об'єктивність розгляду справи, бо у цій же заяві прописом зазначена дата

"Двадцять другого березня дві тисячі шостого року". Така ж дата - 22

березня 2006 року зазначена на іншій заяві, зареєстрованій в реєстрі за № 940.

Крім того, у пункті 1 відзиву на позовну заяву представник Товариства Філатов

П.А. зазначив, що Товариство отримало зазначену заяву від позивача саме 24

березня 2006 року. Ідентична дата зазначена і у відзиві ОСОБА_2 на позовну

заяву. Крім того, копії поштового повідомлення та поштової квитанції, які

долучені до матеріалів справи у якості доказів, також свідчать про дату

відправлення нотаріальних заяв - 23 березня 2006 року. Тому предмет спору з

цього питання повністю відсутній. Саме з цих міркувань суд виходив, відхиляючи

клопотання представника Товариства про залучення до участі у справі нотаріуса

ОСОБА_4 у якості третьої особи.

Заявою, зареєстрованою в нотаріальному реєстрі за № 939, позивач

просить загальні збори Товариства повернути належну йому частку у Статутному

фонді та належні йому дивіденди за підсумками роботи за рік. Зазначені вимоги є

правом позивача, передбаченим частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України.

Невиконання таких вимог є порушенням права позивача та порушенням правил

здійснення господарської діяльності. Поновленням права позивача є стягнення з

Товариства належної позивачу вартості 1/2 частини майна Товариства у

примусовому порядку.

Згідно до статті 22 Статуту Товариства збори учасників Товариства

скликаються не менше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються

директором Товариства, якщо цього вимагають потреби Товариства, при виникненні

загрози зменшення статутного капіталу Товариства.

Подання позивачем нотаріально посвідченої заяви за № 939 від 22

березня 2006 року, у якій він вимагає повернути належну йому частку у

Статутному фонді, прямо вказує на загрозу зменшення статутного капіталу

Товариства. Не скликання загальних зборів директором Товариства як посадовою

особою - Головою виконавчого органу Товариства у цьому випадку є порушенням

вимог, передбачених статтею 22 Статуту Товариства.

За таких обставин суд приймає докази позивача в частині вимог до

Товариства та ОСОБА_2 про скликання позачергових загальних зборів з

вищезазначених питань, про отримання інформації з діяльності Товариства та

фінансових документів Товариства, про вихід позивача зі складу учасників Товариства

та про одержання належної позивачу вартості 1/2 частини майна Товариства,

визнає їх обґрунтованими, а посилання відповідачів у відзиві на незаконність та

необґрунтованість позовних вимог у цій частині такими, що не відповідають

об'єктивним обставинам у справі.

У судовому засіданні позивач пояснив, що усереднена сума за період

з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, яка відповідає дню виходу позивача

із Товариства, становить значно більший розмір, чим такий показник, зазначений

у річному балансі, станом на 31 грудня 2006 року. Річні баланси 2005 та 2006

років завірені ОСОБА_2 і подані до органів Головного управління статистики у

Харківській області, що виключає сумніви щодо рішення ОСОБА_2 про їх

затвердження, бо у іншому випадку внесення завідомо неправдивих відомостей до

офіційного фінансового документу є кримінальним злочином. Позивач володіє 50 %

голосів відповідно до його частки у статутному фонді, просить вважати його

таким, що теж надав згоду на затвердження річних балансів Товариства за 2005 та

2006 роки з зазначеними в них показниками. Згідно до статті 21 Статуту

Товариства допускається прийняття рішення методом опитування. Як Голова

загальних зборів Товариства позивач просить суд вважати рішення зборів

Товариства про затвердження річних балансів Товариства за 2005 та 2006 роки

прийнятим, що надає змогу уникнути правових колізій за причини володіння кожним

учасником рівною кількістю голосів у статутному фонді. Таким чином, протиріч з

питань затвердження річних балансів Товариства за 2005 та 2006 роки у сторін не

виникло, у судовому засіданні показники річних балансів сторонами не оскаржені.

Затвердження річних балансів учасниками Товариства є компетенцією загальних

зборів Товариства. Прийняття рішення з цього питання у робочому порядку регламентується

статтею 21 Статуту Товариства. Оскільки позивач є другим і в той же час

останнім учасником Товариства, як Голова зборів, він інформує всіх учасників в

10-денний строк про прийняте рішення. Таким чином, суд приймає до уваги рішення

позивача щодо згоди на затвердження річних балансів за 2005 та 2006 роки і

вважає їх затвердженими обома учасниками Товариства.

