Рішення

від 06.10.2008 по справі 32/460-29/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/460-29/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Родно»

До                            Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

Третя особа          Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» Донецької обласної Дирекції

Про                         стягнення 701 012,99 грн.

                                                                           Суддя Усатенко І.В.                                                                                                 

Представники сторін:

Від позивача                     Трекке А.С.  –предcт.,

Від відповідача                Коваленко М.В. –предст.,

Від третьої особи              не з'явилися,

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родно»до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про стягнення з відповідача 701 012,99 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано відмовляє позивачу в сплаті страхового відшкодування на умовах, передбачених договором страхування  № 03860-1014 від 07.02.2006.

Повноважний представник позивача при новому розгляді справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Родно»в задоволенні позовних вимог з підстав його необґрунтованості та стверджував, що позовні вимоги ґрунтуються на договорі добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, який фактично не укладався, не існує та є недійсним.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору письмових пояснень по суті спору не надала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Родно»та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»Донецької обласної Дирекції укладено Генеральний кредитний договір № 012/08/3/0033.

Для забезпечення виконання зобов'язань по Генеральному кредитному договору                 № 012/08-3/0033 від 23.01.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Родно»та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»Донецької обласної Дирекції укладено договір застави № 012/08-3/0033/6 від 02.02.2006.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст. 3 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до умов договору застави № 012/08-3/0033/6 від 02.02.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Родно»передало у заставу належне йому майно (транспортні засоби) на загальну суму 6 077 856,00 грн.

Статтею 10 Закону України «Про заставу»передбачено, якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Пунктом 3.1.1 договору застави № 012/08-3/0033/6 від 02.02.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Родно»зобов'язано застрахувати предмет застави в повній сумі кредиту та відсотків по ньому на випадок його втрати або загибелі на користь Акціонерного поштово-пенсійного банку «АВАЛЬ»за власний рахунок на весь строк дії кредитного договору.

07 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Родно»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»укладено договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014.

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»стверджує, що договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 не укладався та не відбувся, оскільки відповідач договору добровільного страхування не отримував, а страховий платіж платіжним дорученням № 3296 від 24.03.2006 грошові кошти в розмірі 1074,30 грн. повернув позивачу як помилково перераховані кошти.

Однак такі твердження відповідача судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про страхування»для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про страхування»встановлено, що договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

03.02.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Родно»своїм листом № 46 звернулось до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»з пропозицію укладення договору страхування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Родно»була заповнена відповідна заява на добровільне страхування майна юридичних осіб.

07.02.2006 Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»виставило позивачу рахунок-фактуру № 03860-1014 до договору страхування № 03860-1014 від 07.02.2006.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 07.02.2006 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача страховий платіж в розмірі 1 074,30 грн.

Згідно зі ст. 983 Цивільного кодексу України договір страхування набуває сили з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу. Аналогічні положення містяться в Правилах добровільного страхування майна юридичних осіб, затверджених Головою Правління відповідача № 028 від 25.02.2005, та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 28.03.2005 під № 1150337.

Пунктом 6.9 договору добровільного страхування майна юридичної особи                          № 03860-1014 від 07.02.2006 сторони передбачили, що договір набуває чинності з дня, наступного за датою зарахування страхового платежу в касу або на поточний рахунок відповідача.

Пунктом 1.3 Правил добровільного страхування майна юридичних осіб № 028 встановлено, що договір страхування має бути оформлений у письмовій формі.

Однак суд зазначає, що відповідно до пункту 12.1 Правил добровільного страхування майна юридичних осіб № 028 визнання   події   страховим   випадком   провадиться   Страховиком   на   підставі документів, які надаються Страхувальником протягом 90 календарних днів з дня настання страхового випадку (якщо інше не передбачено договором страхування):

-   письмового повідомлення Страхувальника про настання події, що може бути визнана страховим випадком;

-    оригіналу договору страхування, що належить Страхувальнику;

- документів, що підтверджують право Страхувальника на володіння, користування та розпорядження застрахованим майном;

-           документів, які підтверджують факт настання і причини страхового випадку та осіб винних в заподіянні збитку, якщо такі є. Залежно від характеру події і її обставин такими документами можуть бути документи відповідної компетентної установи чи організації, наприклад, довідки органів пожежної охорони, метеорологічної або сейсмічної служби, відомчої аварійної служби газу, електромереж, слідчих органів МВС, МНС та ін.

-   документів, які підтверджують розмір завданих збитків відповідно до п. 12.2 цих Правил;

-    письмової заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування;

- лист Вигодонабувача з зазначенням реквізитів для сплати страхового відшкодування у разі призначення Вигодонабувача та наявності у нього законних підстав для отримання страхового відшкодування;

- інших документів або відомостей на запит Страховика, враховуючи особливості конкретного страхового випадку, що необхідні для з'ясування обставин та причин страхового випадку, визначення розміру збитків. В цьому випадку, Страховик має право продовжити термін надання таких документів, якщо інше не передбачено договором страхування.

Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з настанням страхового випадку, який відбувся 26.02.2006, позивач 02.03.2006 відповідно до Правил добровільного страхування майна юридичних осіб № 028 і умов договору добровільного страхування майна юридичної особи  № 03860-1014 від 07.02.2006 направив відповідачу документи, необхідні для одержання страхового випадку, а саме: письмове повідомлення про настання страхового випадку, оригінал договору страхування, який знаходився у позивача, документ, що підтверджує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Родно»на ушкоджені автомобілі, акт огляду ушкодженого майна № 1, письмову заяву на виплату страхового відшкодування.

Факт  направлення відповідачу зазначених документів підтверджується описом вкладення до цінного листа, направленого на ім'я ЗАО СК «Еталон», який містить відтиск поштового штампу поштового відділення м. Донецька –18. Доказів на спростування тієї обставини, що позивачем був направлений інший оригінал договору страхування, а не оригінал добровільного страхування майна юридичної особи  № 03860-1014 від 07.02.2006, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, яким було врегульовано умови щодо страхування майна позивача та визначено права та обов'язки сторін, в разі настання страхового випадку.

Тому, оскільки саме Правилами добровільного страхування майна юридичних осіб відповідача передбачений такий порядок, коли оригінал договору направляється страховику, тому, судом не приймаються твердження відповідача про те, що він оригіналу договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 не отримував.

При цьому, суд зазначає, що як при первісному розгляді цієї справи, так і при новому розгляді справи, Господарським судом міста Києва було неодноразово витребувано оригінал договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006. Однак відповідачем вказаний договір не було надано на вимогу суду для огляду, в той час, коли судом було встановлено, що позивачем оригінал договору був направлений на адресу відповідача.

З урахуванням відсутності оригіналу договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 981 Цивільного кодексу України у разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Однак, суд не вважає, що дана норма підлягає застосуванню до врегулювання спірних правовідносин в межах розгляду даного спору з огляду на таке.

У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (п. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію (в даному випадку позивачем була перерахована сума страхового платежу), а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання (тобто, отримання відповідачем страхового платежу від позивача, та залишення цих коштів на своєму рахунку протягом 44 календарних днів), такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України).

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивач перерахував відповідачу страховий платіж, тобто вчинив дію на виконання договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, а відповідач отримав такий платіж та протягом 44 календарних днів залишав зазначену суму перерахованого позивачем платежу на своєму рахунку, чим, в силу положень статті 218 ЦК України, визнав договір добровільного страхування укладеним.

Тому факт перерахування Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» платіжним дорученням № 3296 від 24.03.2006 грошових коштів в розмірі 1074,30 грн. як помилково перерахованих коштів судом не приймається, оскільки даний платіж був повернутий відповідачем вже після настання страхового випадку, і тому він в своєму розумінні не несе змісту повернення помилкових коштів, а лише підтверджує намір відповідача ухилитися від виконання зобов'язань за договором добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Родно»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»фактично був укладений та вступив в силу договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, оскільки позивачем, як того вимагає чинне законодавство та передбачено умовами Правилами добровільного страхування майна юридичних осіб № 028, заповнено заяву на добровільне страхування майна юридичних осіб, заповнено та підписано договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, перераховано відповідачу страховий платіж, а відповідач, в свою чергу, отримав зазначений страховий платіж та протягом 44 календарних днів не повернув позивачу отриманий страховий платіж, чим визнав  договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 укладеним.

При цьому суд враховує, що відповідач навмисно не визнає договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 укладеним та ухиляється від виплати страхового відшкодування, оскільки повернення страхового платежу відповідачем було здійснено після настання страхового випадку та повідомлення відповідача про такий випадок. Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Родно»та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон», та спричинив існування прав та обов'язків для сторін, які були обумовлені ним.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до умов зазначеного договору страхування  транспортні засоби, що є предметом договору застави № 012/08-3/0033/6 були застраховані на період з 09.02.2006 по 08.03.2006 від таких нещасливих випадків, як дії вогню (пожежі, в т.ч. задимлення внаслідок пожежі або тління, виділення сажі або корозійного газу, удару блискавки, вибуху, падіння літальних апаратів або їх частин, вантажу і багажу з них)  і стихійних явищ (бурі, урагану, шторму, вихору, смерчу, шквалу, граду, землетрусу, довготривалого дощу (в т.ч. зі снігом), зливи, повені, паводку, обвалу, каменепаду, лавини, зсуву, тиску снігового шару).

Пунктом 7.4.4 договору страхування № 03860-1014 сторони передбачили, що Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»зобов'язується при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у строк, передбачений договором.

26.02.2006 внаслідок тиску сніжного шару відбулося обвалення покрівлі будинку складу за адресою: м. Макіївка, Червоногвардійський район, вул. Павлика Морозова, 1, у результаті чого було пошкоджено п'ятнадцять автомобілів марки «Renault», одинадцять з яких вступали забезпеченням під генеральну кредитну угоду згідно з договором застави              № 012/08-3/0033/6 від 02.02.2006.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться  в статті 990 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Така ж норма міститься і в статті 20 Закону України «Про страхування».

