Постанова

від 05.07.2012 по справі 5020-149/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2012 року Справа № 5020-149/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Голика В.С.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 31.07.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Ліон-А";

відповідач: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 01.04.08, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 21 березня 2012 року у справі №5020-149/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон-А" (вул. Скалиста, буд. 25, Севастополь, 99012)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,99011)

про стягнення 27000,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

08 лютого 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення 27000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо належного виконання договору оренди № 2 від 12.05.2010 року про надання послуг з забезпечення стоянки Плавдока «Докпонтон № 3».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди № 2 від 12.05.2010 року, укладеного між сторонами, позивачем перераховано на користь відповідача 27000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 50 від 17.05.2010 року (а.с. 9), проте док на стоянку у набережної позивачем поставлено не було, у зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних документів, акти приймання-передачі не складалися.

Невиконання умов договору відповідачем є, на думку позивача, підставою для стягнення суми попередньої оплати за договором з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21 березня 2012 року у справі № 5020-149/2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»грошову суму у розмірі 27000,00 грн., а також витрати із сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн.

Рішення мотивовано тим, що початком надання послуг з оренди є дата акту приймання-передачі в тимчасове користування. Оскільки акти приймання-передачі набережної в тимчасове користування не складались, то твердження позивача щодо безпідставного отримання 27000,00 грн. відповідачем є правомірними, а тому вказані кошти підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Підставою для скасування зазначеного судового рішення скаржник вважає неповне з'ясування судом всіх обставин справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказував на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б доводили підстави для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Доводи скарги також полягають в тому, що відповідач не отримував ухвалу суду від 10.02.2012 року та не приймав участі в процесі розгляду справи, оскільки знаходився на курортно-санаторному лікуванні, у зв'язку з чим не мав можливості представити в судове засідання докази належного виконання умов договору, які свідчать про наявність акту приймання-передачі по договору № 2 від 12.05.2010 року та договір № 3 від 12.05.2010 року про створення інфраструктури набережної, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»в особі директора Джалілова А.Б. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2012 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відновлено строк на подачу апеляційної скарги, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 31 травня 2012 року.

За розпорядженням секретаря судової палати від 31 травня 2012 року, відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 та на підставі ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Дмитрієв В.Є., судді: Голик В.С., Плут В.М.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

Під час судового розгляду справи представник позивача заявила клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи та пояснила, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»Джалілов А.Б. акт прийому-передачі від 12.05.2010 не підписував.

Ухвалою від 14 червня 2012 року, суд, в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України, викликав у наступне судове засідання директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»Джалілова Айдина Бабалі-огли для надання пояснень та з'ясування питань щодо підписання акту прийому-передачі майна, проте у судове засідання 05 липня 2012 року він не з'явився. Зі слів представника позивача директор Джалілов А.Б. знаходиться за межами міста та за станом здоров'я не може з'явитися до суду. Доказів поважності причин нез'явлення у судове засідання не надано.

У судовому засіданні відповідач (скаржник) підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення справжності підпису директора Джалілова А.Б. на акті прийму-передачі від 12 травня 2010 року, оскільки зі слів Джалілова А.Б. він не пам'ятає, що підписував цей акт.

Судова колегія відмовила у задоволенні заявленого клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з підстав неможливості і недоцільності її призначення та проведення за умови неявки та у відсутність зразків підпису директора Джалілова А.Б., а також з урахуванням обмеженого процесуального строку відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

12 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»(орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди № 2 (далі -Договір, а.с. 71-72), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язується надати послуги з забезпечення стоянки Плавдоку „Док-понтон №3", пр. ЛК-85, прапор Україна (далі -Док), у набережної орендодавця за адресою: АДРЕСА_2, а орендар зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги за умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору, датою початку надання послуг з оренди набережної вважається дата Акту приймання-передачі набережної у тимчасове користування орендарем.

Датою початку надання послуг з забезпечення стоянки Дока вважається дата Акту прийому-передачі Дока на стоянку до набережної орендодавця (п.2.3 Договору).

Датою закінчення надання послуг з забезпечення стоянки вважається дата отшвартування Дока від набережної орендодавця, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг (п.2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору датою закінчення надання послуги оренди набережної вважається дата Акту прийому-передачі повернення орендованої набережної.

Вартість послуг щомісячно складає 13500,00 грн. (п.4.1 Договору).

У пункті 4.2.1. Договору зазначено, що перший платіж здійснюється за перший та останній місяць в розмірі 100% вартості оренди.

Договір набирає чинності з 11 травня 2010 року, діє по 10 травня 2011 року та може бути пролонгованим за додатковою угодою сторін (пункт 8.1. договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов пункту 4 Договору позивачем було перераховано на користь відповідача 27000,00 грн.

На думку позивача, грошова сума у розмірі 27000,00 грн. отримана відповідачем безпідставно, оскільки Док на стоянку у набережної позивачем поставлено не було у зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних документів і відповідні акти приймання - передачі не складались. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір оренди, який є дійсним та недійсним у судовому порядку не визнавався.

Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До апеляційної скарги відповідач долучив документи на підтвердження доводів апеляційної скарги, зокрема, підписаний обома сторонами акт приймання-передачі набережної, зазначеної у Договорі (а.с. 73), який свідчить про виконання пункту 2.2 Договору.

Вивчивши надані документи, суд встановив, що 12 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»(виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (замовник) був укладений Договір № 3 (а.с. 91-92), відповідно до якого виконавець зобов'язувався створити інфраструктуру набережної, належної замовнику, для проведення судноремонтних робіт.

Вказаний Договір № 3 діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1 Договору № 3).

На виконання умов Договору 12 травня 2010 року між сторонами складений Акт прийому-передачі об'єкту оренди, підписаний обома сторонами та скріплений печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон-А".

Відповідно до пункту 3.4. Договору № 3 ОСОБА_3 2 червня 2010 року уклав договір № 25010-698 (а.с.87-90) з Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго" про надання послуг з передачі електричної енергії до електроустановок замовника (п. 1.1 договору № 25010-698).

24 вересня 2007 року за вихідним номером 5/8-4726 головним інженером ДКП „Севгорводоканал" Перегудой Н.Б. були затверджені технічні умови на підключення проектованого об'єкта до міських мереж водопроводу та каналізації, власником якого виступає фізична особа -підприємець ОСОБА_3.

Право власності відповідача на об'єкт оренди підтверджується біржовим договором купівлі-продажу № 1-18 від 05.02.1999 року (а.с.77) та рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополь від 23.11.2011 року по справі № 2в-13/11 про визнання цього договору дійсним.

Сукупність наведених обставин дозволяє дійти висновку про відсутність порушення умов Договору № 2 від 12.05.2010 з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та спростовують доводи позивача з приводу неналежного виконання відповідачем умов Договору. Отже, підстав для повернення отриманих відповідачем грошових коштів розмірі 27000,00 грн. не має.

Таким чином, судова колегія не вважає правомірними твердження позивача щодо безпідставного отримання відповідачем 27000,00 грн., а, отже, положення статті 1212 Цивільного кодексу України у даних правовідносинах застосовані бути не можуть.

Надані представником позивача у судовому засіданні пояснення стосовно невідповідності технічних характеристик причалу вимогам, необхідним для постановки Дока, судом до уваги не приймаються, оскільки гарантійними листами, надісланими на адресу відповідача та Капітана порту, товариство з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»зобов'язувалось взяти на себе всі ризики, пов'язані зі стоянкою Дока-понтона №3 (а.с. 74, 75).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що протягом дії Договору позивач з вимогами до відповідача про розірвання Договору чи визнання його недійсним через невідповідність об'єкту оренди меті Договору, не звертався.

Твердження представника позивача щодо непідписання директором товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-А»Джаліловим А.Б. Акту прийому-передачі від 12.05.2010, судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, представником позивача не надано суду жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини, а по-друге, на спірному Акті міститься відбиток печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-А», дійсність якого позивач не опротестовує. Так, Пунктом 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 17 від 11.01.1999 (чинної на момент спірних правовідносин), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Отже, заперечення позивача стосовно факту підписання Акту прийому-передачі директором Джаліловим А.Б. ним не доведено, в той час як за приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неможливості відповідача надати заперечення та докази при розгляді справи судом першої інстанції вбачається, що ухвалою господарського суду міста Севастополя від 5 березня 2012 року (а.с. 30) розгляд справи було відкладено та справа призначена до розгляду на 21 березня 2012 року о 15 год. 00 хв. Ухвалою зобов'язано відповідача виконати вимоги суду від 10.02.2012 року, а також надати документи, які стосуються розгляду справи.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 33 від 19.03.2012 року на виконання рішення зборів суддів від 19.03.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справ (у тому числі справа № 5020-149/2012), за результатами якого справу передано до розгляду судді Плієвій Н.Г.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20 березня 2012 року (а.с. 34) справа прийнята до провадження судді Плієвої Н.Г.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року розгляд справи слід починати спочатку в разі заміни судді, при цьому заново розпочинається й перебіг строків вирішення спору.

Однак, 21 березня 2012 року у судовому засіданні після дослідження доказів наданих позивачем, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення не скориставшись наданим йому правом на відкладення розгляду справи в межах строку передбаченим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до не з'ясування причин поважності не з'явлення представника у судове засідання та не надання їм витребуваних доказів, тому розгляду справи відбувся без дослідження документів, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Враховуючи відповідні докази відповідача про його перебування на курортно-санаторному лікуванні та неможливість явки в судове засідання (а.с. 93-96), колегія суддів вважає поважною причиною ненадання відзиву на позов та інших доказів, які підтверджують заперечення відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та відповідача, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що в свою чергу є підставою для скасування рішення відповідно п. 1, 3 статті 104 ГПК України.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21 березня 2012 року у справі № 5020-149/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Головуючий суддя підпис В.Є. Дмитрієв

Судді підпис В.С. Голик

підпис В.М. Плут

З оригіналом згідно

Помічник судді Кувшинова О.Ю.

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліон-А" (вул. Скалиста, буд. 25, Севастополь,99012)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,99011)