Ухвала

від 04.07.2012 по справі 32/5005/17351/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"04" липня 2012 р. Справа № 32/5005/17351/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М., суддів:Мачульського Г.М., Бакуліної С.В. розглянувши клопотання про прийняття касаційної скаргиПриватного підприємства "Лабіринт" на постанову від 24.04.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№32/5005/17351/2011 господарського судуДніпропетровської області за позовомДніпродзержинської міської ради доПриватного підприємства "Лабіринт" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Приватного підприємства "Лабіринт" на постанову від 24.04.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду в справі №32/5005/17351/2011 господарського суду Дніпропетровської області не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом без розгляду, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пп.пп. 2, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 1 розмір мінімальної заробітної плати, а за подання касаційної скарги на рішення суду в справі зі спору немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

У пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Згідно з п. 14 вказаної Інструкції при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Однак всупереч вказаним вимогам до касаційної скарги Приватного підприємства "Лабіринт" додано жодним чином не завірена ксерокопія платіжного доручення №33 від 28.02.12. До того ж у названій ксерокопії платіжного доручення вказано про сплату судового збору в розмірі лише 536,50 грн., що не відповідає вимогам пп.пп. 2, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Відтак вказана ксерокопія платіжного доручення не є доказом сплати судового збору в установленому порядку і розмірі.

Викладене є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

В силу ст. 53 ГПК України касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Як вбачається з відмітки суду апеляційної інстанції на касаційній скарзі, її подано нарочно 21.05.12, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, без заявлення клопотання про відновлення пропущеного строку, що є підставою для повернення скарги згідно з п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не обмежується у праві повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених порушень в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів ст.ст. 53, 110 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 110, 111, 111 1 , п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Лабіринт" на постанову від 24.04.12 Дніпропетровського апеляційного господарського суду в справі №32/5005/17351/2011 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику, а справу до місцевого господарського суду.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мачульський

С.Бакуліна