Суд вважає, що дії відповідача ОСОБА_2, який не виконав вимог

позивача, передбачених Статутом та законом, та не з'явився на загальні збори Товариства

без поважних причин є порушенням вимог, передбачених частиною 4 статті 98

Цивільного кодексу України, статтею 22 Статуту Товариства, та не можуть бути

перешкодою  у реалізації законних прав

позивача на вихід із Товариства та одержання належної йому вартості 1/2 частини

майна Товариства. Позивач надав до суду розрахунки вартості належної йому

частини майна Товариства, станом на 31 грудня 2006 року, та надав згоду на

одержання меншої суми, що відповідає річному балансу Товариства, станом на 31

грудня 2006 року та не погіршує становище останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість майна Товариства

згідно до річного балансу Товариства на 01 січня 2006 року становила 189,3 тис.

грн., яка розрахована, як різниця між вартістю активів, які складали 223,1 тис.

грн. та сумою обов'язків, яка складала 33,8 тис. грн..  Вартість майна Товариства згідно до річного

балансу Товариства на 31 грудня 2006 року становила 163,6 тис. грн., яка

розрахована, як різниця між вартістю активів, які складали 201,2 тис. грн. та

сумою обов'язків, яка складала 37,6 тис. грн..

Товариство мало можливість, але не надало до суду розрахунків

вартості майна Товариства на день виходу позивача. Але з долучених до

матеріалів справи у якості доказів завірених копій річних балансів Товариства

за 2005 та 2006 роки випливає, що дійсно вартість майна Товариства з 01 січня

2006 року до 31 грудня 2006 року знижалась і наприкінці 2006 року становила

мінімальний показник за зазначений період. У забезпечення цивільних прав

позивача на одержання належної йому вартості 1/2 частини майна Товариства,

передбачених частиною  2 статті 148

Цивільного кодексу України та статті 28 Статуту Товариства, суд за згодою

позивача на одержання меншої суми від вартості майна Товариства на день його

виходу та, враховуючи ненадання до суду Товариством, якому було надано

достатньо часу для захисту своїх прав та надання до суду альтернативних

розрахунків, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з Товариства

належної позивачу вартості 1/2 частини майна Товариства, станом на 31 грудня

2006 року, у розмірі 81,8 тис. грн. (50 % від чистих активів Товариства - 163,6

тис. грн.), у тому числі 1/2 частку статутного капіталу Товариства у розмірі

5,9 тис. грн.

Згідно частини 3 статті 88 Господарського кодексу України учасники

Товариства зобов'язані додержуватись вимог установчих документів Товариства. Як

вбачається з матеріалів справи, відповідачі - Товариство та гр. ОСОБА_2

порушили права позивача на його вихід із Товариства та одержання ним належної

йому вартості Ѕ частини майна Товариства на день його виходу. Виплата учаснику

Товариства при його виході із Товариства належної йому вартості Ѕ частини майна

Товариства згідно до статті 28 Статуту Товариства здійснюється після

затвердження звіту за рік і в термін - до 12 місяців з дня виходу.

Позивач у позовних вимогах просить стягнути з Товариства на його

користь неустойку за порушення його прав у господарській діяльності Товариства

та відсотків  за незаконне користування

Товариством його юридичною адресою з 24 червня 2006 року і 1/2 частиною майна

Товариства з 24 червня 2007 року по теперішній час у розмірі 10 тис. грн.,

посилаючись на норми статтей 230-232 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні позивач не надав розрахунків точної суми

неустойки та суми відсотків, не зазначив, з яких міркувань він виходив, коли

визначав суму у розмірі 10 тис. грн. Виплата неустойки чи відсотків за

порушення прав у сфері господарювання провадиться у відповідності до закону чи

умов договору. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав до суду

доказів наявності договору між позивачем та Товариством на оплатне користування

юридичною адресою, за порушення умов якого у позивача виникло б право на

отримання неустойки чи відсотків. Також позивач не надав до суду доказів того,

що невиплата належної йому вартості 1/2 частини майна Товариства тим чи іншим

чином негативно вплинула на життя позивача чи його майнове становище. Зі змісту

норм статтей 230-232 Господарського кодексу України випливає, що штрафні

санкції застосовуються у тому випадку, коли вони передбачені законом або

договором. У відповідності до частини 4 статті 231 Господарського кодексу

України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції

застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно до частини 1 статті 60 Цивільного кодексу України та статті

