Постанова

від 05.07.2012 по справі 5015/328/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 5015/328/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівОсетинського А.Й., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Аеромакс-Монтаж" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.04.12 у справі№ 5015/328/12 господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів" доПриватного підприємства "Аеромакс-Монтаж" простягнення заборгованості

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03.08-05/406 від 04 липня 2012 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Осетинського А.Й., Швеця В.О.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів" звернулось з позовом до Приватного підприємства "Аеромакс-Монтаж" про стягнення 162 160,49 грн. боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору поставки від 08.12.10 № 101208 в частині оплати за поставлений товар. При цьому, позивач посилався на приписи статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.12, ухваленим суддею Фартушок Т.Б., позов задоволено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем отриманого за договором від 08.12.10 товару на спірну суму. При цьому, суд керувався приписами статей 203, 215, 241, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Зварич О.В. -головуючого, Гриців В.М., Хабіб М.І., постановою від 23.04.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Приватне підприємство "Аеромакс-Монтаж" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір поставки № 101208 від 08.12.10 та у позові відмовити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає на неврахування судами попередніх інстанцій обставин щодо недійсності договору поставки, оскільки як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача вказаний договір був підписаний однією особою - ОСОБА_7, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Скаржник вважає, що внаслідок цього попередніми судами були порушені приписи статей 203, 215, 238 Цивільного кодексу України, статей 43, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.12.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів" (постачальник) та Приватним підприємством "Аеромакс-Монтаж" (покупець) було укладено договір поставки № 101208 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості й асортименті, зазначених в заявках, що виставляються покупцем. Одночасно з підписанням договору постачальник погоджує з покупцем і оформляє специфікації (пункт 1.2 договору). Відповідно до пункту 2.1 ціна одиниці товару (партії) зазначається в специфікаціях чи інших аналогічних документах (комерційні пропозиції, рахунки-фактури), які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю за поставлений товар (за кожну окрему партію) згідно зі специфікацією, рахунком-фактурою, тощо не пізніше 30 календарних днів (якщо інше не буде погоджено сторонами додатково) з моменту отримання цієї партії у власність. Згідно з пунктом 5.4 договору право власності на куплений товар переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі (видачі накладної тощо). Відповідно до пункту 9.1 договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.11, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання. Судами також установлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну вартість 162 160,49 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РнАЛ-00051 від 11.07.11, № РнАЛ-00052 від 03.08.11., № РнАЛ-00055 від 08.08.11, № РнАЛ-00056 від 08.08.11, № РнАЛ-00057 від 08.08.11, № РнАЛ-00058 від 08.08.11, № РнАЛ-00059 від 08.08.11. та відповідними податковими накладними. Проте, в порушення умов договору відповідач зобов'язання зі сплати отриманого товару не виконав. Установлено судами і те, що факт наявності боргу у розмірі 162 160,49 грн. підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків від 29.08.11, підписаним обома сторонами та скріплений печатками. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів" до Приватного підприємства "Аеромакс-Монтаж" про стягнення 162 160,49 грн. боргу. Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні приписи містить стаття 265 Господарського кодексу України. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Установивши факт невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати отриманого товару за договором поставки № 101208 від 08.12.10 на суму 162 160,49 грн., суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Довід скаржника щодо недійсності договору поставки від 08.12.10 визнається неспроможним, оскільки був предметом розгляду судами попередніх інстанцій та обґрунтовано відхилений ними. Інші доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують установлених судами обставин та ґрунтуються на переоцінці доказів, але, відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. За таких обставин справи, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційного суду відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Аеромакс-Монтаж" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.12 у справі господарського суду Львівської області № 5015/328/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т.Добролюбова

Судді: А.Осетинський

В.Швець