Згідно з ст. 9 Закону України «Про страхування»при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

У договорі добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 сторони встановили, що розмір збитку визначається при пошкодженні майна –в розмірі витрат на його відновлення до стану, в якому майно знаходиться безпосередньо перед настанням страхового випадку, та в межах страхової суми (п. 12.11.2 договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006).

Пунктом 6.1 договору добровільного страхування майна юридичної особи                          № 03860-1014 від 07.02.2006 загальна страхова сума за договором становить                    2 880 168,16 грн.

Витрати на відновлення розраховуються виходячи з цін на матеріали, деталі, запасні частини та розцінок на ремонтні роботи, що діяли на день настання страхового випадку  (п. 12.13 договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006).

Згідно з проведеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт»авто-товарознавчої експертизи від 26.04.2006 розмір збитків склав 701 012,99 грн., в тому числі: за звітом № 719 –56 136,39 грн. (марка авто –Канг, кузов № –35178366), за звітом № 720 –54 777,94 грн. (марка авто –Клио, кузов № –534715348), за звітом № 721 –45 674,65 грн. (марка авто –Меган, кузов № –34525616), за звітом № 722 –44 396,17 грн. (марка авто –Меган, кузов № –31926582), за звітом № 723 –29 138,80 грн. (марка авто –Меган, кузов № –34952011), за звітом № 724 –7 735,17 грн. (марка авто –Меган, кузов № –31926583), за звітом № 725 –6 921,81 грн. (марка авто –Клио, кузов № –534876982), за звітом № 726 –55 571,94 грн. (марка авто –Меган, кузов № –31925679), за звітом № 727 –49 875,87 грн. (марка авто –Меган, кузов № –32366033), за звітом № 728 –54 881,53 грн. (марка авто –Меган, кузов № – 32138139), за звітом № 729 –51 803,40 грн. (марка авто –Клио, кузов № –534273933), за звітом № 730 –75 944,38 грн. (марка авто –Меган, кузов № –32002084), за звітом № 731 –56 648,04 грн. (марка авто –Меган, кузов № –32002550), за звітом № 732 –70 527,25 грн. (марка авто –Меган, кузов № –32138101), за звітом № 744 –40 979,65 грн. (марка авто –Меган, кузов № –34951995).

Позивач у встановлений Правилами добровільного страхування майна юридичних осіб № 028 та договором добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 термін повідомив відповідача про страховий випадок, що відбувся, направивши 27.02.2006 відповідне повідомлення Начальнику керування страхування по Донецькій області ЗАТ «Страхова компанія «Еталон»та Донецькій обласній Дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»(документи в матеріалах справи).

28.02.2006 складено акт огляду пошкодженого майна № 1 в якому зазначено, що автомобілі марки «Renault», які знаходяться на збереженні в будинку № 1 по вул. Павлика

Морозова, м. Макіївка, Червоногвардійського р-ну, Донецької обл., одержали ушкодження різного ступеня і локалізації.

Як було зазначено, 02.03.2006 позивач відповідно до Правил страхування і умов договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 направив відповідачу документи, необхідні для одержання страхового випадку, а саме: письмове повідомлення про настання страхового випадку, оригінал договору страхування, документ, що підтверджує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Родно»на ушкоджені автомобілі, акт огляду ушкодженого майна № 1, письмову заяву на виплату страхового відшкодування.

Відповідач в проведенні робіт з обстеження будівельних конструкцій будинку по вул. Павлика Морозова, 1, м. Макіївка, Червоногвардійського р-ну, Донецької обл. для складання висновку про причини обвалення покрівлі та в проведенні експертного дослідження для визначення розміру заподіяного збитку брати участь відмовився.

07.08.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Родно»направило відповідачу додаткові документи, необхідні для одержання страхового відшкодування, а саме: звіт про причини обвалення покрівлі, звіти по експертизі, що відобразили розмір заподіяного збитку. Як вбачається з матеріалів справи, сума заподіяного збитку склала 701 012,99 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідач навмисно не визнає договір добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006, ухиляється від виконання, взятих за цим договором зобов'язань та не виконує їх належним чином, суму страхового відшкодування по договору добровільного страхування майна юридичної особи № 03860-1014 від 07.02.2006 у зв'язку зі страховим випадком, який стався 26.02.2006, позивачу не виплатив, а тому вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(01011, м. Київ, вул. Кутузова, 4а; рахунок № 2650210 в АППБ «Аваль»; МФО 300335; код 20080515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Родно»(83048,                           м. Донецьк, вул. Артема, 132; рахунок № 260091218 у ДОД АППБ «Аваль»; МФО 335076; код 25331057) 701 012 (сімсот одна тисяча дванадцять) грн. 99 коп. основного боргу, 7010 (сім тисяч десять) грн. 13 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 І.В.Усатенко

Дата підписання 07.10.08р