Рішення

від 09.10.2008 по справі 2/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"09" жовтня 2008 р.                                                                           

Справа  № 2/82

за позовом          Приватне підприємство "Хайвей" 

до відповідача   підприємець ОСОБА_1      

про сплату збитків в розмірі 27361

грн. 11 коп.

      Суддя 

       Секретар судового засідання                                                     

Маслов К.Г.

Представники:

Від позивача  : 

представник Ковалев В.Г. дов. № 

0910 від 09.10.2008 року

Від відповідача :  представник ОСОБА_2 дов. № 4956 від

16.09.2008 року  

          Стаття 22 ГПК України роз`яснена.

СУТЬ СПОРУ:  В позовній заяві позивач просить стягнути з

відповідача збитків в розмірі 1705,39 грн., які виникли на підставі заявки №

012-06 від 18.06.2008 року по перевезенню вантажу за маршрутом Італія-Україна

м.Херсон. Під час розгляду цієї справи відповідач перерахував названий борг в

сумі 1705,39 грн. на користь позивача платіжним дорученням № 468 від 22 серпня

2008 року. Однак, позивач, заявою від 29 серпня 2008 року про збільшення

позовних вимог на суму 25655 грн.72 коп. звернувся до господарського суду у

справі  мотивуючи тим, що між позивачем

та відповідачем було укладено договір № 012-06/1 від 18 червня 2008 року на

перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та

заявки на перевезення вантажів № 013-06 від 18 червня 2008 року. Позивач

посилається на те, шо вантажне перевезення по названій заявці № 013-06 від 18

червня 2008 року відбулося та на адресу відповідача було надіслано

рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 04 серпня 2008 року та всі необхідні документи

для проведення взаєморозрахунків.

Відповідач позов не визнає

посилається на те, що позивачем відповідно до умов договору не надані оригінали

документів необхідні для оплати. Однак незважаючи на дані обставини борг в сумі

1705 грн. 39 коп. сплачений платіжним дорученням № 468 від 22 серпня 2008 року.

Щодо збільшення позовних вимог позивачем, відповідач посилається, ще й на таку

обставину, що замовник перевезень німецька фірма сплатила позивачеві 25655 грн.

72 коп.

Давши оцінку доказам у справі,

господарський суд прийшов до висновку, що про провадження у справі в частині

1705 грн. 39 коп. підлягає припиненню за відсутності предмету спору. Борг

сплачено після порушення провадження у справі 22 серпня 2008 року платіжним

дорученням  № 468 від 22 серпня 2008

року.

Позов в частині стягнення 25655

грн. 72 коп. задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.

Між позивачем та відповідачем було

укладено договір № 012-06/1 від 18 червня 2008  

року   на   перевезення  

вантажів   автомобільним   транспортом  

в   міжнародному сполученні. За

своєю правовою суттю це був договір транспортного експедирування, де сторони

договору виступали експедиторами, а не перевізником. Підставою для укладення

такого договору був контракт № 1 на транспортне експедирування від 27 квітня

2007 року укладений відповідачем з фірмою " & КО WLАD & КО Sегvісе

GmdН" Німеччина, який за своєю правовою природою був договором

транспортного експедирування де сторони договору виступали  експедиторами   і 

діяли  в  інтересах 

третіх  осіб  для 

яких  здійснювалися перевезення,    що   

відповідає    вимогам   ст.932   

ЦК    України.    Під  

час    виконання

експедиторських  послуг   виникли 

непорозуміння  з  позивачем  

з  підстав  проведення розрахунків за умовами договору №

012-06/1 від 18 червня 2008 року. Зокрема, п.2.1.7 договору   було  

передбачено,   що   експедитор-1   (відповідач)   зобов'язується   провести розрахунки з експедитором-2

(позивачем) згідно рахунків-фактур не пізніше 5-ти днів з дня надання  експедитором-2  оригіналів 

товарно-транспортних документів 

(СМR, експортної декларації) і актів виконаних робіт. Листом №

0408/7 від 04 серпня 2008 року  

позивач   направив   на  

адресу   відповідача   ксерокопію  

СМR   та   ксерокопію експортної декларації. Акт

виконаних робіт на адресу відповідача не направлявся. Одночасно, позивач

протримав від розвантаження чотири транспортних засоба про що відповідачу стало

відомо з листа фірми "WLАD & КО Seгvісе GmdН" Німеччина від 13

серпня 2008 року, яка в свою чергу не могла розрахуватися  відповідачем з-за відсутності необхідних

оригіналів перевізних документів. Відтак, автомобілі з вантажем не прибули в

пункт розвантаження, що потягло за собою додаткові фінансові витрати з боку

фірми "WLАD & КО Seгvісе GmdН" Німеччина, яка в свою чергу

повідомила відповідача про те, що розриває договірні стосунки з відповідачем і

вимушена укласти прямий договір з ПП "Хайвей" та провести з нею прямі

розрахунки суми фрахтів та частковий простій автотранспорту під час розмитнення.

Листом від 13 серпня 2008 року

фірма "WLАD & КО Seгvісе GmdН" Німеччина повідомила відповідача

про те, що по відізваним замовленням відповідачу фірма "WLАD & КО

Seгvісе GmdН" Німеччина зробила проплату ПП "Хайвей" за чотирнадцять

автомобілів, які доставляли вантаж, на загальну суму 49176.10 Евро, в тому

числі і за транспортні послуги по СМR А № 261091 автомобілями (НОМЕР_1/

НОМЕР_2). Надана в якості доказу позивачем ксерокопія міжнародної

товарно-транспортної накладної СМR А № 261091 з державними номерами автотранспортних

засобів (НОМЕР_1/ НОМЕР_2) свідчить про те, що ці "WLАD & КО Seгvісе

GmdН" Німеччина. Одночасно, на адресу відповідача від фірми "WLАD

& КО Seгvісе GmdН" Німеччина надійшла копія авізо про здійснення

оплати за надані послуги безпосередньо позивачу.

Таким чином, відповідно до ст.528

ЦК України виконання обов"язку може бути покладено боржником на іншу

особу. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі

небезпеки втрати право на майно. Згідно ст. 194 ГК України виконання господарського

зобов'язання може бути покладено на третю особу, що не є стороною в

зобов'язані. Управлена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване

третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського

договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати

зобов'язання особисто.

Відповідно до рішення

Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі №

1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо

офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного

процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)

поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині

першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах

України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба

розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або

нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не

опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є

самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою

задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції

і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності,

розумності та іншим загальноправовим засадам. Згідно з частиною другою статті

150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до

виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами

загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Таким  чином відповідач навів докази того, що

позивач не виконав умови договору № 012-06/1 від 18.06.2008 року та не надав

своєчасно всіх необхідних документів по перевезенню та акта виконаних послуг,

натомість, скориставшись обставинами отримав виконання грошових зобов'язань від

третьої особи-замовника перевезень фірми "WLАD & КО Seгvісе GmdН"

Німеччина в повному обсязі. Надана заява про збільшення позовних вимог не

грунтується на законі, порушує звичаї ділового обороту та не випливає із суті

зобов'язання відповідача перед позивачем.

На підставі вищевикладеного,

керуючись п.1-1 ст.80, ст.82-84, 49 ГПК України, -

      ВИРІШИВ:

1.Відмовити

в позові про стягнення 25655 грн. 72 коп.

2.Провадження

у справі в частині стягнення 1705 грн. 39 коп. припинити.

3.Стягнути з відповідача  ОСОБА_1 

юридична адреса: Рівненська область Гощанський район с.Русивель ,

фактична адреса АДРЕСА_1, р/р 26005054705522 в РФ КБ "Приватбанк"  МФО 333391 

на користь позивача Приватного 

підприємства "Хайвей" м.Київ вул.Стражеска, 11, кв.48, р/р

2600600306401 в філії ФАКБ "Надра" 

КРУ в м.Києві, МФО 320564, ЄДРПОУ 33260678  - 102 грн. витрат по державному миту, 118

грн. витрат на інформпослуги.

4.Наказ  видати після набранння судовим рішенням

законної сили.

   Суддя                                                               

             Рішення підписано "10"

жовтня 2008 року