33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у судовому засіданні не надав жодного договору, не довів обставин, на

підставі яких судом повинно застосувати ті чи інші штрафні санкції, тому в

частині позовних вимог про стягнення з Товариства штрафних санкцій у вигляді

неустойки та відсотків суд відмовляє у їх задоволенні.

Позивач у позовних вимогах просить визнати недійсною юридичну

адресу Товариства  та зобов'язати

Товариство внести зміни до Статуту у зв'язку з виходом зі складу його

учасників, а саме - змінити склад засновників, зменшити статутний капітал на

розмір його частки та внести іншу юридичну адресу замість теперішньої, яка має

бути визнана недійсною.

До розгляду справи була долучена третя особа - Департамент

державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської

міської ради, яка з приводу позовних вимог надала відповідні письмові

пояснення, посилаючись на норми Закону України "Про господарські

товариства" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб-підприємців", останній з яких є спеціальним нормативно-правовим

актом в сфері державної реєстрації.

Так, у відповідності до пункту в) частини 1 статті 10 Закону

України "Про господарські товариства", учасники товариства мають

право вийти в установленому порядку з товариства.

Частини 2 та 3 статті 4 Закону України "Про господарські товариства"

встановлює, що установчі документи повинні містити відомості про вид

товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників

найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного

(складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та

компетенцію   органів   товариства та   порядок  

прийняття   ними   рішень, включаючи  перелік 

питань,  по  яких необхідна  кваліфікована більшість голосів,   порядок 

внесення   змін  до 

установчих документів  та  порядок ліквідації і реорганізації

товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені

статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.

Таким чином, в разі виходу учасника з товариства з обмеженою

відповідальністю, необхідним є внесення змін до установчих документів.

Відповідно до частини 1 статті 59 та пункту "б" частини

5 статті 41 Закону України "Про господарські товариства", до

компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства, у

тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про

господарські товариства", загальні збори учасників вважаються

повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що

володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Частина 2 статті 59 Закону України "Про господарські

товариства" встановлює, що з питань, зазначених у пунктах "а",

"б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про

виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього

проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками

загальної кількості голосів учасників товариства.

В обґрунтування своїх позивних вимог позивач у позовній заяві

посилався на Постанову Кабінету Міністрів України про порядок державної

реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності від 25 травня 1998 року, яка

втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26

листопада 2003 року № 1821. Але у судовому засіданні позивач прийняв до уваги

ці зміни та посилався на Закон України "Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців", який є спеціальним

нормативно-правовим актом в сфері державної реєстрації та діє на цей час.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців" встановлено єдиний порядок подання документів

для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної

особи.

Так, відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", для

проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа

повинна подати [надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі

документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації

змін до установчих документів юридичної особи;

-примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про

внесення змін до установчих документів;

-оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про

їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за

публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації

повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;

-два примірники змін до установчих документів юридичної особи у

вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій

редакції;

-документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за

проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Частинами 2 та 3 статті 29 Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що у

разі внесення змін до статуту, які пов'язані із зменшенням статутного фонду

юридичної особи, додатково подається документ, що підтверджує внесення

плати   за   публікацію  

у спеціалізованому  

друкованому   засобі   масової інформації відповідного повідомлення.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу

засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається або копія рішення

про вихід юридичної особи із складу 

засновників  (учасників),  завірена 

в установленому  порядку,   або нотаріально посвідчена копія заяви

фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально

посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі

товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника

(учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про

примусове виключення засновника  

(учасника)   зі   складу  

засновників   (учасників)

юридичної    особи, якщо    це   

передбачено    законом    або установчими документами юридичної

особи.

