Ухвала

від 05.07.2012 по справі 7796-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

05.07.2012Справа №5002-16/7796-2008

За заявою кредитора Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим (98200, смт. Леніно, Ленінський район, вул.. Дзержинського,7, ідентифікаційний код 34243570)

До боржника Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (98200, АДРЕСА_2; 98200, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про визнання банкрутом

Суддя М.О.Білоус

Представники:

Від кредитора - не з'явився

Від боржника - не з'явився

Від Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК - не з'явився

Від ліквідатора - Кирилін М.В.

Від ВДВС Ленінського РУЮ - Ільїн Р.О.

Суть спору: В провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа за заявою кредитора - Державної податкової інспекції у Ленінському районі АР Крим про порушення справи про банкрутство боржника Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 р., від 11.10.2011 р., від 10.11.2011 р. та від 28.05.2012 р. продовжувався строк ліквідаційної процедури боржника - СПД ОСОБА_2 та повноваження ліквідатора Кириліна М.В., останньою до 28.06.2012 р.

07.06.2012 р. на адресу суду від ліквідатора надійшла скарга на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2012р. призначено судове засідання з розгляду скарги ліквідатора на дії ВДВС Ленінського РУЮ на 18.06.2012 р.

Ухвалою ГС АРК від 18.06.2012 р. розгляд скарги відкладався для надання письмових пояснень ВДВС Ленінського РУЮ в АРК.

05.07.2012 р. судовому засіданні ліквідатор підтримав доводи, викладені у скарзі та наполягав на її задоволенні.

Представник ВДВС Ленінського РУЮ в АРК просив суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що здійснені дії з виконання наказу суду та надав письмовий відзив по справі.

Розглянувши скаргу, матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників заявника, ВДВС, суд встановив.

14.07.2011 р. ухвалою ГС АРК у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 було частково задоволено клопотання ліквідатора Кириліна М.В. від 30.06.2011р. Зобов'язано СПД ОСОБА_2 передати ліквідатору - арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, виходячи із вимог п.2. ст.. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( а.с. 54-56 т.2).

Згідно з ухвали ГС АРК від 11.10.11 р. задоволена заява ліквідатора Кириліна М.В. про видачу наказу на виконання ухвали ГС АРК від 14.07.11 р. ( а.с. 78-79 т.2) та судом виданий відповідний наказ на примусове виконання ухвали ГС АРК від 14.07.11 р. (а.с. 81 т.2).

Вказаний наказ від 15.07.11 р. повторно 02.12.2011 р. був пред'явлений до виконання, про що свідчить заява ліквідатора від 28.11.11 р. ( а.с. 27 т.3).

06.12.11 р. ВДВС Ленінського РУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та встановлений строк для добровільного виконання боржником рішення - 13.12.11 р. ( а.с. 22 т.3).

Разом з тим, 05.04.2012 р. старшим державним виконавцем Ільїним Р.О. була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві із зазначенням, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, виконання рішення суду є неможливим та з посиланням на п.6 ч.1 ст. 47, статтю 50 Закону України «Про виконавче провадження» наказ № 2-16/7796-2008 від 15.07.11 р. повернуто стягувачеві ( а.с. 11 т.3).

На думку заявника скарги висновок старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ Ільїна Р.О. про відсутність майна, яке згідно з виконавчим документом боржник має передати стягувачеві зроблено передчасно, що не може бути належною підставою для винесення постанови про повернення виконавчого провадження стягувачеві.

Таким чином, заявник просить суд визнати дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим з винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 05.04.12 р. протизаконними та скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим від 05.04.2012 р.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Главою 7 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Зокрема, статтею 75 вказаного Закону визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав ( ч. 3 ст. 75 Закону).

Слід зазначити, що наказ ГС АРК від 15.07.11 р. містить зобов'язальний характер, проте, здійснення виконання цього наказу відбувалось без врахування вимог ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», про що свідчать надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження ( а. с. 14-41 т. 3). Оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні 18.06.12 р.

Актом від 10.02.2012 р. державним виконавцем боржникові був наданий добровільний строк на виконання рішення суду до 17.02.2012 р. ( а.с. 35 т.3).

Складеним державним виконавцем актом від 17.02.2012 р. зафіксовано, що рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з цим, державний виконавець повинен був здійснювати виконання наказу відповідно до вимог ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження». Разом з тим, ці вимоги державним виконавцем не були дотримані.

Таким чином, під час виконання наказу державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ не був додержаний порядок з примусового виконання наказу, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, застосування державним виконавцем п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» є передчасним.

Ухвала Господарського суду АРК від 14.07.11 р., на примусове виконання якої був виданий наказ є дійсною, а отже, у порядку ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою для виконання на всій території України та повинна виконуватись у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Принцип обов'язковості рішень суду закріплено також в п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.8 Роз'яснень Вищого Господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, судом встановлена невідповідність дій Відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим положенням чинного законодавства України, через що скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу ліквідатора Кириліна М.В.

2. Визнати дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.04.2012 р. протизаконними.

3. Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в АР Крим про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.04.2012 р. про зобов'язання СПД ОСОБА_2 (98200, АДРЕСА_2; 98200, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) передати ліквідатору - арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу (99029, АДРЕСА_1) бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, виходячи із вимог п.2. ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалу спрямувати заявнику, ВДВС Ленінського РУЮ, кредитору, боржнику.

Суддя М.О. Білоус