Рішення

від 02.07.2012 по справі 5023/2265/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2012 р. Справа № 5023/2265/12

вх. № 2265/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Бойко В.В.

першого позивача - ОСОБА_1, за дорученням

другого позивача - ОСОБА_2, за дорученням

відповідача - ОСОБА_3, за дорученням

розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків (перший позивач) та Харківської міської ради, м. Харків (другий позивач)

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Лана", м. Харків

про визнання неправомірними дій та усунення перешкод, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача в частині недопущення Державної екологічної інспекції у Харківській області , з метою виконання рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області № 10/01-5 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності відповідача, для проведення опломбування технологічного обладнання промислового майданчика № 2, м. Харків вул. Павла Лебедєва, 59 - неправомірними. Крім того, просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги рішення Державної екологічної інспекції у Харківській області про тимчасову заборону (зупинення) діяльності від 23.02.2012 року № 10/01-5, тобто тимчасово заборонити (зупинити) виробничу діяльність ПВКФ "Лана" по вул. Павла Лебедєва, 59 у м. Харкові, а також допустити державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області на територію для проведення опломбування технологічного обладнання промислового майданчика № 2, м. Харків вул. Павла Лебедєва, 59. Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання прокурора та сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

05.06.2012 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки на його думку цей спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Суд, дослідивши відзив, долучає його до матеріалів справи.

02.07.2012 року до господарського суду від першого позивача надійшли пояснення по справі.

Суд, дослідивши пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.07.2012 року до 12:00 години 02.07.2012 року.

В судовому засіданні прокурор та позивачі підтримали позов у повному обсязі, проти клопотання відповідача заперечували та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, наполягав на припиненні провадження у справі.

Суд, дослідивши клопотання, матеріали справи, вислухавши представників сторін, відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Положення наведеної норми процесуального закону кореспондуються з приписами ч. 4 ст. 50 КАС України, де передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення даного спору є порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підстави відповідальності за ці порушення визначені ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Отже, в даному випадку склалися цивільно-правові відносини і має місце спір про право, вирішення якого в силу положень ст. 16 ЦК України, ст. 12 ГПК України має здійснюватись в порядку господарського судочинства.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року № 429 "Про затвердження Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, державна екологічна інспекція в областях, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження інспекції в областях поширюються на територію відповідної області.

Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі; державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання під час здійснення ними господарської діяльності, Інспекція здійснює на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року N 464 "Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства".

Згідно ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Разом з тим, в ст. 8 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів,підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або передбачені законом чи визначені прокурором строки.

В той же час, ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Відповідно до п.3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів прокурор має право, зокрема вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз.

Прокуратурою в порядку нагляду за додержанням прав і свобод громадян та інтересів держави проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства посадовими особами ПВКФ "Лана".

Інспекція залучалася в якості фахівця (спеціаліста) до прокурорської перевірки, на підставі листа від 14.12.2011 року № 07/4-452вих11 у зв'язку з чим дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (ст. 2 Закону) не розповсюджується на дані дії.

В разі залучення Інспекції в якості фахівця, результатом перевірки є довідка про проведення даної перевірки, яка підписується держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища та надається до відповідної прокуратури щодо приєднання до матеріалів прокурорської перевірки.

На підставі викладеного та за наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області була складена довідка щодо перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ПВКФ "Лана" (проммайданчик № 2, м. Харків, вул. Павла Лебедєва, 59), яка листом від 30.12.2011 року за № 6971/01-21/10-23 була надіслана на адресу прокуратури Харківської області.

Згідно даної довідки встановлено, що для обігріву приміщень та сушки деревини встановлені котли утилізатори КУВСТ-07, які використовують відходи деревини, також на деревини працює піч, встановлена в прийомі замовлень та сауні.

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведена в 2006 році ТОВ НВП "Екосфера". Звіт по інвентаризації зареєстрований в Державному управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 10.02.2007 році за № 2728. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів на території проммайданчика, здійснюються на підставі дозволу на викиди від 29.02.2008 року № 6310136300-42, термін дії до 01.03.2013 року.

Під час участі Інспекції в прокурорській перевірці, відділом інструментально - лабораторного контролю Інспекції здійснено відбір проб на 5 джерелах викидів.

За даними лабораторних досліджень виявлено перевищення дозволених обсягів викидів на джерелі № 16 (піч побутова металева) по вуглецю оксиду у 11,9 рази, азоту оксидах у 1,6 рази.

Згідно актів відбору проб викидів стаціонарних джерел від 16.12.2011 року, під час відбору проб був присутній представник підприємства - ОСОБА_4, про що свідчить його особистий підпис.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ст. 11 даного Закону, для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

За поданням територіальних органів спеціально уповноваженого, центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням територіальних органів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та з питань охорони здоров'я органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, цю обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

не перевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За даними лабораторних досліджень виявлено перевищення дозволених обсягів викидів на джерелі № 16 (піч побутова металева) по вуглецю оксиду у 11,9 рази, азоту оксидах у 1,6 рази.

Відповідно до п 4.27. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року N 464 "Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства", у разі необхідності видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу, а також встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища відповідний орган Мінприроди, вносить подання про це до Мінприроди чи відповідного територіального органу Мінприроди.

На підставі викладеного та враховуючи вимоги п. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Державною екологічною інспекцією в Харківській області було надіслано подання до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 24.01.2012 року № 253/01-21/04-22 про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.02.2008 року № 6310136300-42.

Розглянувши дане подання, Управління наказом від 08.02.2012 року № 15 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.02.2008 № 6310136300-42 анулювало.

Згідно Постанови Верховної Ради України "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 29.10.1992 року № 2751-XII, рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своє компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 6.14 Положення, Інспекція має право приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів) що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

На підставі викладеного та враховуючи відсутність у Відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовини в атмосферне повітря, Державною екологічною інспекцією у Харківській області було винесено рішення про тимчасову забору (зупинення) діяльності від 23.02.2012 року № 10/01-5, яке було надіслано листом на адресу Відповідача.

Керуючись п.п. 3.1, 4.1 Положення "Про порядок опломбування або опечатування підприємств, окремих їх цехів (дільниць) і одиниць обладнання у разі обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів", затвердженого наказом Мінприроди України від 15.09.2004 року № 353, було винесено розпорядження від щодо проведення опломбування (опечатування) технологічного обладнання проммайданчика № 2.

Але при приїзді до ПВКФ "Лана" для опломбування державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області було не допущено на територію підприємства, що підтверджено Актом про недопущення на об'єкт для проведення опломбування від 05 березня 2012 року.

Таким чином, дії Відповідача в частині чинення перешкод Інспекції по виконанню рішення про тимчасову заборону діяльності є неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що факт не виконання вимог природоохоронного законодавства відповідачем є доведеним, заявлені позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Приватної виробничо-комерційної фірми "Лана" (61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7-А, код ЄДРПОУ 14081137, р/р 26009301096277 в ПАТ "Банк Форум" м. Харків, МФО 322948) в частині недопущення Державної екологічної інспекції у Харківській області, з метою виконання рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області № 10/01-5 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності Приватної виробничо-комерційної фірми "Лана", для проведення опломбування технологічного обладнання промислового майданчика № 2, м. Харків вул. Павла Лебедєва, 59 - неправомірними.

Зобов'язати Приватну виробничо-комерційну фірму "Лана" (61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7-А, код ЄДРПОУ 14081137, р/р 26009301096277 в ПАТ "Банк Форум" м. Харків, МФО 322948) виконати вимоги рішення Державної екологічної інспекції у Харківській області про тимчасову заборону (зупинення) діяльності від 23.02.2012 року № 10/01-5, тобто тимчасово заборонити (зупинити) виробничу діяльність ПВКФ "Лана" по вул. Павла Лебедєва, 59 у м. Харкові, а також допустити державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області на територію для проведення опломбування технологічного обладнання промислового майданчика № 2, м. Харків вул. Павла Лебедєва, 59.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Лана" (61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7-А, код ЄДРПОУ 14081137, р/р 26009301096277 в ПАТ "Банк Форум" м. Харків, МФО 322948) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 липня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.