Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-13246/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2012 року № 2а-13246/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-3" до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень від 03.09.2010р. №112 ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Ювілейний-3", (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень від 03.09.2010р. №112.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки відповідача, викладені у Акті позапланової первірки є помилковими, такими, що суперечать вимогам законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи, що підтверджується наданими позивачем доказами, в силу чого у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного припису.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, заяв, клопотань та заперечень проти позову не надав.

В матеріалах справи наявні направлені на адресу відповідача листи, які повернулись до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що в розумінні частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України є доказом вручення повістки відповідачу належним чином.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Державна інспекція з контролю за цінами в місті Києві знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, але юридичну особу станом на час розгляду справи не припинено, правонаступника не визначено.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні-послуги Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-3", за результатами проведення якої складено Акт № 201 від 31 серпня 2010 року позапланової перевірки Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-3" встановлено, що нарахування за опалення квартири 127 за адресою АДРЕСА_1, що належить гр. ОСОБА_1 проводиться в супереч вимогам п. 12 постанови КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарачої води та водовідведення», Розпоряджень КМДА від 12.02.2007 р. №144, від 30.05.2007 р. №642, від 30.07.2007р. № 978, від 29.04.2009 р. №520, від 31.08.2009 р. №981, від 15.10.2009 р. №1192, від 30.11.2009 р. №1333 не пропорційно опалювальній площі згідно показань засобів обліку теплової енергії, а відповідно до встановлених тарифів, затверджених розпорядженнями КМДА з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі квартири, як для будинку де відсутній засіб обліку фактично спожитої теплової енергії, в результаті чого відбулося зайве нарахування коштів мешканцю цієї квартири понад обсяг фактично спожитої на опалення теплової енергії.

Загальна сума завищення нарахована (за опалювальні періоди: з травня 2007р. по квітень 2010р.), на яку необхідно здійснити перерахунок з мешканцем будинку ЖБК ОСОБА_1 за розрахунком, наведеним на стор. 6 акту становить 526,41 грн.

Також у вказаному Акті перевірки вказано, що в періоді, що перевірявся до рахунку на сплату житлово-комунальних послуг неправомірно включались послуги банку всього на загальну суму 95,78 грн., що суперечить Розпорядженню КМДА від 30.07.2007р. № 978 , а також, що в рахунок на сплату житлово-комунальних послуг включались нарахування по адміністративних витратах позивача.

За результатами проведення перевірки, Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві було прийнято припис №112 від 03.09.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким встановлено: включення у вартість продукції та послуги, ціни (тарифи), на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; включення в структуру регульованих цін (тарифів), не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри, чим були порушені вимоги -п. 12 постанови КМУ від 21 липня 2005р. № 630, п. 7 Розпорядження КМДА від 30.07.2007р. № 978, п. 2 Розпорядження КМДА від 29.04.2009 р. №520, п.2 Розпорядження КМДА від 31.08.2009 р. №981, п. 2 Розпорядження КМДА від 15.10.2009 р. №1192, п. 2 Розпорядження КМДА від 30.11.2009 р. №1333 та п.п. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Також приписом вимагалось усунути порушення державної дисципліни цін шляхом приведення цін на послуги з теплопостачання у відповідність до зазначених нормативних документів, виключити з переліку житлово-комунальних послуг відсотки за банківське обслуговування та адміністративні витрати та провести перерахунок ОСОБА_1 на загальну суму 1162,19 грн.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі по тексту -Закон № 1875-IV ) Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Закон України "Про ціни і ціноутворення"від 03.12.1990 № 507-XII (далі - Закон № 507) визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

Статтею 4 Закону № 507 передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає, зокрема, перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікації.

