Рішення

від 30.09.2008 по справі 4/385-пд-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

30.09.2008                                                             

  Справа №  4/385-ПД-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Ємленінової З.І. при секретарі

Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом     приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

до

відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль" в

особі Херсонської обласної дирекції " Райффайзен банк "Аваль" м.

Херсон 

про

  визнання застави припиненою

за участю  представників сторін:

від 

позивача -  уповноважена особа

ОСОБА_2.

від 

відповідача - уповноважена особа Міщенко С.І.

          Позивач звернувся з  позовною 

заявою, якою  просить  визнати припиненою  заставу, що 

встановлена укладеними  між відкритим

акціонерним товариством "Райффайзен банк "Аваль"  та 

приватним підприємцем ОСОБА_1 договорами   застави, а саме: договором застави   обладнання від  18.11.2005року; договором застави  обладнання №03-051/377-3 від 27.02.2006року;

договором застави  товарів в обігу

від  26.06.2006року; договором

застави  обладнання  від 

02.08.2006року.

          Він 

посилається на те, що  зазначені

договори застави  укладалися в

забезпечення  виконання зобов'язання за

кредитними договорами  № 10/03-051/377-1

від 18.11.2005року,  №10/03-051/377-2 від

30.11.2005року, № 10/03-051/377-3 від 27.02.2006року, № 10/03-051/377-4 від

26.06.2006року  укладеними  в рамках 

генеральної  кредитної  угоди 

№010/03-051/377 від 18.11.2005року та кредитного  договору № 012/03-051/847 від

02.08.2006року. 

Позивач зазначає, що ним

виконані  кредитні зобов'язання за  кредитними 

договорами, тому  і зобов'язання   щодо 

застави за зазначеними договорами 

застави  припинилася.  Крім 

того, за посиланням позивача, відповідачем реалізоване  заставлене майно за договором застави від

02.08.2006року на значно  вищу суму  в порівнянні з  сумою 

боргу, тому договір  застави  від 

02.08.2006 року  він  просить 

визнати  припиненим.

          Підставою  позовних 

вимог позивач зазначає  статтю 593

ЦК України та статтю  28 закону України

«Про  заставу»відповідно до  яких припиняється право застави  при припиненні  зобов'язання забезпеченого  заставою.

          Відповідач позовні вимоги не  визнає. Він 

посилається на те, що в рамках 

генеральної  кредитної  угоди було 

укладено  не  4 кредитні договори, а 5, в тому числі і договір  №010/03-051/377-5 від  28.02.2007року.

Позивач не  заперечує, що на день  вирішення спору заборгованість  позивача за кредитними  договорами № 10/03-051/377-1 від 18.11.2005року,  №10/03-051/377-2 від 30.11.2005року, №

10/03-051/377-3 від 27.02.2006року, № 10/03-051/377-4 від 26.06.2006року, які

укладені в рамках  генеральної  кредитної 

угоди  №010/03-051/377 від

18.11.2005року сплачена. Але  зазначає,

що  станом на 01.09.2008року позивач

має  заборгованість  перед відповідачем по генеральній  кредитній угоді № 10/03-051/377-1 від

18.11.2005року за кредитним договором 

№010/03-051/377-5 від 28.02.2007року  

в сумі 465.880грн.34коп., в тому числі: 350.000грн.00коп. -

заборгованість  по  кредиту; 64.606грн.83коп. -

заборгованість  по  відсотках за користування кредитними  коштами; 51.273грн.51коп. - пеня за

несвоєчасне  повернення   кредиту і відсотків. Крім того, відповідач

зазначає, що  позивачем не  погашено і борг за кредитним договором  № 012/03-051/847 від 02.08.2006року в сумі

351.936грн.57 коп., який включає  в себе

заборгованість  за кредитом  в сумі 207.500грн.00коп., відсотки за

користування  кредитними  коштами 

в сумі 101.742грн.62коп., пеню  за

несвоєчасну сплату  відсотків в сумі

20.200грн.48коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі

21.993грн.47коп.

Він посилається на те, що кредитний

договір  №010/03-051/377-5 від

28.02.2007року укладався  також в

рамках  генеральної  угоди, що 

свідчить  про  неналежне 

виконання позивачем 

зобов'язань  саме за генеральною

угодою та кредитними договорами 

укладеними в її  рамках.   

Відповідач зазначає, що оскільки

рішення рішенням Дніпровського районного 

суду м.Херсона від 29.05.2007року по 

справі №2-153/07 позивачем не 

виконане, банк 30.10.2007року уклав угоду з  ПП «Херсонстроймаркет»  про 

відступлення права вимоги на суму 320.000грн.000коп., яка  перерахована 

цим підприємством банку, а банк в свою чергу уступив йому  право 

вимоги  заборгованості за

кредитним договором  №012/03-051 /847

від  02.08.2006року.

Посилання  позивача про 

реалізацію  банком

заставленого  майна  за договором застави  від 02.08.2006року  банк 

вважає безпідставним, оскільки позивачем не  надано доказів на підтвердження цього  факту, а 

він  не є  власником цього  майна 

і публічні торги  з  його 

продажу  не  проводилися.

          Справа розглядалася з  перервами, які  оголошувалися в засіданнях  суду 4.09.2008року та 25.09.2008року.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи 

докази, заслухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

          Між відкритим акціонерним товариством

"Райффайзен банк "Аваль" (далі -банк) та приватним  підприємцем ОСОБА_1 (позивач) укладено  генеральну кредитну угоду №010/03-051/377 від

18.11.2005року  та додаткові угоди

до  неї 

№1 від  27.02.2006року, №2 від

26.06.2006року, №3 від 02.08.2006року та №4 від 28.02.2007року. Термін  дії 

зазначеної  генеральної  угоди сторонами  узгоджено 

до  17.11.2008року.

          Пунктом 1.1 зазначеної  генеральної 

угоди  передбачено, що  кредитні грошові кошти  видаються 

кредитором позичальнику  на

підставі кредитних  договорів, що  укладаються в рамках  генеральної 

угоди та є  її  невід'ємними 

частинами  в рамках  ліміту, встановленого генеральною  угодою.

          Під 

час дії генеральної 

кредитної  угоди  між 

банком та ПП ОСОБА_1. було 

укладено   кредитні договори, а

саме: № 10/03-051/377-1 від 18.11.2005року (договір №1);  №10/03-051/377-2 від 30.11.2005року (договір

№2); № 10/03-051/377-3 від 27.02.2006року (договір №3); № 10/03-051/377-4 від

26.06.2006року (договір №4).

          Крім того, відповідно до  пункту 2.3 генеральної  кредитної 

угоди (в редакції  додаткової  угоди до неї 

від 26.06.2006року) з  метою  забезпечення 

виконання зобов'язання  щодо  повернення грошових  коштів між 

сторонами  укладені договори

поруки, застави та іпотеки, в тому числі: 

договір  застави обладнання

від  18.11.2005року; договір застави  обладнання №03-051/377-3 від 27.02.2006року;

договір застави  товарів в обігу від  26.06.2006року. Зазначеними договорами  забезпечувалися зобов'язання  щодо 

повернення коштів за кредитними 

договорами   № 10/03-051/377-1 від

18.11.2005року,  №10/03-051/377-2 від

30.11.2005року, № 10/03-051/377-3 від 27.02.2006року, № 10/03-051/377-4 від

26.06.2006року.

          Сторонами  укладено 

також  і договір  застави 

від 02.08.2006року, яким забезпечувалися вимоги банку  які витікають 

із  кредитного   договору №012/03-051/847 від 02.08.2006року

за умовами  якого   позивач зобов'язався  перед 

банком  повернути  кредит 

в розмірі 500.000грн.00коп., сплатити 

проценти  за користування

кредитними  коштами, комісійні тарифи,

штрафні санкції  та інші платежі в розмірі,

строки  та у випадках, передбачених  кредитним договором.

