Рішення

від 12.11.2008 по справі 36/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом   Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах

                      держави в особі Управління комунального   майна  району

                      виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві  ради

                     (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»

про                виселення з приміщення у зв'язку із відмовою від договору

                                                                                     Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача         Кішинська О.П. –по дов.  №7-УМ від 09.01.2008р.

Від відповідача     не з»явився

Від прокуратури   Ноздрякова О.П. –посвідчення №143 від 12.04.2005р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі  Управління комунального   майна  району  виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві  ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»з нежитлового приміщення загальною площею  58,10 кв.м. в будинку №7-В  по вул.. Зої Гайдай у м. Києві передавши зазначене приміщення Управлінню комунального   майна  району  виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві  ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації).

           Позовні вимоги мотивовані тим, що  у зв'язку з  порушенням умов договору оренди №06033 від 31 січня 2008 року в частині своєчасної оплати орендних платежів, позивач  відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу  України  відмовився  від  договору найму листом за №463-УМ від 21.08.2008р.

           В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

      Представник відповідача  в судове засідання 12.11.2008р. не з”явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.  Заяв та клопотань до суду не надходило.

       Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду  направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та Витязі з Єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується  штампом про відправлення  на зворотній стороні  ухвали та повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

       Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

       Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та  позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

        31 січня  2008 р.  між  Управлінням комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської  районної у м. Києві  державної адміністрації) (далі позивач)   та    Товариством з обмеженою відповідальністю «Святослав»(далі відповідач) був укладений договір №06033 оренди нежитлового приміщення в будинку 7-В по вул.. Зої Гайдай   в м. Києві, загальною площею 58,10 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів..

         Строк дії вищевказаного договору сторони встановили  до 29.01.2009р. (п. 9.1 договору).

         Згідно п.3.6 договору  Орендар (відповідач) зобов'язаний сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

         Згідно з вимогами ст. 18 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

         Відповідач  в порушення умов договору та вимог ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не сплачує орендні платежі позивачу з  травня 2008 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

           Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Це стосується відповідача який повинен був належними засобами доказування довести належне виконання умов договору в частині оплати  орендних платежів в строки обумовлені договором.

          Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення  зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

             Матеріалами справи  встановлено, що відповідач в порушення умов договору  взагалі не сплачував оренду плату з травня 2008 року по вересень 2008 року.               

          Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

          У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

           21.08.2008 року  позивач направив на адресу відповідача лист за №463-УМ про відмову від договору у зв»язку із несплатою  орендної плати протягом трьох місяців. Даний лсит отриманий відповідачем  26.08.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованного поштового відправлення.

           З огляду на викладене  договір оренди  №06033 від 31.01.2008р.  є розірваним з  26.08.2008р.

          Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

          Оскільки договір оренди є розірваним, тому відповідач безпідставно користується спірним приміщенням.

           Зважаючи на вищевказане,  позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

            Державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача  в доход Державного бюджету України.

            Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

             Позовні вимоги задовольнити повністю.

             Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Святослав»

(м. Київ,  пр. Героїв Сталінграду, 39-В, код 31724464)  з   нежитлового приміщення загальною площею 58,10 кв. м., що розташоване  в будинку №7-В  по вул.. Зої Гайдай в м. Києві та передати  його Управлінню комунального  майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)  (м. Київ,  вул. Тимошенко, 16, код 33150097).

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(м. Київ,  пр. Героїв Сталінграду, 39-В, код 31724464)  в доход Державного бюджету України 85 грн. витрат по сплаті держмита.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(м. Київ,  пр. Героїв Сталінграду, 39-В, код 31724464)  на користь  ДП «Судовий інформаційний центр»(м.Київ, пр. Перемоги, 44, код 30045370, рахунок «26002014180001 ВАТ «Банк Універсальний»м. Львів, МФО 325707) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Після набрання рішенням законної сили видати накази.

            Суддя                                                                 Т.Ю. Трофименко