Ухвала

від 03.07.2012 по справі 2а-2038/12/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2038/12/0170/17

03.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" в особі Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2- ОСОБА_2 - протокол № 1/10 від 11.10.2010,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 17.04.2012 у справі № 2а-2038/12/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" в особі Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 02.02.2012 № 0014182301, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (далі- позивач) звернулося до суду до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим ( далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 02.02.2012 № 0014182301.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 02.02.2012 № 0014182301 Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим діяв не на підставі норм діючого законодавства, і відповідно прийняте податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2011 № 0014182301 згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3, статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України повідомлено позивача про збільшення суми грошових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств загальною сумою 35 757,50 грн., з яких: за основним платежем 34724,00 грн., за штрафними санкціями 1033,50 грн.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток став акт перевірки від 23.01.2012 № 513/23-7/31257396, в якому встановлено, зокрема, порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, підприємством занижено податок на прибуток у сумі 4134,00 грн., порушення підпункту 14.1.257, пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, а саме, позивачем занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011року у сумі 30590,00грн.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо не включення позивачем до складу рядку 03 Декларацій "інші доходи" сум у безповоротної фінансової допомоги у сумі 133000,00 грн., чим занижено податок на прибуток у сумі 30590,00 грн. через наступне.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що у відповідності з приписами пункту 133.1. статті 133, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України позивач є платником податку на прибуток підприємств з числа резидентів, як то є суб'єктом господарювання -юридична особа, яка провадить господарську діяльність на території України, а тому прибуток із джерелом походження з України та за її межами є об'єктом оподаткування, визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Тобто, прибуток визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Так, на вимогу підпункту 136.1.3. пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

За змістом статей 80, 104, 110, 111 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді, та, відповідно до наділеної правоздатності, з урахуванням особливостей організаційно-правової форми, має право на своє припинення в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Ліквідація підприємства відбувається за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що відповідно до встановлених обставин з протоколу від 11.10.2010 № 1/10 Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" рішення про початок процедури ліквідації товариства прийнято його учасником - ТОВ "Правова Група Юрімекс", який володіє 100 % голосів, у зв'язку із досягненням цілей діяльності підприємства, для яких його було створено.

Помилковими вважаються твердження в апеляційній скарзі про те. що внесок до статутного капіталу позивача, внесений його засновником -ТОВ "Правова Група Юрімекс" загальною сумою 133000,00 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, яка на вимогу підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України є валовим доходом, сформованим за рахунок внесених коштів, а не за рахунок отриманого прибутку, а тому підприємство повинно було задекларувати валовий дохід за 2-4 кв. 2011року сумою 133000,00 грн. та включити до складу рядка 03 Декларації "Інші доходи", оскільки господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою є прямими інвестиціями. Прямі інвестиції є складовою інвестицій - господарських операцій, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно, що повністю узгоджується з вимогами підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до статті 136 Податкового кодексу України, приписи якої визначають доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, внесок до статутного капіталу підприємства, що є прямою інвестицією не враховується як дохід для визначення об'єкта оподаткування.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем без достатніх на то правових підстав повідомлено позивача про збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток сумою 34 724,00 грн.

Оскільки судом встановлено помилковість порушення позивачем вимог податкового законодавства, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції в сумі 1033,50 грн. слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 у справі № 2а-2038/12/0170/17 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко