Ухвала від 05.07.2012 по справі 2-6663/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4915/12 Справа № 2-6663/11 Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж.М. Доповідач - Осіян О.М. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«27»червня 2012 року. м. Дніпропетровськ.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Костюченко Н.Є., Максюти Ж.І.,

при секретарі - Коляді О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2012 року за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області до Кіровської селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3- особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кіровської селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2012 року відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області до Кіровської селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3- особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сесії селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення земельної ділянки .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2., просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що на підставі ст. ст. 12, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, 21.10.2010 року Кіровською селищною радою прийнято рішення за N 768-34/У "Про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0.0724 га, яка розташована на території Кіровської селищної ради в межах населеного пункту за адресою АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель присадибного фонду».

Право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку підтверджується державним актом про право власності від 19.11.2010 року серії ЯЛ №874347, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на землю.

Таким чином, суд вважав що земельна ділянка відповідачці була передана відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року за N 677.

Посилання прокурора на те, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_3 на розгляд Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою не подано, та рішення № 768-34/У від 21.10.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність»видано без відповідного висновку Комісії суд вважав безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст.118 ЗК України, ч. 3 ст.186-1 ЗК України до складу Комісії входили уповноважені представники органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини, територіальних органів лісового господарства, водного господарства, а тому документація із землеустрою, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_3 був погоджений органом земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом та органом охорони культурної спадщини. Наданий позитивний висновок відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури за №583/04 від 25.10.10 року про погодження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність та складання державного акту згідно довідки в.о. головного архітектора відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури, був наданий 21.10.2010 року, а вихідна дата 21.10.2010 року на висновку була поставлена помилково.

Тобто, зазначені вимоги ОСОБА_3 були виконані.

Також відповідачка дотрималася вимог затвердженого Постановою КМУ №486 від 08.05.1996 року Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них.

Так, рішенням 33 сесії 5-го скликання Кіровської селищної ради №7 62-33/У від 21.09.2010 року було погоджено робочий проект «Водоохоронна зона та смуга відведення каналу в районі АДРЕСА_1». Рішенням 33 сесії 5-го скликання Кіровської селищної ради №765-33/У від 21.09.2010 року було затверджено робочий проект «Водоохоронна зона та смуга відведення каналу в районі АДРЕСА_1».

08.10.2010 року за №4-2600-9-1 головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області було прийнято позитивний висновок щодо вказаного проекту «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга...».

Рішенням виконавчого комітету Кіровської селищної ради №124 від 20.10.2010 року було затверджено робочий проект. ОСОБА_3 проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга...»було узгоджено у встановленому законом порядку з Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомземом, власниками землі, землекористувачами, було затверджено на сесії Кіровської селищної ради та виконавчим комітетом Кіровської селищної ради.

Тому суд не вбачав порушень вимог чинного законодавства при прийнятті рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району у частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 площею 0,0724 га, а тому вважав, що не має підстав для визнання його недійсним та його скасування.

ОСОБА_3 22.12.2010 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства із ОСОБА_4, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 2525.

ОСОБА_4 на підставі укладеного договору купівлі-продажу отримала державний акт на право власності на спірну земельну ділянку.

Тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку у встановленому Законом порядку, а договір купівлі-продажу з ОСОБА_4 земельної ділянки відповідає нормам цивільного та земельного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що при оформлені земельної ділянки були допущені порушення, що ОСОБА_3 сама не підписувала всі узгоджувальні документи не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Суд обґрунтовано посилався на те, що земельна ділянка відповідачці ОСОБА_3 була передана відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", п.9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року за N 677.

ОСОБА_3 не заперечувала факту підписання нею необхідних документів та заяв, а тому відсутні підстави для призначення експертизи цих документів.

Третя особа ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не вказав, чим порушені його особисті права внаслідок відведення відповідачці земельної ділянки.

Крім того, земельна ділянка належна ОСОБА_2 не має спільної межі із земельною ділянкою, наданою ОСОБА_3 у АДРЕСА_1, тобто ці земельні ділянки не є суміжними. А позивач відповідно до вимог ст..ст.57-61 ЦПК України не надав достовірних та належних доказів того факту, що порушені його особисті права та інтереси, внаслідок відведення земельної ділянки.

Також наданим протоколом Кіровської селищної ради від 25.06.2012 року спростовуються доводи апеляційної скарги про порушення прав будь-яких осіб, а також ОСОБА_2 .

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: