Ухвала

від 02.07.2012 по справі 5008/1080/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

02.07.2012 Справа № 5008/1080/2011

Розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю „МаЛес-Синевир-Тур", с. Синевирська Поляна Міжгірського району на Постанови заступника начальника відділу Державної виконавчої служби у Міжгірському районі від 26.01.2012, від 10.02.2012 та від 20.02.2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МаЛес-Синевир-Тур", с. Синевирська Поляна Міжгірського району

До відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

До відповідача 2 Національного природного парку „Синевир", с.Синевир Міжгірського району

Про зобов'язання укласти додаткову угоду про продовження дії Договору оренди нерухомого майна від 26.06.2006 № 111-06/06-05

Та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МаЛес-Синевир-Тур", с.Синевирська Поляна Міжгірського району

Про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом повернути за Актом приймання-передачі будинок мисливця площею 259,65 кв.м., що розташований у с.Синевирська Поляна, 355 А Міжгірського району та про стягнення 11761,91грн. неустойки за фактичне користування державним майном (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 04.10.2011)

Суддя Л.М. Якимчук

За участі представників:

від скаржника -не з'явився;

від органу ДВС -ОСОБА_3, заступник начальника відділу, доручення від 02.07.2012.

Представник скаржника у судове засідання не з'явився, однак зі скарги вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „МаЛес-Синевир-Тур" вважає Постанову про відкриття виконавчого провадження №30890843 такою, що підлягає до скасування, оскільки рішення суду по справі №5008/1080/2011 є не зрозумілим, що перешкоджає його виконанню.

Оскаржувана постанова, на думку скаржника, не була доведена до відома директора ТОВ „МаЛес-Синевир-Тур", оскільки про отримання рекомендованого листа розписалась невідома особа.

Представник відділу ДВС Міжгірського РУЮ заперечив проти задоволення скарги повністю. Зазначив, що рішення суду по справі №5008/1080/2011 виконане у повному обсязі, у підтвердження чого подав Постанову про закінчення виконавчого провадження №30890843 від 28.02.2012.

Вивчивши матеріали скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.2011 по справі №5008/1080/2011 задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області -зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „МаЛес-Синевир-Тур" повернути балансоутримувачу - Національному природному парку „Синевир" по акту прийому-передачі окремо розташований будинок мисливця загальною площею 259,65 кв.м., який знаходиться за адресою: Міжгірський район, с.Синевирська Поляна, 355 „А".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 вказане рішення залишене без змін.

На виконання зазначених судових актів господарським судом видано наказ від 25.01.2012, який пред'явлено до виконання (заява від 26.01.2012 міститься у матеріалах справи).

Заступником начальника державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції 26.01.2012 відкрито виконавче провадження для виконання наказу №5008/1080/2011.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №30890843 направлена боржнику (ТОВ „МаЛес-Синевир-Тур") рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, що підтверджено відповідним повідомленням з відміткою про отримання 30.01.2012.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у строк, передбачений Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №30890843, на останнього було накладено штраф у розмірі 680 грн. (Постанова від 10.02.2012) та 1360,00 грн. (Постанова від 20.02.2012).

Скаржник вважає вказані Постанови незаконними, що послугувало підставою для звернення до суду зі скаргою на дії виконавця та вимогою скасувати згадані Постанови, однак суд дійшов висновку про їх відповідність чинному законодавству, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України .

Згідно статті 2 Закону України „Про виконавче провадження" (далі Закон) обов'язок виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 19 Закону визначені підстави для відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч.1 ст.25 Закону).

Частиною 2 статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Наведені боржником у скарзі обставини щодо незрозумілості судових рішень не є підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження, а відтак підстави для скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2012 №30890843 відсутні.

Суд відхиляє доводи скаржника про неотримання ним вказаної Постанови, оскільки така відправлена на юридичну адресу скаржника і отримана, що підтверджено повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, Постанови про накладення штрафів від 10.02.2012 та від 20.02.2012 також законні, оскільки виконавець скористався правом, передбаченим п. 13 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до яких у разі невиконання боржником без поважних причин дій, передбачених постановою про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Малес-Синевир-Тур" про скасування Постанов заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції від 26.01.2012, від 10.02.2012 та від 20.02.2012 відмовити .

Ухвала суду набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.М.Якимчук