15/302
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.11.06 р. Справа № 15/302
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” м. Донецьк
про стягнення боргу у сумі 6804,16 грн. та пені у розмірі 1861,87 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Варнаков А.В. за довіреністю № б/н від 20.09.2006 р. (в останнє судове засідання не з'явився), Кльоцкіна В.В. за довіреністю № б/н від 24.10.2006 р.
від відповідача: Шкляров І.О. за довіреністю № б/н від 06.09.2006 р., Мітрюшин Д.Ф. за довіреністю № б/н від 06.09.2006р. (в останнє судове засідання не з'явилися)
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” м. Донецьк про стягнення боргу у сумі 6804,16 грн. та пені у розмірі 1861,87 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/302.
У судовому засіданні 06.11.2006 р. позивачем було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
В порушення вимог ухвали від 25.10.2006 р. відповідач в судове засідання 06.11.2006р. не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не представив, але надав заяву, в якій зазначає, що представник відповідача не має можливості бути присутнім у судовому засіданні 06.11.2006 р. у зв'язку із знаходженням у відрядженні, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача надав клопотання про зменшення суми позовних вимог по договору № 36 від 13.06.2005 р. до суми 474,77 грн., про зменшення суми пені до 189,39 грн.
Позивач надав до суду заяву про застосування заходів щодо забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на кошти, які належать відповідачу та на майно у орендованому нежитловому приміщенні.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється у зв'язку з закінченням 06.11.2006 р. передбаченого законом 2-х місячного строку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - відкритим акціонерним товариством „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь (надалі орендодавець) та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” м. Донецьк (надалі орендар) були укладені договори оренди приміщення № 36 від 13.06.2005р. та №19/05 від 04.05.2006р.
Згідно до п. 1.1 Договору № 36 орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове платне користування нежитлові службові приміщення загальною площею 320 кв. м., а згідно п.1.1 Договору № 19/05 – загальною площею 135,18 кв. м., надалі приміщення, розташовані за адресою: 87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 63, та майно відповідно додатку.
Відповідно до п. 2.1 Договорів вступ орендаторів до користування приміщенням наступає одночасно з підписанням уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі приміщення.
Згідно п. 3.1 Договорів щомісячна орендна плата оплачується в гривнях на підставі рахунку орендодавця за формулою, наведеною в Договорах. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць може бути визначений з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.3. Договорів плата за використання приміщення та території є платежем, який здійснює орендатор орендодавцю незалежно від результатів господарської діяльності.
Згідно п. 3.4 Договору № 36 перерахування коштів, передбачених пунктом 3.1 дійсного договору, орендатор здійснює передплатою до 5 числа розрахункового місяця. Розрахунок виконується грошовими коштами через розрахунковий рахунок. Така ж умова передбачена п. 3.5 Договору № 19/05.
Відповідно до п. 3.4 Договору № 19/05 до 3-го числа кожного поточного календарного місяця орендатор зобов'язаний самостійно отримати у орендодавця оформлений рахунок.
Відповідно до п. 3.5 Договору № 36 та п. 3.6 Договору № 19/05 за несвоєчасне внесення платежів орендатор сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,5% від суми рахунка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Укладені між сторонами договори оренди № 36 від 13.06.2005р. та № 19/05 від 04.05.2006р., підпадають під правове регулювання норм статей 759-786 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, внаслідок укладення сторонами вищевказаного договору у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов'язки.
У позивача виникло зобов'язання передати в тимчасове платне володіння та користування приміщення згідно умов, які обумовлені вказаними договорами. Крім цього, у позивача також виникло право вимагати від відповідача сплатити орендну плату з урахуванням вимог розділу 4 Договорів № 36 від 13.06.2005р. та № 19/05 від 04.05.2006р.
У відповідача виникло право вимагати від позивача передачі в строкове платне володіння та користування приміщення згідно умов, обумовлених підписаними між сторонами договорами, а також відповідний обов'язок щодо своєчасної сплати орендної плати.
У підтвердження заявлених позовних вимог до відповідача позивач - відкрите акціонерне товариство „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” м. Маріуполь представив до суду: розрахунок заборгованості орендної плати по договору № 36 за травень 2006 року та по договору № 19/05 за період травень – липень 2006 року; розрахунок пені, претензію № 8/86 від 14.07.2006р. про необхідність погашення заборгованості по орендній платі, рахунки фактури № СФ-0198 від 27.04.2006р. на суму 516,06 грн.; № СФ-0198 від 27.04.2006р. на суму 516,06 грн.; № СФ-0281 від 31.05.2006р. на суму 2196,87 грн.; № СФ-0279 від 31.05.2006р. на суму 1894,36; СФ-0304 від 05.07.2006р. на суму 2196,87 грн.
Вказані рахунки-фактури виставлялися позивачем для оплати відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. До кожного рахунку-фактури позивач додавав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суми, зазначені у рахунках-фактурах.
