Постанова

від 10.06.2008 по справі 23/52

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2008                                                                                          

№ 23/52

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача -                    не з'явились

від відповідача -                    1.ОСОБА_3., 2ОСОБА_4

віт третіх осіб -                    1. не з'явився, 2. ОСОБА_6

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги ОСОБА_2таОСОБА_8.

 на рішення Господарського суду м.Києва від

25.02.2008

 у справі № 23/52 (Демидова А.М.)

 за позовом                               Товариства з

обмеженою відповідальністю "Статус"

 до                                                   1.ОСОБА_1

2.ОСОБА_2

 третя особа, не заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача-1           Товариство з обмеженою відповідальністю

"Аврора плюс"

 про                                                 

визнання недійсним договору

 та за позовом третьої особи-2, яка заявляє

самостійні вимоги на предмет спору

                            ОСОБА_5

до                              1. ОСОБА_1

                              2. ОСОБА_2

про                              визнання

недійсним договору та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду містаКиєва від

25.02.2008 прийнято відмову ТОВ ”Статус” від позову до ОСОБА_1 таОСОБА_2., за

участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача-1 - ТОВ ”Аврора плюс”, про визнання недійсним договору

купівлі-продажу (поступки) частки в Статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс” від

10.06.2004; припинено провадження у справі за позовом ТОВ ”Статус” до ОСОБА_1

таОСОБА_2., за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору, на стороні відповідача-1 - ТОВ ”Аврора плюс”, про визнання

недійсним договору купівлі-продажу (поступки) частки в Статутному фонді ТОВ

”Аврора плюс” від 10.06.2004; відновленоОСОБА_5строк позовної давності для

пред'явлення позову до ОСОБА_1 таОСОБА_2. про визнання недійсним договору

купівлі-продажу (поступки) частки в Статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс” від

10.06.2004 та визнання за ОСОБА_5. права власності на частку 99,9% (відсотків)

у Статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс”; задоволено позов ОСОБА_5 в якості третьої

особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до ОСОБА_1 таОСОБА_2.

про визнання недійсним договору купівлі-продажу (поступки) частки в Статутному

фонді ТОВ ”Аврора плюс” від 10.06.2004 та визнання за ОСОБА_5. права власності

на частку 99,9% (відсотків) у Статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс”; визнано

недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу (поступки) частки в

Статутному фонді ТОВ „Аврора плюс” від 10.06.04 р., укладений між ОСОБА_1., від

імені якої діявОСОБА_7 за договором доручення від 07.06.2004, та ОСОБА_2.;

визнано за ОСОБА_5. право власності на частку 99,9% (відсотків) у статутному

фонді ТОВ ”Аврора плюс”; стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 державне мито у

розмірі 85, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 59 грн.; стягнено зОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 державне мито у

розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 59,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним

рішенням,ОСОБА_2. та ОСОБА_7 звернулися з апеляційними скаргами до Київського

апеляційного господарського суду.ОСОБА_2. та ОСОБА_7 в апеляційних скаргах

просять рішення від 25.02.2008 скасувати частково, а саме в частині задоволення

позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу

(поступки) частки в Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю

”Аврора плюс” від 10.06.2004 року та визнання за ОСОБА_5. права власності на

частку 99,9% (відсотків) у Статутному фонді ТОВ „Аврора плюс” та відмовити в

цих вимогах повністю. Вважаючи, що оскаржувальне рішення суду першої інстанції прийнято

без повного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з

порушенням норм матеріального права.

ОСОБА_5 у відзиві на апеляційну

скаргу просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2008

без змін, а апеляційну скаргуОСОБА_2. без задоволення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України,

апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності

представників ТОВ ”Статус” та ОСОБА_5 за наявними матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд у

процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами

повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної

скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність

застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський

суд прийшов до наступного.

10.06.2004 року між ОСОБА_1., від

імені якої діявОСОБА_7 на підставі договору доручення від 07.06.2004 в якості

продавця та ОСОБА_2 в якості покупця було укладено договір купівлі-продажу

(поступки) частки в Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю

”Аврора плюс”.

Відповідно до п. 1.1 договору від

10.06.2004, продавець зобов'язався передати у власність покупцю частку (99,9

відсотків) в статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс”, код ЄДРПОУ 32849429, а

покупець зобов'язався прийняти та оплатити цю частку.

Згідно з умовами пунктів 2.1 та 2.2

договору від 10.06.2004, вартість поступки частки становить 2 052 199,00 грн.,

покупець за поступку частки зобов'язується сплатити протягом 3 років продавцю

грошові кошти у сумі 2 052 199,00 грн., протягом 7 днів з моменту підписання

договору, покупець зобов'язується здійснити перший платіж у сумі 20 521,99 грн.

В пунктах 3 та 4 договору

зазначено, відомості про ТОВ ”Аврора плюс” та часткуОСОБА_1, де зазначено, що

свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ ”Аврора плюс”, видане Дніпровською

районною у м. Києві державною адміністрацією 13.04.2004, місцезнаходження - м.

Київ, вул. Райдужна, буд. 25; статутний фонд -2054253,25грн.; розмір внеску

ОСОБА_1. - 2 052 199 гривень, що складає 99,9 відсотків статутного фонду ТОВ

„Аврора плюс”.

Відповідно до п. 5 договору,

зазначено правами та обов'язками ОСОБА_1, що продавець зобов'язаний належним

чином повідомити покупця про характер діяльності та фінансовий стан ТОВ ”Аврора

плюс” на момент укладення договору, зобов'язаний отримати від покупця грошові

кошти у сумі 2 052 199,00 грн. за поступку частки у ТОВ ”Аврора плюс”, що з

моменту підписання спірного договору продавець втрачає всі права та обов'язки

по відношенню до товариства, які були обумовлені його статусом.

Відповідно до п. 6 договору, що

покупець вважається повноправним учасником ТОВ ”Аврора плюс” з моменту

підписання спірного договору, що з моменту підписання спірного договору до

покупця переходять усі права та обов'язки, що належать продавцю на момент

поступки частки, що покупець зобов'язаний протягом трьох днів після сплати

продавцю всієї суми грошових коштів за поступку частки у статутному фонді ТОВ

”Аврора плюс” з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення даного

договору.

Договір набирає чинності з моменту

його підписання сторонами (п. 7.1 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено,

що договір підлягає нотаріальному посвідченню, державній реєстрації та

реєстрації у відповідному органі місцевої Ради народних депутатів.

Отже, за договором купівлі-продажу

від 10.06.2004, ОСОБА_2 придбав частку статутного фонду ТОВ ”Аврора плюс” у

розмірі 99,9% у ОСОБА_1

Відповідно до п. 7 статуту ТОВ

”Аврора плюс” (в редакції 2004 року на момент реєстрації) статутний фонд

товариства становить 2 054 253,25грн., статутний фонд розподілений на частки,

яка залежить від вартості вкладу учасника, вартість вкладів учасників в

статутному фонді розподіляється наступним чином: ТОВ ”Статус” вносить майно

вартістю 2 054,25 грн., що складає 0,1% статутного фонду,ОСОБА_1 вносить до

статутного фонду товариства майнові права, що оцінені у розмірі 2 052

199,00грн., що складає 99,9% статутного фонду.

Як вбачається з витягу з Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ”Аврора

плюс” станом на 15.01.2008 зазначено, що засновником ТОВ ”Аврора плюс” э ТОВ

”Статус” із розміром внеску 2 054,25грн. (0,1%) та ОСОБА_5із розміром внеску 2

052 199,00 грн. (99,9%), а не ОСОБА_2

Відповідно договору купівлі-продажу

(поступки) частки участі в статутному фонді від 09.06.2004, укладений між

ОСОБА_1. та ОСОБА_5., посвідчено приватним нотаріусом Київського міського

нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №

4396.

Пунктом 1 договору від

09.06.2004,ОСОБА_1 зобов'язалася передати у власність ОСОБА_5 свою частку у ТОВ

”Аврора плюс”, а ОСОБА_5зобов'язався прийняти та оплатити цю частку.

Пунктом 3 договору від 09.06.2004,

передбачено відомості про частку ОСОБА_1 - розмір внеску: 2 052 199,00 грн., що

складає 99,9% від статутного фонду ТОВ ”Аврора плюс”.

Пунктом 6 договору зазначено, що за

поступку частки ОСОБА_5сплатив ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2 052 199,00грн. до

підписання цього договору.

Відповідно п. 5 договору,

ОСОБА_5вважається повноправним учасником ТОВ ”Аврора плюс” з моменту підписання

цього договору від 09.06.2004 року.

Пунктом 7 договору передбачено, що

з настанням обставин, зазначених у пункті 5 цього договору,ОСОБА_1 втрачає всі

права та обов'язки по відношенню до ТОВ ”Аврора плюс”, які були обумовлені його

статусом як учасника товариства.

Таким чином, спірний договір від

10.06.2004 та договір від 09.06.2004, укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_5, мають

однакові предмети -передачі частки у товаристві з обмеженою відповідальністю

”Аврора плюс”, що складає 99,9% статутного фонду, проте спірний договір

укладений на один день пізніше (10.06.2004.) за договір із ОСОБА_5(09.06.2004).

Отже, відповідно до умов договору

від 09.06.2004ОСОБА_1 втратила всі права та обов'язки по відношенню до ТОВ

”Аврора плюс”, які були обумовлені її статусом як учасника ТОВ, з моменту

підписання цього договору від 09.06.2004 року.

Таким чином, станом на

10.06.2004ОСОБА_1 не була власником частки 99,9 % статутного фонду ТОВ ”Аврора

плюс”, оскільки право власності на частку 99,9% ТОВ ”Аврора плюс” набув ОСОБА_5

Відповідно до п. 6.2. статуту ТОВ

”Аврора плюс” в редакції від 2006 року статутний капітал товариства поділений

на 100 (сто) часток. Частки між учасниками розподіляються в залежності від їх

внесків до статутного капіталу товариства, а саме ТОВ ”Статус” належить 0,1%

частки, що відповідає 0,1/100 розміру Статутного капіталу, загальною вартістю 2

054,25грн., ОСОБА_5- належить 99,9% часток, що відповідає 99,9/100 розміру

статутного капіталу, загальною вартістю 2 052 199,00 грн.

Відповідно до ст. 143 ЦК України,

установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який

крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості

про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад

та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і

порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у

статутному фонді.

Отже, договором від 09.06.2004 та

за відомостями статуту ТОВ ”Аврора плюс” підтверджується набуття права

власності ОСОБА_5 на частку 99,9 % статутного фонду ТОВ ”Аврора плюс” та вступ

до складу учасників ТОВ ”Аврора плюс”.

ОСОБА_2 посилається на те, що

визнання недійсним спірного у даній справі договору від 09.06.2004, визнано

недійсним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від

11.09.2007 у справі № 2/2478-2007.

11.09.2007 рішенням

Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі № 2-2478/2007,

позовні вимоги задоволено, визнано договір купівлі-продажу частки участі у

статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс” від 09.06.2004, укладеного між ОСОБА_1. та

ОСОБА_5., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального

округу ОСОБА_8 за реєстраційним № 4396, недійсним. Визнано договір

купівлі-продажу частки участі у статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс”, укладений

10.06.2004 між ОСОБА_7. та ОСОБА_2. - дійсним, визнано за ОСОБА_2. право

власності на частку (99,9%) в статутному фонді ТОВ ”Аврора плюс”, шляхом

внесення відповідних змін до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців.

Як вбачаються з матеріалів справи,

рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.09.2007 у

справі № 2-2478/2007 оскаржено, що підтверджує копії ухвали Апеляційного суду

Київської області від 07.02.2008 про поновлення строків на апеляційне

оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від

11.09.2007 у справі № 2/2478-2007.

Статтею  223 ЦПК України передбачено, що рішення суду

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.

Таким чином, подання апеляційної

скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від

11.09.2007 у справі № 2-2478/2007, і поновлення Апеляційним судом Київської

області строку для оскарження цього рішення та призначення скарги до розгляду,

таке рішення вважається до перегляду його судом апеляційної інстанції нечинним.

За таких обставин суд апеляційної

інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо посилання

ОСОБА_5 набрання законної сили рішенням Києво-Святошинського районного суду

Київської області від 11.09.2007, яким договір від 09.06.2004 визнано

недійсним, є безпідставними.

Проте позивачем було подано заяву

про відмову від позову з підстав того, що вимоги позову та позовної заяви

залученої третьої особи-2 є однаковими щодо визнання недійсним спірного

договору, та спірний договір безпосередньо зачіпає права третьої особи-2,

оскільки позбавляє останнього права власності на частку у ТОВ „Аврора плюс”.

Суд першої інстанції приймаючи

відмову ТОВ ”Статус” від позову з підстав однорідності позовних вимог та з

урахуванням, що спірний договір безпосередньо впливає на права ОСОБА_5 щодо ТОВ

”Аврора плюс” і розгляд вимог про визнання спірного договору у справі

визначатиме наявність чи відсутність статусу учасника ТОВ ”Аврора плюс” у

ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи,

ОСОБА_5. було подано заяву про відновлення строку позовної давності до вимоги

про визнання недійсним спірного правочину.

Відповідно ст. 257 ЦК України,

загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у

межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного

права або інтересу, відповідно до статті 256 ЦК України.

Статтею 267 ЦК України передбачено,

що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до

розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність

застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним

рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у

спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини

пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, апеляційний

господарський погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист відповідь

УДППЗ ”Укрпошта” який було надіслано на адресу ОСОБА_5 від 08.02.2008 №

31/52/д-м-43, де зазначено, що лист від 11.09.2007, що є датою прийняття

рішення у справі № 2/2478-2007, відправлений з Київ-62 на адресу ОСОБА_5, не

надходив, за відсутності якого ОСОБА_5не міг довідатись про порушення його права

власника частки 99,9 % статутного фонду ТОВ ”Аврора плюс”, є поважною причиною

пропуску строку позовної давності на пред'явлення позову про визнання недійсним

спірного договору від 10.06.2004.

Відповідно ст. 204 ЦК України,

правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або

якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 656 ЦК України передбачено,

що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на

момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у

майбутньому.

Відповідно ст. 215 ЦК України,

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено

загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема

встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недійсний правочин не створює

юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю відповідно до

ст. 216 ЦК України.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України, якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Обов'язок доказування та подання

доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи

з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги

та заперечення. У даному разі це стосуєтьсяОСОБА_2. та ОСОБА_7, які мали

довести наявність тих обставин, на підставі яких вони просили скасувати рішення

суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд

вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано

обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального та

процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційних скаргОСОБА_2.

та ОСОБА_7 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2008

- відсутні.

Відповідно до викладеного,

керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний

господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційні скарги ОСОБА_2таОСОБА_7 залишити

без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2008 - без

змін.

Матеріали справи № 23/52 повернути

до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                         

Кошіль В.В.

Шапран В.В.