Рішення

від 03.11.2006 по справі 2/210-4/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/210-4/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 2/210-4/361                                                                                                         03.11.06 р.

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Кобзар”

До                       Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Третя особа           Київська міська рада  

Про                        спонукання до укладення договору

                                                                                                   Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача:          Девятка О.Г.  -дов.

Від відповідача:            Кушнір О.Б.-дов.

Від 3-особи:            Глобенко Л.В.-дов.

В засіданні приймали участь:

          26.10.2006р. в судовому засіданні, відповідно до ст.. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 03.11.2006р.

Обставини справи :

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги   Товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Кобзар” до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр ім. Т.Шевченка на умовах поданого Товариством договору оренди.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 22.12.2004р. на загальних зборах членів трудового колективу державного комунального підприємства „Кінотеатр ім. Т. Шевченка” прийнято рішення про створення господарського товариства з метою оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства „Кінотеатр ім. Т. Шевченка”. У лютому 2005 року товариство звернулося до відповідача з письмовою пропозицію про укладення договору оренди, яка була залишена без відповіді. Посилаючись на зазначене, позивач просив про задоволення позовних вимог з  підстав, передбачених ст. ст. 5, 6, 8, 0 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наступне:

          - Головне управління комунальної власності м.Києва діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003р. №584/744 „Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), із змінами внесеними рішенням Київської ради від 29.04.2004р. №224/1434;

          - чинним законодавством України передбачено, що власником комунального майна є територіальна громада міста; в ч.1 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” зазначається, що територіальним громадам сіл, селищ, міст районів у містах належить право комунальної власності на нерухоме і нерухоме майно;

          за таких обставин рішення про передачу спірного майна в оренду може бути прийнято тільки Київською міською радою на своєму пленарному засіданні.

          Відповідач стверджує, що оскільки власник майна не прийняв рішення про передачу вказаного майна в оренду, підстави для укладання договору оренди відсутні.

          3-особа Київська міська рада також проти позову заперечує, просить в задоволенні позову  відмовити повністю посилаючись на наступне:

          Цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства „Кінотеатр ім. Т. Шевченка” належить до комунальної власності міста Києва, тому порядок та умови його відчуження визначає тільки Київська міська рада. Головне управління комунальної власності м. Києва отримує повноваження орендодавця майна, що перебуває в комунальній власності, лише на підставі рішення ради, яким остання уповноважує  Головне управління бути орендодавцем. Оскільки в даному випадку Київська міська рада рішення щодо оренди спірного майна не приймала, Головне управління не може виступати орендодавцем цілісного майнового комплексу вказаного комунального підприємства. Крім того, третя особа вважає, що створенню трудовим колективом комунального підприємства господарського товариства з метою оренди цілісного майнового комплексу підприємства повинно передувати наявність ініціативи щодо оренди від іншої особи.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2005р. залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р., позов задоволено. Зобов'язано Управління  у 10-ти денний термін з дня набрання рішенням законної сили укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства „Кінотеатр ім. Т. Шевченка” з Товариством з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Кобзар” на умовах поданого товариством проекту договору.

          Постановою Вищого господарського  суду України від 21.02.2006р. рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 23.05.2006р. скасовані постанова Вищого господарського суду України від 21.02.2006р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2005р., справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В Постанові Верховного суду України від 23.05.2006р. зазначено, що судовими інстанціями належним чином не досліджувалось питання наявності або відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду позивачу цілісного  майнового комплексу державного комунального підприємства  „Кінотеатр ім. Т. Шевченка”.

Крім того, в Постанові зазначено, що при вирішенні спору судовими інстанціями не було враховано положень ч.2 ст.14 ЦК України відповідно до яких, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

При цьому суду при новому розгляді справи необхідно встановити дійсні права та обов'язки сторін і  в залежності від цього вирішити справу відповідно до закону.   

Відповідно до ст. 111-21 ГПК України вказівки, що містяться у постанові Верховного суду України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги вказівки Верховного суду України викладені в постанові від 23.03.2006р., а саме, при новому розгляді, суд  вжив всі передбачені законом заходи до  всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалює відповідне рішення.  

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992р. №26 „Про формування  комунального майна та районів” цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства „Кінотеатр ім. Т. Шевченка” належить до комунальної власності м. Києва.

          22.12.2004р. на загальних зборах членів трудового колективу державного комунального підприємства Цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства „Кінотеатр ім. Т. Шевченка”  з метою оренди цілісного майнового комплексу вказаного комунального підприємства прийнято рішення щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Кобзар”, яке 26.01.2005р. було зареєстровано Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією.

          Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

          Відповідно до п.1 ст.29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів, зокрема, міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

          Частиною 5 ст.60 зазначеного Закону передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону.

          Згідно ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями, зокрема є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, -  щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, а також з того, що відповідно до п.п. 5 п.6 Положення про Головне управління комунальної власності  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління здійснює  повноваження орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Києва.

          Положенням про Головне управління комунальної власності  м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської місцевої адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради №584/744 від 10.07.2003р, визначено повноваження Управління, зокрема, на здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Києва.

          Відповідно пп.14 п.7 Положення Управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, організацій комунальної власності територіальної громади м. Києва (їхніх структурних підрозділів) на виконання відповідних рішень Київської міської ради.

          Тобто, Головне управління комунальної власності  м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської місцевої адміністрації) здійснює свої повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади м. Києва тільки за наявності відповідного рішення Київської міської ради і не наділено повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду.   