Але відповідач вказані акти надання послуг не підписав, таким чином не погодившись з виставленими для оплати сумами. Представники відповідача у судових засіданнях виказували усні заперечення на частину позовних вимог, що стосується включення до розрахунку орендної плати витрат позивача на споживання електроенергії. Розрахунки орендодавця по визначенню розміру використаної орендатором електроенергії відповідач вважає неправильними та такими, що засновані на припущеннях.
Письмового відзиву на позовні вимоги відповідач до суду не надав.
Факт прийому-передачі орендованого приміщення в оренду згідно договору від 13.06.2005 р. № 36 підтверджується актом прийому-передачі нежилого приміщення від 14 липня 2005 р. Актами від 03 травня 2006 р. орендатор повернув орендодавцю приміщення разом із обладнанням (тельфер) у зв'язку з закінченням дії вищевказаного договору оренди.
Після укладення нового договору № 19/05 від 04.05.2006 р. орендодавець передав орендатору нежиле приміщення разом із обладнанням (тельфер) відповідно до актів від 05 травня 2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.1 Договорів оренди передбачався розрахунок орендної плати за місяць, куди входила вартість оплаченої за минулий місяць електроенергії. Але будь-яких первісних документів, які б належним чином підтвердили розмір спожитої орендатором за місяць електроенергії позивач до суду не надав. Це сталося внаслідок не врегулювання питання щодо обліку використання електроенергії орендатором при оренді приміщення при підписанні договорів оренди. В подальшому вказане питання між сторонами також не було врегульоване. Прилади обліку електроенергії в орендованому приміщенні відсутні, конкретний щомісячний розмір їх використання договорами оренди не передбачався.
За відсутності приладів обліку у приміщенні орендатора, актів приймання-передачі обсягу спожитої електроенергії за підписом обох сторін суд вважає розрахунки позивача в цій частині необґрунтованими, сам факт користування орендатором електроенергією на суму, яку пред'являє для оплати позивач, недоведеним.
Позивач згідно ст.. 22 ГПК України зменшив суму пені до 189,39 грн. з врахуванням вимог діючого законодавства з цього питання та п.п. 3.5, 3.6 Договорів оренди (розмір пені не більше подвійної облікової ставки НБУ). Крім того позивач згідно ст.22 ГПК України зменшив суму позовних вимог по основному боргу згідно Договору № 36 до суми 474,77 грн.
Вказані заяви суд прийняв до розгляду.
Таким чином, заявлені вимоги позивача складають: сума основного боргу – 6762,87 грн., сума пені – 189,39 грн., всього – 6952,26 грн.
Але суд вважає обґрунтованою тільки частину заявлених вимог, що стосується безпосередньо орендної плати. Вимоги позивача щодо стягнення вартості послуг за спожиту електроенергію суд відхиляє як недоведені належними доказами. За вказаних обставин суд також перерахував суму пені, яка підлягає стягненню.
За розрахунками суду задоволенню підлягають наступні позовні вимоги щодо основного боргу: згідно договору № 36 за травень 2006 р. орендна плата за приміщення – 433,55 грн., орендна плата за обладнання – 19,35 грн., згідно договору № 19/05 за травень 2006 р. орендна плата за приміщення – 1763,71 грн., орендна плата за обладнання – 130,65 грн., за червень 2006 р. орендна плата за приміщення – 2025 грн., орендна плата за обладнання – 150 грн., за липень 2006 р. орендна плата за приміщення – 2025 грн., орендна плата за обладнання – 150 грн., усього – 6697,26 грн.
На вказану суму боргу сума пені складає – 185,10 грн.
Позивач згідно ст. ст. 66; 67 ГПК України подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на банківських рахунках та на майно відповідача, яке знаходиться в орендованому приміщенні. Суд відхиляє заяву про забезпечення позову, тому як позивач не довів належним чином, що кошти на рахунках відповідача або його майно, що у теперішній час знаходиться у орендодавця, можуть зникнути чи зменшитися за кількістю, та це приведе до неможливості виконання рішення суду або утруднить його виконання.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно від суми задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Пром” (юридична адреса:83054, м. Донецьк, вул. Економічна, буд. 34; фактична адреса: 83048, м. Донецьк, пр. Титова, буд. 8„Б”; код ЄДРПОУ 33320679; розрахунковий рахунок 26006001042110 в ЗАТ Агробанк; МФО 307123) на користь відкритого акціонерного товариства „Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство „Азовліфт” (юридична адреса: 87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 63; код ЄДРПОУ 05433956; розрахунковий рахунок 260059801080 в Маріупольському відділенні „Укрсоцбанку”; МФО 334185) суму – 6882,36 грн. (а саме: суму основного боргу – 6697,26 грн. та суму пені – 185,10 грн.), крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 93,72 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 81,01 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 06.11.2006 р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 250511 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні