Постанова

від 11.11.2008 по справі 5/120-2608

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/120-2608

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.11.08                                                                                           Справа  № 5/120-2608

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                               Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль б/н від 18.08.2008 року

на рішення    господарського суду Тернопільської області від 06.08.2008 року

у справі          № 5/120-2608

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікпа-Сервіс», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль

про стягнення 35 103,42 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Нощенко О.Б. (довіреність від 09.06.2008 року);

від відповідача: Колодій С.Б. (довіреність від 25.09.2007 року),

.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Андрушків Г.З.) від 06.08.2008 року у справі № 5/120-2608 позовні вимоги задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікпа-Сервіс», м. Київ –25749 грн. 30 коп. боргу, 2180 грн. 70 коп. пені, 6519 грн. 43 коп. втрат від інфляції та 653 грн. 99 коп.  3% річних.

Відповідач –ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та вирішити справу по суті, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що позивачем безпідставно нараховано інфляційні втрати за поставками від 15.06.2007 року та 26.06.2007 року з врахуванням індексу інфляції за липень 2007 року, оскільки не враховано рекомендації Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р.

Позивач –ТзОВ «Сікпа-Сервіс»у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 22/08-08 від 22.08.2008 року) зазначає, що позивач обґрунтовано здійснив розрахунок суми інфляційних втрат за поставками від 15.06.2007 року та 26.06.2007 року з врахуванням індексу інфляції за липень 2007 року, натомість, відповідачем не подано жодних доказів, які б підтверджували неправильність здійснених позивачем розрахунків. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Тернопільської області від 06.08.2008 року у справі № 5/120-2608 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні 21.10.2008 року оголошувалась перерва до 11.11.2008 року.

Клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи для визначення суми заборгованості ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД перед ТзОВ «Сікпа-Сервіс» за договором поставки № 2007-13 від 01.03.2007 року, подане 21.10.2008 року на розгляд колегії Львівського апеляційного господарського суду, вирішено в судовому засіданні 21.10.2008 року, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Представники сторін в судовому засіданні 11.11.2008 року підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Водночас, представник відповідача уточнив вимоги апеляційної скарги і просив рішення господарського суду Тернопільської області від 06.08.2008 року скасувати в частині стягнення інфляційних втрат.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 06.08.2008 року у справі № 5/120-2608 –залишити без змін.

          При цьому колегія виходила з наступного.

01 березня 2007 року між  ТзОВ «Сікпа-Сервіс»(Продавець) та ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД (Покупець) укладено договір поставки № 2007-13, згідно умов якого Продавець зобов'язався  передати у встановлені строки товар (друкарську фарбу та допоміжні матеріали) партіями, в асортименті й у кількості, що встановлені у видаткових накладних, у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Погоджені ціни, асортимент та кількість товару відображаються в накладних, які одночасно є і доказом факту відвантаження товару.

Пунктами  4.2.3, 5.4 та 5.7 даного договору передбачено, що Покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар у розмірі та у терміни, встановлені договором. Розрахунки за відвантажений товар здійснюються Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 100% вартості отриманої партії товару, з відстроченням платежу, але не більше ніж 30 календарних днів з моменту отримання Покупцем відповідної партії товару. Загальна заборгованість Покупця за відвантажений товар не повинна перевищувати 13 000 грн., в т. ч. ПДВ.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе згідно укладеного договору зобов'язань позивач по видаткових накладних № РН-0000149 від 15.06.2007 року,  № РН-0000160 від 26.06.2007 року, № РН-0000170 від 06.07.2008 року, № РН-0000178 від 13.07.2007 року через представників відповідача згідно виданих довіреностей, відповідно, серії ЯНУ № 253451 від 15.16.2007 року, серії ЯНУ № 253476 від 26.06.2007 року, серії ЯОБ № 373651 від 06.07.2007 року, серії ЯОБ № 373662 від 13.07.2007 року поставив ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД товар на загальну суму 30 374,02 грн.  

Однак,  відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості перед відповідачем станом на 10.06.2008 року  в сумі 25 749,30 грн.. Розмір основного боргу підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін договору поставки № 2007-13 від 01.03.2007 року, і не заперечується скаржником в апеляційній скарзі та його представником в судовому засіданні.

Водночас,  відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 6.1 договору поставки № 2007-13 від 01.03.2007 року встановлено, що за порушення строку розрахунку по даному договору Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми. Згідно поданого позивачем розрахунку розмір пені за період з 16.07.2007 року по 13.02.2008 року становить 2 180,70 грн..   

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначені вимоги встановлені і п. 6.2 договору поставки № 2007-13 від 01.03.2007 року.

В результаті аналізу поданого позивачем розрахунку колегією встановлено, що сума інфляційних втрат від несплати відповідачем за поставлений товар за період з липня 2007 року по квітень 2008 року включно складає 6 519,43 грн., а розмір 3% річних за період з 16.07.2007 року по 06.06.2008 року становить 653,99 грн..

Розмір нарахованих позивачем пені та 3% річних згідно договору поставки № 2007-13 від 01.03.2007 року скаржником в апеляційній скарзі та його представником в судовому засіданні не заперечується. Водночас, в апеляційній скарзі апелянт покликається на безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 6519,43 грн., вважаючи, що позивач зобов'язаний був проводити їх розрахунок не з липня 2007 року, а з серпня 2007 року. Однак, з таким покликанням скаржника погодитись не можна, оскільки діючим законодавством такий обов'язок сторони у справі не передбачений, доказами у справі не підтверджений  і висновків господарського суду в цій частині не спростовує. Одночасно слід зазначити, що лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року носить рекомендаційний характер і застосування його можливе з урахуванням аналізу доказів у конкретній справі.

Аналізом матеріалів справи колегію встановлено, що відповідач в порушення зобов'язань згідно договору поставки № 2007-13 від 01.03.2007 року розрахунків за поставлений товар в сумі 25 749,30 грн. не здійснив, пеню, інфляційні та 3% річних позивачу не відшкодував.

За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 06.08.2008 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1.  В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль б/н від 18.08.2008 року –відмовити.

           2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 06.08.2008 року у справі                     № 5/120-2608 залишити без змін.

            3.  Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

          4.  Матеріали справи скеровуються в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                                        Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

         Суддя                                                                                               Михалюк О.В.