Постанова

від 06.07.2012 по справі 8/5014/784/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.07.2012 р. справа №8/5014/784/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддів:Бойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_4 дов. від 10.10.2011року ОСОБА_5 дов № 5 від 01.02.2012року від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 24.05.2012р. у справі№ 8/5014/784/2012 (суддя Середа А.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „КХП «Айдар-Борошно»смт. Новоайдар Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»м. Луганськ про стягнення 74 726грн. 28коп. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КХП «Айдар-Борошно»смт. Новоайдар Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»м.Луганськ боргу у сумі 55000грн.00коп., якій виник у зв'язку з невиконання відповідачем умов договору поставки №13/01/11/1333 від 13.01.2011 року в частині оплати поставленої продукції, пені у сумі 3259грн.43коп., 3% річних у сумі 630грн.85коп., інфляційних нарахувань у сумі 386грн.00коп. за період з 25.11.11 року по 26.03.12 року, штрафу у сумі 15 450грн., всього сума позову складає 74 726грн. 28коп.

Господарський суд Луганської області в рішенні від 24.05.2012р. у справі № 8/5014/784/2012 дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 70 726грн.28коп.

Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 4000грн. господарський суд припинив у зв'язку з відсутністю предмету спору, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, так як після звернення позивача з позовом відповідач оплатив борг у сумі 4000грн.

Проте, в резолютивній частині рішення допущена помилка і зазначено про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 51000грн., штрафу у сумі 15450грн., 3% річних у сумі 386грн., пені у сумі 3259грн.43коп., тоді як позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 630грн.85коп., інфляційні у сумі 386грн.00коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»м. Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 24.05.2012р. у справі № 8/5014/784/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із висновками господарського суду щодо доведеності позовних вимог, оскільки додані до позовної заяви видаткові накладні не містять посилань на договір №13/01/11/1333 від 13.01.2011 року, за яким пред'явлено позов. Вважає, що позивачем не підтверджено факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними та не підтверджено настання права вимоги оплати за поставлений товар.

Крім того, заявник скарги вважає, що господарським судом не надано належної правової оцінки наданому до матеріалів справи протоколу розбіжностей.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що вважає рішення господарського суду Луганської області №13/01/11/1333 від 13.01.2011 року законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у клопотанні від 27.06.2012року просив розгляд апеляційної скарги перенести в межах строку розгляду справи, розгляд справи без участі представника відповідача не проводити.

За приписами ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не визнана обов'язковою, заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника заявника скарги, спір може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 13.01.2011 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №13/01/11 (з протоколом розбіжностей), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався щомісячно поставляти, а покупець - прийняти та оплатити партію товару - борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, за ціною та на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно з п.1.3 договору ціна на товар визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

У пункті 2.1 договору сторони узгодили, що оплата товару здійснюється у день його поставки шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. У випадку несплати вартості отриманого товару у строки, визначені у п.2.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару (п.5.1), а у разі, якщо грошові кошти не надійдуть на рахунок продавця впродовж 5-ти банківських днів після закінчення терміну, вказаного у п.2.1 цього договору, покупець сплачує штраф у розмірі 15% вартості неоплаченої партії товару (п.5.3).

На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 103000грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-000836 від 24.11.11 року на суму 26000,00 грн.; №РН-000856 від 01.12.11 року на суму 26000,00 грн.; №РН-000899 від 09.12.11 року на суму 26000,00 грн.; №РН-000913 від 16.12.11 року на суму 25000,00 грн.

Про факт отримання відповідачем товару за вищевказаними видатковими накладними свідчить підпис уповноваженого представника відповідача та відбиток печатки на вищевказаних накладних.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що позивач оплатив відповідачеві 48 000грн., проте в матеріалах справи відсутні докази оплати поставленого товару у повному обсязі, сума 55 000грн.00коп. не сплачена.

Позивач направив відповідачеві претензію від 20.01.2012 року №14 на суму 82260грн.31коп. та запропонував йому у встановлений законом строк вжити заходів до погашення боргу. Дана претензія відповідачем отримана 02.03.2012 року, у лютому 2012 року борг погашений частково - у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наданих до справи доказів, 25.04.12 року, тобто після звернення позивача з позовом до суду, відповідач частково у сумі 4000грн.00коп. (а.с.54) оплатив суму боргу, тому господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що на момент вирішення спору по суті, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суму боргу 51000грн.00коп. не оплатив.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачем не надано доказів оплати суми боргу 51000грн.00коп., слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 51000грн.00коп. по оплаті поставленого товару.

Доводи заявника скарги щодо помилкового прийняття господарським у якості належних доказів факту поставки видаткових накладних не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та скасування рішення суду, оскільки факт не зазначення в них номеру договору не спростовує факту поставки товару за видатковими накладними №РН-000836 від 24.11.11 року на суму 26000,00 грн.; №РН-000856 від 01.12.11 року на суму 26000,00 грн.; №РН-000899 від 09.12.11 року на суму 26000,00 грн.; №РН-000913 від 16.12.11 року на суму 25000,00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Видаткові накладні №РН-000836 від 24.11.11 року, №РН-000856 від 01.12.11 року, №РН-000899 від 09.12.11 року, №РН-000913 від 16.12.11 року, які знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам цих нормативних актів, накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, а тому наявні підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами інших договорів у спірний період.

Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за період з 25.11.11 року по 26.03.2012 року у сумі 3259,43 грн., 3% річних у сумі 630,85 грн., інфляційні у сумі 386,00 грн.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем, наявність заборгованості по оплаті отриманого товару у сумі 51000грн.00коп., колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги ТОВ „КХП «Айдар-Борошно»про стягнення з ТОВ «Торгова компанія «Содружество»пені, 3% річних, інфляційних нарахувань за період з 25.11.11 року по 26.03.12 року.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, вважає його помилковим і вважає що підлягає стягненню пеня у сумі 2869грн.55коп., 3% річних у сумі 556грн.03коп., інфляційні у сумі 386грн.00коп.

Господарський суд задовольнив позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 15 450грн.00коп., визнавши доведеним матеріалами справи правомірність нарахування штрафу за умовами договору.

Колегією суддів при дослідженні матеріалів справи, умов договору встановлено наступне.

В екземплярі договору, якій доданий позивачем до матеріалів справи, пункт 5.3 викладений в наступній редакції: «У випадку не надходження грошових коштів на рахунок продавця протягом п'яти банківських днів після закінчення строку вказаного у пункті 2.1, покупець оплачує штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченої партії товару».

На аркуші справи 66 знаходиться протокол розбіжностей від 13.01.2011року до договору 13/01/11/1333 від 13.01.11 року, в якому у графі «Редакція продавця»викладено зміст п.5.3 договору в тій же редакції, що і у тексті договору, тоді як покупець пропонував виключити даний пункт з тексту договору, тобто сторони в протоколі розбіжностей кожний запропонував свою редакцію тексту п.5.3 договору.

За приписами частин 4-6 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

В матеріалах справи відсутні докази (протокол узгодження розбіжностей, листи, телеграмами, телетайпограмами тощо), підтверджуючі згоду покупця із запропонованою редакцією п.5.3 договору, однак колегія суддів визнає договір № 13/01/11/1333 від 13.01.11 року укладеним, оскільки сторони узгодили істотні умови договору стосовно ціни, асортименту, строків поставки, порядку оплати, строку дії договору.

Редакція позивача (продавця) п.5.3 договору стосовно відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 15% від вартості неоплаченої партії товару є договірною і оскільки сторони не дійшли згоди щодо застосування такого розміру відповідальності за порушення умов договору, а позивачем не надано доказів врегулювання розбіжностей у встановленому законом порядку, при наявності встановленого судами факту виконання сторонами умов договору, слід визнати, помилковим висновок господарського суду про правомірність нарахування позивачем штрафу у сумі 15 450грн.00коп., тому рішення господарського суду в частині стягнення штрафу у сумі 15 450грн.00коп. є таким, що підлягає скасуванню, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Приймаючі до уваги те, що в мотивувальній частині рішення господарський суд дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат, а в резолютивній частині рішення не вказано про стягнення цієї суми, колегія суддів визнає позовні вимоги підлягаючими задоволенню в цій частині.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 630грн.85коп., колегія суддів зазначає, що в резолютивній частині рішення допущена помилка і приймаючи до уваги, що сума 3% річних за спірний період становить 556грн.03коп., колегія суддів визнає позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягаючими задоволенню у сумі 556грн.03коп.

Пред'явлений позивачем розрахунок пені у сумі 3259грн.43коп. визнаний обґрунтованим, проте розмір пені за вказаний позивачем період становить 2869грн.55коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені є такими, що підлягають задоволенню у сумі 2869грн.55коп.

При наявності встановлених апеляційним господарським судом обставин, рішення господарського суду Луганської області від 24.05.2012р. у справі № 8/5014/784/2012 підлягає скасуванню частково, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КХП «Айдар-Борошно»підлягають задоволенню частково, в частині стягнення боргу у сумі 51000 грн.00коп., 3% річних у сумі 556грн.03коп., пені у сумі 2869грн.55коп., інфляційних втрат у сумі 386грн.00коп.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество»м. Луганськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 24.05.2012р. у справі № 8/5014/784/2012 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія «Содружество»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КХП «Айдар-Борошно»борг у сумі 51000 грн.00коп., 3% річних у сумі 556грн.03коп., пеню у сумі 2869грн.55коп., інфляційні втрати у сумі 386грн.00коп., судовий збір у сумі 1180грн.56коп. за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КХП «Айдар-Борошно»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія «Содружество»судовий збір у сумі 214грн.47коп. за подання апеляційної скарги.

Провадження у справі щодо стягнення частки основного боргу у розмірі 4000 грн. 00 коп. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Господарському суду Луганської області, згідно з вимогами ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -до справи

4 -гос. суду Луганської області 5 - ДАГС