Рішення

від 09.07.2012 по справі 25/154-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 25/154-10

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЛІКС", м. Кривий Ріг

про стягнення 204 615,98 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2 дор. № 1028 від 18.05.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_3 - дов. № б/н від 20.08.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ „Дарлікс", яке ухвалою господарського суду від 21.06.2012р. замінено правонаступником -ТОВ „Тідіком", про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 194 431,00 грн. та 3 % річних у розмірі 10184,98 грн. за договором № 12 купівлі-продажу товару від 31.10.2007р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по оплаті одержаного товару за договором № 12 купівлі-продажу товару від 31.10.2007р., укладеному між сторонами, та на ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що не одержував від позивача товару за договором № 12 купівлі-продажу товару від 31.10.2007р., який підписано зі сторони відповідача невідомою особою. Отже у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за неукладеним договором. За наведених обставин відповідач просить припинити провадження у справі за відсутності предмету спору. Також, відповідач просить припинити провадження у справі у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пояснень позивача 31 жовтня 2007р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарлікс", правонаступником якого є „Тідіком", в особі керівника ОСОБА_4 (покупець) було підписано договір купівлі-продажу товару № 12 (далі-договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно до специфікації-комутатор Cisco Catalyst 6513 IPSec VPN SPA Security System у кількості 1 одиниця вартістю 194 431,00 грн., а покупець зобов'язався сплатити за товар грошові кошти у розмірі 194 431,00 грн. щомісячно рівними частинами в строк до 01.02.2009р.

На підтвердження укладеного між сторонами договору позивачем було надано копії Договору № 12 від 31.10.2007р., Специфікації № 1 від 31.10.2007р. до договору № 12 від 31.10.2007р., Акту приймання передачі товару від 31.10.2007р., Довіреності серії ЯНШ № 326804 від 01.11.2007р., які долучені до матеріалів справи.

Відповідач в свою чергу зазначає, що зі сторони ТОВ "Дарлікс" під прізвищем ОСОБА_4 міститься підпис, який належить іншій особі ніж ОСОБА_4, що свідчить про те, що даний правочин від імені ТОВ "Дарлікс" укладав не його виконавчий орган - директор ОСОБА_4. Документи, які свідчили б про волевиявлення ТОВ "Дарлікс" укласти з ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу № 12 від 31.10.2007р. та свідчили про його виконання з боку ТОВ "Дарлікс" відсутні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010р. провадження у справі № 25/154-10 було зупинено до вирішення в установленому законом порядку спору у справі № 13/228-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарлікс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару № 12 від 31.10.2007р.

Так, рішенням суду у справі № 13/228-10 від 05.05.2011р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарлікс" були задоволені та визнано недійсним договір купівлі-продажу товару № 12 від 31.10.2007р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 13/228-10 від 19.04.2012р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2011р. скасовано, а в позові відмовлено з тих підстав, що договір купівлі-продажу № 12 від 31.10.2007р. між сторонами не вчинявся, отже не є укладеним та у зв'язку з цим не може бути визнаний недійсним.

Зазначеною постановою від 19.04.2012р. у справі № 13/228-10, в межах якої проводилися почеркознавча та технічна експертиза документів, також встановлені факти підписання зі сторони відповідача договору купівлі-продажу товару № 12 від 31.10.2007р., специфікації №1 від 31.10.2007р., акту приймання-передачі товару від 31.10.2007р., довіреності серії ЯНШ № 326804 від 01.11.2007р. не директором ТОВ „Дарлікс" ОСОБА_4, а невідомою особою без будь-яких повноважень. Договір не підписувався та не схвалювався ТОВ "Дарлікс", тобто не виконувався покупцем, оскільки жодна оплата товару не була здійснена, а факт отримання товару належними, неспростовними та беззаперечними доказами не доведено.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між сторонами договору купівлі-продажу товару № 12 від 31.10.2007р. та передачі відповідачу товару за цим договором, заборгованість з оплати якого стягується позивачем.

Враховуючи усе вищевикладене, а також приписи ст. 14, 509, 526, 530, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 35 ГПК України, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на обставини справи та позицію позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, суд не вбачає достатніх підстав для припинення провадження у справі за відсутності предмету спору.

Відсутні у суду і підстави для припинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи слід віднести на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові -відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя А.Є. Чередко

Рішення підписано 09.07.2012р.