Рішення

від 03.07.2012 по справі 16/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/204 03.07.12

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Методична книга"

про стягнення 154 025,00 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: не з ,явився

Від відповідача: ОСОБА_2 за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 154 025,00 грн. завданих збитків - безпідставно отриманих коштів за договорами оренди № 2531 від 12.07.2006р. та № 2533 від 01.08.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2008р. зупинено провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України справи № 26/360-20/408 та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012р. поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.06.2012р. представник позивача заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 21.06.12 розгляд справи було відкладено на 03.07.12.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив та повідомив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.08 у справі № 26/360-20/408-11/66, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р., визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга " та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2529, а рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.08 у справі № 26/361-20/409-11/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р., визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга " та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2531.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

12.07.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга" (позивач) в особі представника ОСОБА_4 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір найму (оренди), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2529.

Згідно з умовами даного договору ТОВ "Методична книга" передає, а ФОП ОСОБА_1. приймає в тимчасове платне користування нежилі приміщення ( в літ Б) з № 1 по № 24 (групи приміщень № 16); приміщення № 1, 2, 3 (групи приміщень № 17), приміщення № 1 (групи приміщень № 18), № 1-5, 4 кв.м (в літ Б), № 1-12, 0 кв.м. (в літ Б) загальною площею 198, 90 кв.м., що розташовані за адресою: 04071, АДРЕСА_1

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.08 у справі № 26/360-20/408-11/66, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р., визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга " та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2529.

12.07.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга" (позивач) в особі представника ОСОБА_4 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір найму (оренди), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2531.

Згідно з умовами даного договору ТОВ "Методична книга" передає, а ФОП ОСОБА_1. приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення №15 (в літ Б) загальною площею 107,80 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Вказані приміщення були передані позивачем в суборенду ВАТ «АКБ «Престиж»за договорами піднайму (суборенди) нежитлового приміщення від 12.07.06. р. № 2533 та від 12.07.06р. № 2534.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.08 у справі № 26/361-20/409-11/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р., визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга " та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2531.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

1 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга" (далі - Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі -ВАТ "Ерсте Банк") було укладено два договори оренди (найму) нежилих приміщень (без надання договорам номерів).

Згідно одного з них, відповідач (орендодавець за договором) передав в оренду ВАТ "Ерсте Банк" нежилі приміщення загальною площею 103,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 30, та згідно другого договору відповідач передав в оренду ВАТ "Ерсте Банк" нежилі приміщення загальною площею 107,80 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Позивач вважає, що дані договори було укладено з ініціативи відповідача з численними порушеннями норм господарського права, з навмисним введенням в оману сторони по договору - ВАТ "Ерсте банк" та ці неправомірні дії завдали прямих збитків позивачу, які виражаються у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) на які позивач мав право розраховувати, а саме: на протязі 5 місяців (за період з 01.08.07. р. по 31.12.07. р.) ВАТ "Ерсте Банк" зазначені суми щомісячних платежів сплачував не на користь позивача, а на користь TOB "Методична книга" на підставі двох укладених з цією юридичною особою договорів від 01.08.07. р. В позовній заяві позивач зазначає, що сума щомісячного платежу, яку сплачував ВАТ "Ерсте Банк" на користь позивача по договору піднайму (суборенди) № 2533 від 12.07.06. р. складала 15 402,50 грн., сума щомісячного платежу яку сплачував ВАТ "Ерсте Банк" на користь позивача по договору піднайму (суборенди) № 2534 від 12.07.06. р. також складала 15 402,50 грн. Загальна сума щомісячних платежів по зазначених двох договорах складала 30 805.00 грн. та помножена на п'ять місяців визначає ціну даного позову в розмірі 154 025 грн. 00 коп., яку і просить стягнути позивач посилаючись на ст. 225 ГК України , ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Стверджування позивача, що відповідач в даному випадку діяв саме без достатніх правових підстав і не мав права отримувати суми орендної плати від ВАТ "Ерсте Банк", оскільки за період з 01.08.07. р. по 31.12.07. р., це право належало згідно чинних договорів піднайму (суборенди) № 2533 та № 2534 від 12.07.06. р. лише позивачу не заслуговують на увагу суду, так як і та обставина, що у разі належного виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань по договорам оренди від 12.07.06. р. №2529 та №2531, позивачу не було б завдано збитків (у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 154 025 грн. 00 коп.), на які позивач мав право розраховувати за передачу у суборенду ВАТ "Ерсте Банк" приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.08 у справі № 26/360-20/408-11/66, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р., визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга " та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2529, а рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.08 у справі № 26/361-20/409-11/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р., визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Методична книга " та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2531, підстави для стягнення збитків відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За приписами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та не доведеністю.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 09.07.2012р.