Статтею 6 Закону № 507 запроваджено види цін і тарифів, зокрема встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги"від 24.06.2004 № 1875-IV (Далі -Закон № 1875) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, чітко зазначає види житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги»№ 1875-IV (Далі -Закон № 1875), в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, чітко зазначає види житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ст. 1 вказаного закону України, виконавець житлово-комунальних послуг - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник житлово-комунальних послуг- суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Суд звертає увагу, що нормами ст. 382 ЦК України визначено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним кооперативом, є його власністю, член житлово-будівельного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу і розпорядження квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її, у разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

Судом встановлено, що Житлово-будівельний кооператив "Ювілейний-3" діє на підставі статуту та законодавства України, зареєстрований 20.05.1980 р., внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.05.1995 р.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про кооперацію», статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до вимог ст. 137 Житлового кодексу України, житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Відповідно до положень п. 46 статуту позивача, визначено, що органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу..

Пунктом 47 статуту позивача визначено, що загальні збори (збори уповноважених) є вищим органом кооперативу і до їх компетенції, зокрема, належить: п.п. "д" встановлення розміру внесків на експлуатацію та капітальний ремонт будинку, п.п. "є" - приймання рішення про утворення і витрачання спеціальних фондів кооперативу.

Пунктом 48 статуту позивача визначено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх членів кооперативу, рішення з питань розподілу квартир, розміру пайових внесків на утримання та експлуатацію будинку, прийому і виключення з кооперативу, дострокового відкликання членів правління і ревізійної комісії - більшістю не менше 3/4 голосів.

Протоколом № 1/2008 від 16.02.2008 р. загальних зборів ЖБК "Ювілейний-3" було прийнято рішення про про внесення суми за послуги банку за розрахункове касове обслуговування до квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг, а також рішення про сплату мешканцями будинку внесків на адміністративні витрати, відрахування на ремонт та затрати, необхідні для покриття фактичних втрат кооперативу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративні витрати житлово-будівельного кооперативу не є житлово-комунальною послугою, не регулюються державою, дані витрати є витратами спеціального фонду кооперативу, їх утворення та розпорядження ними є виключною компетенцією загальних зборів кооперативу.

Також суд звертає увагу, що висновок відповідача в приписі №112 від 03.09.2010 року щодо завищеного нарахування плати за послуги з централізованого опалення в сумі 526,41 грн. зроблено відповідачем без дослідження статусу позивача.

Для визначення виконавця житлово-комунальних послуг наказом Держжитлокомунгоспу від 25.04.2005р. №60 затверджено Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.05.2005 р. за № 541/10821.

Відповідно до цього Порядку, виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Житлово-будівельні кооперативи створювалися з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а також подальшої експлуатації та управління будинком житлово-будівельного кооперативу (Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. № 186).

Позивач не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Щодо незаконного включення до переліку платежів вартості послуг банку на суму 95,78 грн. суд зазначає наступне.

Висновок відповідача щодо незаконного включення позивачем в рахунки на сплату житлово-комунальних послуг вартості послуг банку є необгрунтованим, оскільки Протоколом № 1/2008 від 16.02.2008 р. загальних зборів ЖБК "Ювілейний-3" було прийнято рішення про про внесення суми за послуги банку за розрахункове касове обслуговування до квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг, платежі в розмірі 1,5% є комерційною винагородою АКБ «Правекс-Банк»за прийом платежів від населення, що передбачено договором між ЖБК «Ювілейний-3»та АКБ «Правекс-Банк», який було укладено також на підставі Статуту позивача та Закону України «Про кооперацію»і, фактично, йдеться про оплату мешканцями додаткових витрат позивача відповідно до положень статуту та протоколів загальних зборів позивача.

За таких обставин, вказані кошти не можуть бути розцінені як житлово-комунальні послуги, що відносяться до державних фіксованих і регульованих цін, відповідно, відповідачем необгрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем п. 12 постанови КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарачої води та водовідведення», Розпоряджень КМДА від 12.02.2007 р. №144, від 30.05.2007 р. №642, від 30.07.2007р. № 978, від 29.04.2009 р. №520, від 31.08.2009 р. №981, від 15.10.2009 р. №1192, від 30.11.2009 р. №1333.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність та обгрунтованість оскаржуваного припису.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-3" задовольнити повністю

2. Визнати протиправним та скасувати припис № 112 від 03.09.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

2. Присудити на користь Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний-3»(ідентифікаційний код 22894216) судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок коп.) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко