Рішення

від 05.07.2012 по справі 2-37/12

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 2-37/12 Провадження № 2/1805/37/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 року м. Суми

Зарічний райсуд м. Суми в складі:

головуючого судді Мальованої-Когер В.В.

при секретарі Воропай А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом

ОСОБА_1 до ТОВ «Мелькарт»про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за невикористану відпустку, суму компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач остаточно уточнені свої вимоги мотивує тим, що вона з 10.08.2007 року по 10.12.2007 року працювала в ТОВ «Мелькарт»на посаді директора. 10.12.2007 року вона була звільнена із займаної посади за угодою сторін згідно з п.1 ст. 36 КЗпПУ . В той же час у день звільнення підприємством не було проведено з нею остаточного розрахунку. Отже просить постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період листопад-грудень 2007 року, суму компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні та стягнути з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 16220 грн.

Представник відповідача в попередніх засіданнях проти вимог позивачки заперечував та зазначав, що дійсно заборгованість перед позивачкою при остаточному розрахунку складає 975,06 грн., яку 13.12.2007 року її було направлено поштовим переказом, однак позивачка відмовилися від отримання вказаної суми. Оскільки заборгованість підприємством в цій частині визнається, а позивачка в зв'язку із непогодженням з її розміром не бажає отримати неоспорювану суму, вини підприємства в не проведенні остаточного розрахунку немає. Тому, просить відмовити позивачці у повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін у справі, а також спеціаліста бухгалтера-економіста Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім..Засл. проф.. ОСОБА_2 ОСОБА_3, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, згідно даних трудової книжки позивачки, вона з 10.08.2007 року прийнята до ТОВ «Мелькарт»на посаду директора, яку займала до 10.12.2007 року. 10.12.2007 року вона була звільнена з займаної посади за ст. 36 п.1 КЗпПУ за угодою сторін (а.с.5-6).

На вимогу суду за клопотанням позивачки відповідач не надав суду довідку про заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1, однак, з матеріалів справи, зокрема висновку судово-економічної експертизи № 846 від 19.04.2012 року заборгованість перед ОСОБА_1 ТОВ «Мелькарт»за 2007 рік складає, 1585,77 коп. (т.3 а.с. 56-60).

Відповідно до ст. 116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином суд приходить до висновків, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 1585,77грн. підлягають задоволенню . Заперечення представника відповідача щодо небажання ОСОБА_1 отримати заробітну плату, яка була перерахована поштовим переказом, є необґрунтованим, оскільки працівник , що звільняється повинен надати про це згоду. Такої згоди ТОВ «Мелькарт»суду не надав.

Відповідно до ст. 117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки передбачені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно вищевказаного висновку судово-економічної експертизи розмір відшкодування за час затримки заробітної плати, що розрахований за період з 10.12.2007року по 10.04.2012 року складає 93319,2 грн.. Тому, в цій частині вимоги позивача також підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту, необхідно в задоволення його позовних вимог стягнути з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати , середнього заробітку за весь час затримки, тобто з 10.12.2007 року по 10.04.2012 року.

На підставі до ст. 237 1 КЗпП України у зв'язку з порушенням прав, позивач має право на відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує суть позовних вимог, характер діяння особи та обсяг страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), час та зусилля, які витратив позивач при захисті своїх інтересів. При цьому суд виходе із засад розумності, виваженості та справедливості. І за таких обставин суд прийшов до переконання, що розмір відшкодування моральної шкоди становить 1000 грн., а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди саме цю суму. В іншій частині необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Суд вважає заперечення відповідача проти позову необґрунтованими, безпідставними, оскільки не підтверджені належними, припустими доказами. Доказів, які б спростовували законність та обґрунтованість вимог позивача відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Мелькарт»на користь держави слід стягнути судових витрат у розмірі 1056,35 грн.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 237 1 КЗпП України ст.ст. 10, 11, 88, 60, 209,212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелькарт»(код 35068408, м.Суми, вул.. 2-га Заводська, 2) заборгованість з виплати заробітної плати 1585,77 грн., середнього заробітку за час затримки за період 10.12.2007 року по 10.04.2012 року у розмірі 93319,2 грн., моральної шкоди у розмірі 1000 грн., а всього 95904,97 грн..

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з з обмеженою відповідальністю «Мелькарт»(код 35068408, м.Суми, вул.. 2-га Заводська, 2) на користь держави 1056,35 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Мальована-Когер