          Звертаючись  з 

позовом, позивач просив суд 

визнати  припиненим право  застави за договором  застави  

обладнання від  18.11.2005року;

договором застави  обладнання

№03-051/377-3 від 27.02.2006року; договором застави  товарів в обігу від  26.06.2006року та договором застави від

02.08.2006року, посилаючись  на виконання   своїх 

зобов'язань  перед  банком за кредитними договорами  № 10/03-051/377-1 від 18.11.2005року,  №10/03-051/377-2 від 30.11.2005року, №

10/03-051/377-3 від 27.02.2006року, № 10/03-051/377-4 від 26.06.2006року та

реалізацією  банком  обладнання, яке  було 

предметом застави  за договором

застави №012/03-051/847 від 02.08.2006року.

          Згідно зі статтею 546 Цивільного

Кодексу України  виконання зобов'язання

може забезпечуватися  неустойкою,

порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

          Відповідно до  статей 

598, 599 Цивільного Кодексу України припинення зобов'язання настає  в результаті виконання зобов'язання

проведеного належним  чином за умови,

якщо  сторонами  виконані визначені  вимоги, встановлені договором чи  законом.         

          Підстави  припинення 

права застави визначені частиною 1 статті 593 Цивільного  Кодексу України та статтею 28 Закону України

«Про  заставу»,  відповідно до 

яких  право  застави 

припиняється у разі: припинення зобов'язання забезпеченого  заставою; втрати  предмета застави, якщо  заставодавець не  змінив предмет застави; реалізації  предмета застави; набуття  заставодержателем  права власності  на предмет застави.

          В засіданнях  суду було 

встановлено, що  позивачем в

повному обсязі виконані зобов'язання за кредитними договорами   № 10/03-051/377-1 від 18.11.2005року,  №10/03-051/377-2 від 30.11.2005року, №

10/03-051/377-3 від 27.02.2006року, № 10/03-051/377-4 від 26.06.2006року,

виконання яких  забезпечувалося договором

застави обладнання від  18.11.2005року;

договором застави  обладнання

№03-051/377-3 від 27.02.2006року; договором застави  товарів в обігу від  26.06.2006року, тому зобов'язання позивача за

зазначеними договорами застави 

припинилися.

          Щодо 

посилання відповідача на те, що  у

відповідача залишилися борги  за двома

договорами, укладеними в рамках генеральної 

угоди, то суд  вважає, що  заставою забезпечується лише фактичне грошове

зобов'язання. Із матеріалів справи 

вбачається, що за генеральною угодою 

відповідач не  отримував

ніяких  коштів, вони надавалися банком за

окремо укладеними  кредитними договорами,

на забезпечення яких  і укладалися  договори застави. Оскільки  позивачем повністю  виконані зобов'язання за кредитними договорами

№ 10/03-051/377-1 від 18.11.2005року, 

№10/03-051/377-2 від 30.11.2005року, № 10/03-051/377-3 від

27.02.2006року, № 10/03-051/377-4 від 26.06.2006року, виконання яких  забезпечувалося договором застави обладнання

від  18.11.2005року, договором

застави  обладнання №03-051/377-3 від 27.02.2006року

та договором застави  товарів   в обігу від 26.06.2006року , то в силу

частини 1 статті 593 Цивільного  Кодексу

України та статті 28 Закону України «Про 

заставу»припинилося і право 

застави за зазначеними договорами застави.

          Факт 

відсутності у відповідача зобов'язань за генеральною угодою  встановлено 

і рішенням  колегії  суддів судової  палати в цивільних  справах апеляційного  суду Херсонської  області від 

27.03.2008року, який, розглядаючи 

апеляційну скаргу  ОСОБА_3. на

рішення Дніпровського  районного  суду м.Херсона від 29.05.2007року за позовом

банку до  ПП ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_3. про  стягнення  заборгованості за кредитними  договорами, 

скасував частково  рішення

місцевого  суду від 29.05.2007року  в частині стягнення з ОСОБА_3. в солідарному

порядку на користь  банку  заборгованості за кредитними договорами.

          При цьому  судовою 

колегією  було  констатовано, що  оскільки 

за  умовами  генеральної 

угоди відповідач  кредиту не  отримував, то 

ніяких  зобов'язань  щодо забезпечення зобов'язання він  за цією угодою  не має.

          Розглядаючи позовні вимоги в частині  визнання припиненою застави  за договором 

застави  обладнання від

02.08.2006року, суд  виходить  із 

наступного.           

          Матеріали  справи 

свідчать  про  те, що 

договір  застави  від 

02.08.2006року укладено  сторонами  на 

забезпечення зобов'язання щодо 

повернення коштів за  кредитним

договором  №012/03-051/847  від 02.08.2006року.

          Звертаючись  з 

позовом, позивач стверджував, що 

обладнання, яке  передавалося  в забезпечення кредитного  договору за договором застави  від 02.08.2006року було  реалізовано відповідачем  на суму, яка 

перевищує розмір  боргу за

кредитом, тому  застава за цим договором

припинилася.

          Пунктами 3, 4 частини 1 статті 593 ЦК

України встановлено, що  право  застави припиняється в разі  реалізації 

предмета застави та набуття 

заставодержателем  права власності

на предмет  застави.  Доказів, які б  свідчили 

про  здійснення відповідачем

зазначених  дій щодо  реалізації обладнання у встановленому законом

порядку  або переходу до відповідача

права власності на це  обладнання,

позивач суду не  надав. Його  заборгованість  за отриманий кредит  по 

договору кредиту  №012/03-051/847

від 02.08.2006року не  погашена, а

значить  і зобов'язання  не 

виконано, тому визнати заставу, якою забезпечувалося це  зобов'язання припиненою неможливо.

          З урахуванням  викладеного 

підстав для припинення   застави

за договором застави  обладнання від

02.08.2007року  не  існує.

          Таким чином, позовні вимоги  підлягають 

задоволенню  частково.

          Судові витрати відповідно до  статті 49 ГПК України  відносяться на сторони пропорційно  від 

суми  задоволених вимог.

З позивача  стягується в доход  державного 

бюджету 85грн.00коп. недоплаченого 

державного  мита.

          В засіданні за згодою представників

сторін  оголошувалася вступна та

резолютивна частина рішення.

                         Керуючись ст.ст.

44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд 

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити

частково.                                                                     

2. Визнати припиненими застави, встановлені договором застави обладнання

від 18.11.2005 року, договором застави обладнання №  03-051/377-3 від 27.02.2006 року, договором

застави товарів в обігу від 26.06.2006 року, які укладені між приватним

підприємцем  ОСОБА_1 та відкритим

акціонерним товариством «Райффайзен Банк «Аваль».          

3. В задоволенні позовних

вимог  щодо визнання припиненою

застави,  встановленої договором

застави  обладнання від 02.08.2006 року

відмовити. 

          4. Стягнути з відкритого акціонерного

товариства "Райффайзен банк "Аваль" в особі Херсонської обласної

дирекції " Райффайзен банк "Аваль" м. Херсон  вул.Червонофлотська, 17  кор/р 3901072 в ВАТ «Райфайзен Банк

Аваль»м.Київ МФО 352093 код 22761811   на користь приватного підприємця

ОСОБА_1м. Херсон  АДРЕСА_1  пот./рах.НОМЕР_1 в ВАТ «Райффайзен Банк

Аваль»  МФО 380805  код НОМЕР_2 

-255грн.00коп. витрат по сплаті 

державного мита  та 88грн.50коп.

витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.         

          5. Стягнути  з приватного підприємця ОСОБА_1м. Херсон  АДРЕСА_1 

пот./рах.НОМЕР_1 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 380805  код НОМЕР_2 в доход державного бюджету - одержувач

управління Державного казначейства  у

м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному 

управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код

24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095  -85грн.00коп. 

недоплаченого  державного

мита.          

                  Накази   видати 

після набрання рішенням законної сили.

                    Суддя                                                                                     

З.І. Ємленінова

                                                                                          Рішення

оформлено  відповідно до 

ст.84 ГПК України 03.10.2008року.