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

          - Орендодавцями майна, що перебуває у комунальній власності виступають органи, уповноважені місцевими радами (органами місцевого самоврядування) управляти відповідним майном;

          - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) діє відповідно до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого рішенням Київської міської ради 10.07.2003 №584/744;

          - Пунктом 6 Положення визначено основні завдання Головного управління, де вказано, що відповідач в межах своїх повноважень здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади м. Києва  та державним майном, що передане до   сфери управління виконавчого органу Київської міської державної адміністрації. Здійснює повноваження орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів) комунальної власності м. Києва;

          - Пунктом 7 Положення  визначені обсяги повноважень Головного управління. Так, підпунктом 14 п.7 Положення вказано, що Головне управління може виступати орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, організацій комунальної власності територіальної громади м. Києва, але на виконання відповідних рішень Київської міської ради;

          - Київською міською радою рішення про надання в оренду цілісного майнового комплексу кінотеатру ім. т. Шевченка  Товариству з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Кобзар” не приймалося і вказівок щодо укладення такого договору Головному управлінню не надавалося.

          Таким чином, головне управління комунальної власності м. Києва не може виступати орендодавцем без надання йому таких повноважень власником майна - Київською міською радою.

          Крім того, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та рішенням Київради   від 24.06.1999р. №309/410 „Про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління” визначені порядок та умови надання майна територіальних громад в оренду.

          Рішення про надання комунального майна в оренду приймається на пленарному засіданні Київською радою - суб'єктом уповноваженим здійснювати права власника від імені територіальної громади міста.

          Відповідально до п.6.1 та 6.2 „Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління” договори про користування майном територіальної громади міста Києва укладаються у порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням уточнень і особливостей, визначеним цим Положенням. Отримавши рішення Київради організація –балансоутримувач об'єкта майна готує проект договору про передачу об'єкта майна і подає два примірника на розгляд суб'єкту, якому об'єкт майна передано у користування, володіння, відання або управління, зазначивши при цьому строк для відповіді.

          Таким чином, враховуючи вищевикладене, підставою для укладення договору оренди майна, що є комунальною власністю (де орендодавцем на підставі рішення Київради буде виступати організація - балансоутримувач) є рішення власника майна - Київської міської ради.   

          Крім того, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та рішенням Київради   від 24.06.1999р. №309/410 „Про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління” встановлено порядок надання майна, що є комунальною власністю територіальних громад в оренду, відповідно до якого позивачу необхідно було звернутися із заявою та проектом договору оренди приміщення, яке позивач бажає взяти в оренду (де буде вказані адреса та площа об'єкта оренди) на ім'я заступника міського голови - секретаря Київської міської ради.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач в такому порядку не звертався. Тому твердження позивача про порушення відповідачем визначеного законом 25-денного терміну відповіді щодо надання в оренду комунального майна, немає підстав, оскільки позивач не дотримався визначеної Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та рішенням Київради   від 24.06.1999р. №309/410 „Про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління” процедури.

          Позивач просить            укласти з ним договір оренди цілісного майнового комплексу кінотеатру на умовах поданого ним проекту договору.

          Однак, поданий позивачем проект договору оренди цілісного майнового комплексу не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Відповідно до ст.. 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” укладенню договору оренди передує оцінка об'єкта оренди. Оцінка об'єкта оренди здійснюється відповідно до Методики, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.1995р.

          Пунктом  4 Методики вказано, що у разі оцінки цілісного майнового комплексу підприємства його структурного підрозділу комісією, що утворюється відповідним органом визначеним у абзацах другому та третьому ст..5 Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” (відповідачем) здійснюється самостійна оцінка на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням всіх передбачених законодавством переоцінок та до оцінок.

          До складу комісії в обов'язковому порядку включається представники орендодавця та органу уповноваженого управляти майном, що передається в оренду.

          Відповідачем така комісія не створювалась. Позивач не довів суду та не підтвердив документально, що представники відповідача були включені до складу комісії, пропозицій про участь відповідача у діяльності такої комісії до відповідача не надходило.

          Поданий позивачем акт оцінки цілісного майнового комплексу ДКП кінотеатру ім. Т.Шевченка здійснений з порушенням вищенаведених норм законодавства України. Так, оцінка, яка здійснювалась комісією проведена у порядку та у складі осіб затверджених наказом директора ДКП кінотеатру ім. Т.Шевченка без участі і затвердження його органом уповноваженого відповідно до  Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” органами місцевого самоврядування управляти комунальним майном. Відсутня рецензія акта оцінки, яка є обов'язковою.

          Крім того, Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 передбачено, що результати оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення. Акт оцінки, наданий позивачем, датовано 14.02.2005р.

          Відповідно до ст..1 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

          Відповідно до ст.10 Закону України    „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди. Орендна плата визначається на підставі оцінки майна, яка була проведена з порушенням зазначених вище норм чинного законодавства.

          Тому позовна вимога укласти договір на умовах поданого товариством проекту договору є такою, що протерічить нормам чинного законодавства і порушує майнові інтереси територіальної громади м.Києва.

Доводи третьої особи щодо підтримки заперечень відповідача фактично повторюють аргументи викладені останнім. Доводи викладені в поясненнях від 07.09.2006р. за №29/230-273  також приймаються судом до уваги.

          Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов про спонукання укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр ім. Т.Шевченка на умовах поданого Товариством договору оренди не ґрунтується на законі.

           За таких обставин позовна заява Позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

          1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Кобзар” повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                             І.І.Борисенко