За відсутності підстав для залишення документів без розгляду

(частина 11 статті 29 Закону) та відмови у проведенні державної реєстрації змін

до установчих документів (частина 1 статті 27 Закону), на підставі поданих

заявником документів державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про проведення державної

реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оформив нотаріально

посвідчену заяву про свій вихід з товариства 22 березня 2006 року та надав у

судовому засіданні письмову заяву про готовність виконати вищезазначені норми

закону для внесення змін до установчих документів про зменшення статутного

фонду та зміни складу засновників.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача у цій частині

обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають

задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено, що останні кілька років

Товариство фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ще раніше знаходилось за

адресою: м. Харків, пл. Повстання, 2 кв. 16. Зі змісту ч. 8 ст. 19 Закону

України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців"  випливає, що у

випадку непідтвердження відомостей про 

юридичну особу  державний

реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність

юридичної особи за її місцезнаходженням  

або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Для реєстрації Товариства позивач скористувався правом надання своєї домашньої

адреси як один із засновників. У судовому засіданні позивач заявив про

позбавлення Товариства такого права.

Користування власною домашньою адресою є одним з видів особистих

немайнових прав, перелік яких згідно до статті 270 Цивільного кодексу України

не є вичерпним. Згідно до частини 3 статті 273 Цивільного кодексу України

діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові

права. Після виходу з Товариства та відповідних розрахунків позивач не бажає

отримувати листи, дзвінки чи інші матеріали, які б стосувалися Товариства. Це є

особистим немайновим правом позивача, порушення якого завдає йому моральних

страждань. У відповідності до частини 1 статті 275 Цивільного кодексу України

захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими

главою 3 Цивільного кодексу України, зокрема частина 1 статті 16 Цивільного

кодексу України надає позивачу право звернутися до суду за захистом свого особистого

немайнового права.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача в частині визнання

недійсною юридичну адресу Товариства обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню.

Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські

товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них

присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як

60 відсотками голосів. Після виходу позивача з Товариства його засновником

залишається ОСОБА_2, який буде мати 100 % статутного капіталу, що залишиться

після його зменшення на 1/2 частку позивача. Крім того, для виконання рішення

суду в частині задоволених вимог позивача про внесення змін до установчих

документів потрібно рішення загальних зборів Товариства.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача щодо

визнання повноважними загальних зборів Товариства у складі одного засновника

ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального

кодексу України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно

розміру задоволених позовних вимог. Якщо 

спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має

право покласти на  неї державне мито

незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Вивести ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма "Харківське спеціалізоване монтажне

управління" (код 31063322) юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса:

АДРЕСА_2, з 24 червня 2006 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Харківське спеціалізоване монтажне управління" (м. Харків, пл.

Повстання, 1, кв. 12, код 31063322) на користь ОСОБА_1 (м. Харків, пер.

Муромський, 17) вартість належної йому 1/2 частини майна Товариства у сумі 81

800 (вісімдесят одна тисяча вісімсот) грн., у тому числі 1/2 частку статутного

капіталу Товариства у розмірі 5 900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Харківське спеціалізоване монтажне управління" (м. Харків, пл.

Повстання, 1, кв. 12, код 31063322) внести зміни до статутних документів

Товариства щодо зміни складу засновників (учасників) та зменшення статутного

капіталу відповідно до п.п. 1 та 2 резолютивної частини даного рішення.

Вважати недійсною юридичну адресу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма "Харківське спеціалізоване монтажне

управління" - АДРЕСА_1

Вважати повноважними загальні збори Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма "Харківське спеціалізоване монтажне

управління" у складі одного засновника ОСОБА_2 з дня набрання чинності

даним рішенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Харківське спеціалізоване монтажне управління" (м. Харків, пл.

Повстання, 1, кв.12, код 31063322)  на

користь ОСОБА_1 (м. Харків, пер. Муромський, 17) 235 грн. державного мита та 59

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1 (м. Харків, пер.

Муромський, 17) 235 грн. державного мита та 59 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фірма "Харківське спеціалізоване монтажне управління" неустойки

за порушення прав ОСОБА_1 у господарській діяльності Товариства та відсотків за

незаконне користування Товариством його юридичною адресою з 24 червня 2006

року, та 1/2 частиною майна з 24 червня 2007 року по теперішній час у розмірі

10 000 грн. ОСОБА_1 відмовити.

Повний текст рішення підписаний 09.10.2008 року.

Суддя