Постанова

від 14.11.2006 по справі 16/1779

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1779

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" листопада 2006 р.                                                     Справа № 16/1779

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Гансецького В.П.

при секретарі Байдала І.Г.

за участю представників сторін

від позивача Демченко Т.Г., дов.№ 02/08 від 03.01.06р.

від відповідача Василюк В.Г., дов. б/н від 26.07.06р., Василюк В.Б., дов. б/н від 26.07.06р.

прокурор: Мельник І.В., посв. № 54 від 18.07.06р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Прокурора Малинського району в інтересах держави - Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі (м.Малин Житомирської області)  

до Приватного підприємства "Профіт-Проект" (м.Малин)

про стягнення 63057,09 грн.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача 63057,09грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача та прокурор позов підтримали в сумі 58624,60грн., оскільки решта боргу відповідачем сплачена після подання позову до суду.

Відповідач у відзиві (запереченнях) від 29.06.06р. на  позовну заяву (а.с.45-48) та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись, зокрема, на Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. № 727/98 (з наступними змінами), який, на їх думку звільняє відповідача від обов'язку сплати страхових внесків (крім тих, що сплачуються у складі єдиного податку) до Пенсійного фонду України, оскільки норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-IV не поширюються на суб'єктів спрощеної системи оподаткування до відповідного законодавчого врегулювання, просили в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-IV (далі Закон №1058-IV), відповідач є страхувальником, оскільки норми цієї статті в імперативному порядку визначають, що страхувальниками є  роботодавці - підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 і ч.6 ст.20 Закону №1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.3 ст.18 названого Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 цього ж Закону, страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат...

Відповідно до абз.6 ч.6 ст.20 названого Закону, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до ч.10 і ч.12 ст.20 названого Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідач зареєстрований у позивача як платник збору (страхових внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування 22.03.02р. за № 13032737 і, відповідно до вимог зазначеного Закону, а також Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за №64/8663, зобов'язаний сплачувати збір (внески) до Фонду у визначених цими нормативними актами порядку та розмірі.

Матеріалами справи стверджується, що внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку, утворилась заборгованість перед позивачем за 2004-2005 роки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка на день вирішення спору становить 58624,60грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004-2005 роки (а.с.7-30), актом документальної перевірки № 3 від 20.02.06р. та відповідними розрахунками до нього (а.с.31-35), розрахунками позивача (а.с.37,89-91), довідкою позивача № 4888/03 від 13.11.06р. (а.с.88) та іншими матеріалами справи.

Статтею 14 Закону України №1058-ІV та пп.2.1. п.2 зазначеної Інструкції, передбачено, що страхувальниками є, крім інших, також юридичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, в тому числі єдиний податок.

Позивач у 2004-2006 рр. є платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків, що підтверджується довідкою ДПІ у Малинському районі (а.с.92) та іншими документами.

Питання виконання зобов'язань платниками єдиного податку перед бюджетами та фондами, зокрема перед ПФУ, регулюється, крім Закону № 1058-IV також Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. №727/98.

Відповідно до ст.3 зазначеного Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах, зокрема, до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.89-91), протягом 2004-2006 років до позивача було перераховано кошти в частині 42%  від сплаченого відповідачем єдиного податку в загальній сумі 36814,73грн.

Управлінням ПФУ в Малинському районі на цю суму, сплачену відповідачем у складі єдиного податку, зменшено його зобов'язання перед Пенсійним фондом.

Це зобов'язання розраховане позивачем в результаті проведеної перевірки, за наслідками якої складений вищезгадуваний Акт № 3 від 20.02.06р. з відповідними розрахунками страхових внесків  - на суми фактичних витрат відповідача на оплату праці найманих працівників, що становило 108943,64грн. (а.с.31-35).

Господарський суд не сприймає та відхиляє як таку, що суперечить чинному законодавству, вищезазначену позицію відповідача, в основу якої покладено посилання на  Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. № 727/98 (з наступними змінами) та Розпорядження Прем'єр-міністра України від 10.03.05р. №58-р "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування", виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок особи сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частин 4 та 6 ст.18 Закону №1058-IV, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (ч.4). Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.6).

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України "Про систему оподаткування"  від 25.06.91р. № 1251-ХІІ, встановлення та скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АРК, сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування.

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.

Види податків і зборів (обов'язкових платежів) і порядок зарахування їх до бюджетів і державних цільових фондів передбачені ст.14 Закону України "Про систему оподаткування".

Відносини, що виникають із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються відповідним спеціальним законом -  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-IV.

Відповідно до пп.1 п.8 Прикінцевих положень вказаного Закону, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи зазначене та положення ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники, в тому числі і ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників страхові внески у встановленому розмірі та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Слід також зазначити, що Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. № 727/98 (з наступними змінами) є податковим законом, тому його дія не поширюється на відносини, що врегульовані спеціальним Законом - Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ст.15 Прикінцевих положень даного Закону встановлює, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Отже, посилання відповідача в обгрунтування своїх заперечень проти позову на приорітетність зазначеного Указу перед Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є юридично некоректними, оскільки це суперечить конституційному принципу верховенства права.

З тих же підстав, суд, відповідно до ч.4 ст.9 КАС України не застосовує при прийнятті рішення у справі вищезазначене Розпорядження Прем'єр-міністра України від 10.03.05р. №58-р "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування".  

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону від 09.07.03р. №1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

При невиконанні обов'язку по сплаті нарахованих сум, орган Пенсійного фонду має право звернутись з позовом до господарського суду.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 58624,60грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В стягненні решти боргу, заявленого в позові, відмовити у зв'язку з його погашенням відповідачем.

Судові витрати по сплаті судового збору стягненню на підлягають відповідно до ч.4 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Профіт-Проект", 11603, м.Малин Житомирської області, вул.Кримського 124, ідентифікаційний код 31871249 на користь Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, 11600, м.Малин Житомирської області, вул.Є.Дорошок 20, ідентифікаційний код 20405064 - 58624,60грн. боргу із сплати страхових внесків.

3. В решті позову відмовити.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       Гансецький В.П.  

Дата виготовлення постанови в повному обсязі 15.11.06р.

Віддрукувати: 5 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам;

4,5 - прокурору.