Постанова

від 15.08.2007 по справі 2/210-4/361

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/210-4/361

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 серпня 2007 р.                                                                                   № 2/210-4/361  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П..

розглянувши матеріали касаційних скаргГоловного управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);Київської міської ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2007

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Кобзар"  

доГоловного управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особаКиївська міська рада

проспонукання до укладення договору

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Девятка О.Г.-дов від.15.06.2007

від відповідача:Шинкаренко Я.В.-дов.№042/1/7-1823 від 30.03.2005

від 3-ої особи:Шинкаренко Я.В.- дов.№225 КР-956 від 30.07.2007

ВСТАНОВИВ:

Справа була призначена до розгляду на 08.08.2007. В судовому засіданні була оголошена перерва до 15.08.2007 у відповідності з ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядалась неодноразово. При новому розгляді справи рішенням господарського суду Київської області від 03.11.2006 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 рішення господарського суду Київської області від 03.11.2006  скасовано. Позов задоволено.

Зобов'язано Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у 10-ти денний термін з дня набрання рішенням законної сили укласти договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр ім. Т. Шевченка з ТОВ “Культурний центр “Кобзар” на умовах поданого товариством проекту договору.

Постанова апеляційного суду  мотивована тим, що орендодавцем цілісного майнового комплексу ДКП  кінотеатр ім. Т. Шевченка слід визнати Головне управління, оскільки, згідно ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

А також, відповідно до п.п. 5, 6 Положення про Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 “Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), із змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 29.04.2004 № 224/1434, до основних завдань Головного управління відноситься здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів) комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київська міська ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами і просять постанову скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 14, ст.ст. 169, 173, 203, 215, 216, 237 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 287 Господарського кодексу України, Закон України "Про місцеве самоврядування", Закон України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 43, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, тобто права щодо спірного суб'єкта комунальної власності територіальної громади здійснює Київська міська рада.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, вправі прийняти рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до відання виконавчих органів міської ради в межах повноважень визначених відповідною радою.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 “Про формування комунального майна та районів” цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства кінотеатр ім. Т. Шевченка (комунальне підприємство) належить до комунальної власності міста Києва.

Згідно з  ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Порядок укладання договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства встановлено ст. 9 Закону “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якого, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють проект договору оренди, а також інші документи, відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 Закону.

За ст. 5 цього Закону орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

Позивач звернувся із заявою про укладання договору оренди до Головного управління комунальної власності м. Києва.

Відповідно до п.п. 5, 6 Положення про Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 “Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), із змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 29.04.2004 № 224/1434, до основних завдань Головного управління відноситься здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів) комунальної власності територіальної громади м. Києва. Орендодавцем цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр ім. Т. Шевченка визнано Головне управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону “Про оренду державного та комунального майна” у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Відповідно до п. 3 цієї статті органи, уповноважені управляти майном, що перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладання договору оренди або відмову). Згідно абз. 4 п. 3 ст. 9 Закону у випадку, якщо орендодавець не одержав у встановлений термін дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укладання договору оренди вважається з цим органом погодженим. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, дає згоду або відмовляє в укладанні договору оренди майна і повідомляє про це заявника. Встановлений порядок розгляду заяви щодо оренди позивачем було додержано.

Господарським судом встановлено, що в лютому 2005 року товариство звернулося до Головного управління із заявою щодо укладання договору оренди цілісного майнового комплексу. Разом із заявою орендодавцю було направлено проект договору, а також інші документи, перелік яких затверджено наказом  Фонду Державного майна  України за № 649 від 17.04.2001.

Господарським судом також встановлено, що копії договору оренди разом з додатками були отримані третьою особою - органом, уповноваженим управляти спірним майном –Київською міською радою в процесі розгляду справи у суді першої інстанції. На момент розгляду справи господарським судом першої інстанції усі встановлені ст. 9 Закону строки розгляду направленого позивачем проекту договору сплинули, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном –Київської міської ради не надійшло, таким чином, згідно з абз. 4 п. 3 ст. 9 Закону укладання договору оренди вважається з цим органом погодженим.

Отже, в своїх діях Головне управління повинно було виходити з того, що згідно до Закону погодження наданого позивачем проекту договору Київською міською радою відбулося. З моменту звернення позивача з заявою в лютому 2005 року  і по день прийняття рішення судом першої інстанції Головне управління на порушення ч. 4 ст. 9 Закону у встановлені законом терміни не надало відповіді позивачу, що є фактичною відмовою в укладанні договору оренди.

Вичерпний перелік обставин, які є підставою для відмови у передачі об'єкта в оренду передбачено абз. 7 ч. 4 ст. 9 Закону. Таких обставин у справі господарськими судами не встановлено. Згідно ч. 8 ст. 9 Закону, не одержання товариством відповіді орендодавця у встановлений законом термін надало товариству право звернутися до суду з вимогою про спонукання орендодавця укласти договір оренди.

Загальний порядок передачі комунального майна в оренду визначено відповідними повноваженнями наданих органам місцевого самоврядування згідно зі ст.ст. 16, 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, якими передбачено, що орендодавець, в даному випадку - Головне управління, передає в оренду цілісні майнові комплекси підприємств на виконання відповідних рішень органів місцевого самоврядування, в даному випадку - Київської міської ради.

Виключення із загального порядку передачі комунального майна в оренду встановлені ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Згідно абз. 4 п. 3 ст. 9 Закону у випадку, якщо орендодавець не одержав у встановлений термін дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укладання договору оренди вважається з цим органом погодженим. За таких обставин рішення з цього приводу органом місцевого самоврядування може і не прийматися, оскільки обов'язковість його прийняття законом не передбачена.

Враховуючи те, що Закон України “Про оренду державного та комунального майна” є спеціальним законом, який регулює спірні правовідношення, вирішуючи даний спір слід керуватися саме нормами цього Закону.

Посилання відповідача та 3-ої особи на те, що Положенням про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління, затвердженим рішенням Київради від 24.06.1999 за № 309/410 було передбачено, що фізична або юридична особа, яка виявила бажання укласти договір оренди комунального майна подає заяву на ім'я заступника міського голови –секретаря Київської міської ради, є безпідставним і не може бути прийнято до уваги, оскільки, дане Положення не зареєстроване в Міністерстві юстиції України, і тому не є обов'язковим для виконання. До того ж вказане Положення втратило чинність.

Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 за № 34/91 затверджений Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, яким передбачено, що фізична або юридична особа, яка виявила бажання укласти договір оренди комунального майна, подає заяву на ім'я начальника Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).    

Частиною 6 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. З урахуванням цього відсутність відповіді органу місцевого самоврядування є юридичним фактом, який є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків сторін у справі.

Повноваження відповідача на передачу в оренду об'єктів комунальної власності передбачені відповідним нормативним актом, який регулює діяльність цього органу (положенням) і не суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що  договір оренди є погодженим з Київською міською радою, тому позивач правомірно звернувся з позовом до відповідача, оскільки саме його бездіяльність є єдиною причиною не укладення  договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відношення регулюються однаково на всій території України. Процедура звернення позивача із заявою відповідає нормам Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що  оцінка об'єкта оренди здійснюється за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 за № 629.

За пунктом 1 Методики здійснюється оцінка майна державних підприємств і організацій, підприємств, заснованих на майні, яке належить Автономній республіці Крим або перебуває у комунальній власності, що передається в оренду.

Згідно п. 4 Методики, у разі оцінки цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу комісією, що утворюється відповідним органом, визначеним у абзацах другому і третьому статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, здійснюється самостійна оцінка майна на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням всіх передбачених законодавством переоцінок і до оцінок.

Як встановлено судом апеляційної інстанції,  відповідач ухилився від проведення оцінки, тому позивачем проведена самостійна оцінка майна на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням всіх передбачених законодавством переоцінок і дооцінок. Розмір оцінки  визначено позивачем відповідно з додатком 1 до Методики, з якою відповідач погодився.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова Київського апеляційного господарського суду відповідає  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційних скарг відмовити.

Постанову від 29.05.2007 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 2/210-4/361 залишити без змін.

Головуючий                                                   В.С. Божок

Судді                                                               Т.Ф.Костенко                                                             

                                                                                                  Г.П.Коробенко