Постанова

від 03.07.2012 по справі 5002-7/4714-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5002-7/4714-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г., суддіКорсак В.А., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року у справі№ 5002-7/4714-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомПервинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" до третя особаДержавного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" Профспілковий комітет Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" простягнення 296 013,31 грн., за участю представників сторін:

позивача - не з'явились, відповідача -не з'явились, третьої особи - не з'явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Корсак В.А., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. (суддя -Дворний І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на користь Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" грошові кошти в сумі 148 006,66 грн., 1 480,07 грн. державного мита та 118 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. (судді -Гоголь Ю.М., Борисова Ю.В., Гонтарь В.І.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. скасовано в частині стягнення грошових коштів в сумі 148 006,66 грн. та судових витрат у сумі 1598,07 грн. Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" 2 960,13 грн. судового збору. Стягнуто з Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на користь Профспілкового комітету Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" 2 960,13 грн. судового збору. Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Первинна професійна спілка робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2010 року на установчих зборах працівників Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" було прийнято рішення про створення Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" та затвердження статуту профспілки.

Первинна професійна спілка робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" з моменту затвердження статуту, набула статусу юридичної особи.

На момент створення Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" на Державному підприємстві "Феодосійський морський торговельний порт" вже існувала профспілкова організація - Профспілковий комітет Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт".

Між профспілкою та відповідачем 01 грудня 2006 року був укладений колективний договір на 2006-2009 роки, який діє і на теперішній час.

Судом встановлено, що листом від 05 лютого 2010 року голова Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" заявив відповідачу про створення нової профспілкової організації та повідомив про приєднання до колективного договору з усіма правами, передбаченими для членів профспілки, та прийняттям всіх обов'язків, передбачених умовами колективного договору та повідомив відповідачу про необхідність виконання ним пункту 8.2.10 Колективного договору стосовно щомісячного перерахування коштів від фонду оплати праці на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи.

Також, аналогічна інформація була викладена в листі позивача № 1/11 від 03 листопада 2010 року, який був отриманий відповідачем 03 листопада 2010 року. Такі самі вимоги заявлялись позивачем в подальшому в листах № 2/11 від 17 листопада 2010 року, № 1/12 від 03 грудня 2010 року.

Оскільки відповідачем вказані звернення були залишені без задоволення, це стало підставою для звернення Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" до Господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6)зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що серед способів захисту прав чи інтересів осіб, визначених у статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, не передбачено такого способу, як визнання особи стороною за договором.

Крім того апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 148 006,66 грн. суми внесків на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, з огляду на те, що приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивач по справі є стороною колективного договору, виходячи з того, що 15.04.2008 року між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008 - 2009 роки була укладена Генеральна угода, яка діяла до 09.11.2010 року -дати укладення нової Генеральної угоди. В додатку 7 до цієї угоди був викладений Порядок приєднання до Угоди.

Згідно вказаного Порядку, після прийняття рішення виборним органом всеукраїнської профспілки, їх об'єднань чи всеукраїнським об'єднанням організацій роботодавців відповідних рівня та статусу про приєднання до Угоди надсилається заява про приєднання із зобов'язаннями виконувати положення Угоди до відповідної Сторони, а у разі організацій роботодавців -до частини Сторони власників яка представляє всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, які є суб'єктами Угоди.

Сторона, а у разі для організацій роботодавців -частина Сторони власників, яку представляють всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, які є суб'єктами Угоди, протягом 15 днів після надходження заяви розглядають питання про приєднання профспілки або організації роботодавців до Угоди. Рішення оформляється відповідним протоколом і набирає чинності з дня його прийняття.

Якщо протягом 15 днів Сторона, а у разі організацій роботодавців -частина Сторони власників, яка представляє всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, які є суб'єктами Угоди, не розглянула питання про приєднання, то профспілка, організація роботодавців вважається такою, що приєдналася до Угоди.

Рішення про приєднання до Угоди протягом 10 днів після його прийняття надсилається іншій Стороні. Профспілка або організація роботодавців після приєднання до Угоди отримує всі права і обов'язки, визначені Угодою.

Профспілкам чи організаціям роботодавців відповідного рівня не може бути відмовлено в приєднанні до Угоди, якщо не буде документально підтверджено їх протидію виконання Угоди. Інформація про приєднання профспілки чи організації роботодавців до Угоди публікується у засобах масової інформації та розмішується на офіційних веб-сайтах Сторін.

Судом відзначено, що цей порядок може застосовуватися під час приєднання первинних профспілкових організацій до колективного договору.

Відповідно до статті 246 Кодексу Законів про Працю та статті 4 Закону України "Про колективні договори і угоди" право на ведення переговорів і укладання колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається професійним спілкам в особі їх виборних органів або іншим представницьким організаціям трудящих, наділеним трудовими колективами відповідними повноваженнями.

При наявності на підприємстві, державному, галузевому, територіальному рівнях кількох профспілок чи їх об'єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для проведення переговорів і укладання угоди або колективного договору.

У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймає найбільш прийнятний проект колективного договору і доручає профспілці або уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з власником або уповноваженим ним органом.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що на момент виникнення спору та розгляду справи у суді діяла Генеральна угода "Про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 -2012 роки". Даною Генеральною угодою та іншим діючим законодавством України не передбачено порядок приєднання професійної спілки до колективного договору, укладеного між власником або уповноваженим ним органом з іншою професійною спілкою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку повинен був укладатися новий колективний договір за участю представницького органу, а у разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі рішення повинно прийматися на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

Оскільки позивач не є стороною колективного договору, позовні вимоги про стягнення на його користь 296 013,32 грн. були визнані судом безпідставними та скасовано рішення суду першої інстанції про стягнення 148 006,66 грн. суми внесків на культурно-масову, культурну і оздоровчу роботу.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Первинної професійної спілки робітників морського транспорту Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року у справі 5002-7/4714-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Корсак В.А.

Яценко О.В.