Рішення

від 03.07.2012 по справі 5019/858/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5019/858/12

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів»про стягнення заборгованості за договором у розмірі 321 746,90 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №17 від 11.04.2012р.);

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів»про стягнення заборгованості за договором у розмірі 321 746,90 грн., з яких основного боргу -288 768,00 грн., 22 563,46 грн. пені, 7 238,98 грн. 3% річних, 3 176,46 грн. інфляційних втрат, позовні вимоги аргументувавши тим, що станом на день подання позовної заяви існує заборгованість ТОВ «Лендком Симонів»перед ТОВ «АМАКО Україна»із оплати вартості товарів поставлених згідно із договором №3904/007353 від 29.07.2011 року та додатків до нього в розмірі 288 769,00 грн..

02.07.2012 року представником відповідача було подано до господарського суду клопотання від 02.07.2012 року, відповідно до якого представник відповідача просить перенести розгляд справи №5019/858/12 на інший день, в зв'язку з тим, що в час розгляду справи №5019/858/12 він буде перебувати в іншому судовому засіданні.

Судом відхилено дане клопотання з огляду на те, що представником відповідача не надано доказів перебування його в іншому судовому засіданні, разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством, зокрема ГПК України кількість представників сторін які можуть брати участь в судовому засіданні не обмежується.

В судовому засіданні від 03.07.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заперечив проти відкладення розгляду справи.

В судове засідання від 03.07.2012 року відповідач не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3542600007686.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(надалі постачальник, позивач) з однієї сторони та Приватним підприємством «Моріон-Агро»(надалі покупець) з іншої сторони було укладено договір на поставку мінеральних добрив №3904/007353 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів»товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків приватного підприємства «Моріон-Агро»(ЄДРПОУ 32625411, адреса 35426, Рівненська область, Гощанський район, село Синів, вулиця Київська 20ж).

Таким чином, ТОВ «Лендком Симонів»(надалі відповідач) є правонаступником всіх прав та обов'язків ПП «Моріон-Агро»за договором на поставку мінеральних добрив №3904/007353 від 29 липня 2011 року.

Відповідно до п. 4.1. договору загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору.

Згідно п. 4.2. договору ціна за одиницю товару остаточно встановлюється сторонами за кожною позицією та відображається у специфікації на конкретну партію товару, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.1. договору форма оплати за товар визначається у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 3 специфікацій (Додаток 1 та Додаток 2) до договору №3904/007353 від 29 липня 2011 року оплата повної вартості товару здійснюється покупцем до 30 липня 2011 року.

Специфікаціями (Додаток 1 та Додаток 2) до договору №3904/007353 від 29 липня 2011 року сторони погодили найменування товару, умови поставки, кількість товару, та ціну що в загальному становить 288 768,00 грн.

Відповідно до видаткових накладних: №Т-001272/007353 від 01 серпня 2011 року на суму 144 384,00 грн.; №Т-001273/007353 від 01 серпня 2011 року на суму 144 384.00 грн. та довіреності №160 від 25 липня 2011 року позивач, відповідно до умов договору, поставив, а ПП «Моріон-Агро»отримло товару на загальну суму 288 768,00 грн..

Докази розрахунку за поставлений товар в матеріалах справи відсутні.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Крім цього, згідно зі ст.627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови.

Відповідач не оплатив за поставлений товар в строки, передбачені специфікаціями (додатками №1, №2) до договору на поставку мінеральних добрив №3904/007353 від 29 липня 2011 року.

Відповідно до п. 9.2. договору у випадку прострочення терміну оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення по день погашення заборгованості включно.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем на підставі пункту 9.2. договору, за період з 01.08.2011 року по 31.01.2012 року нараховано відповідачу пеню в розмірі 22 563,46 грн.

Даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за період з 01.08.2011 року по 31.05.2012 року на суму заборгованості нарахував відповідачу 3% річних в сумі 7238,98 грн., однак суд не може погодитись з наведеним позивачем розрахунком, так як правильним вважає нарахування 3% річних з 01.08.2011 року по 18.05.2012 року ( дата подання позовної заяви). Таким чином за прострочення виконання зобов'язання стягненню підлягає 6 930,46 грн.

Позивач за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року на суму заборгованості нарахував відповідачу інфляційних втрат в сумі 3 176,46 грн., даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу -288 768,00 грн., 22 563,46 грн. пені, 6 930,46 грн. 3% річних, 3 176,46 грн. інфляційних втрат - є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів» (35426, Рівненська обл.., Гощанський р-н., с.Синів, вул.. Київська, 20А, код ЄДРПОУ 36913953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Проліски, вул.. Броварська, 2, код ЄДРПОУ 21665011) -заборгованість в сумі 288 768,00 грн., 22 563,46 грн. пені, 6 930,46 грн. 3% річних, 3176,46 грн. інфляційних втрат та 6 434,94 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви.

3. В частині стягнення 3% річних в сумі 308,52 грн. позивачу слід відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.07.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.