ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,
тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.10.08
р.
Справа № 38/150
Господарський
суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при
секретарі судового засіданні Какуша Н.О.
розглянув
у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за
позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “РДС” м. Єнакієве Донецька область
до
відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1м.
Донецьк
про стягнення 611грн.55коп.
за
участю
представників
сторін:
від
позивача: Ошуркова І.Б.- юрисконсульт за дов. №б/н від 01.06.2008р.
від
відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “РДС” м. Єнакієве Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1м. Донецьк про
стягнення основного боргу у розмірі 482грн.40коп., індексу інфляції у розмірі 44грн.67коп., 15% річних у
розмірі 33грн.70коп. та пені у розмірі 50грн.78коп., а всього
611грн.55коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач
посилається на договір поставки №1084.06/Д
від 31.07.2006р.
22.09.2008
р. на адресу господарського суду від Управління державної реєстрації Донецької
міської ради надійшов витяг від 22.09.2008 р. № 4494 з Єдиного державного
реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого ОСОБА_1 значиться
у Єдиному державному реєстрі як фізична особа підприємець та проживає за
адресою: АДРЕСА_1. Витяг судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Позивач 16.10.2008р. звернувся до
господарського суду з клопотанням, в якому просить суд залучити до матеріалів
справи докази часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар
та лист №177 від 15.10.2008р., яке судом
розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився,
вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину
неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та
місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду,
а саме: ухвала про порушення справи від 17.09.2008р. була направлена
відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, ухвала про
відкладення розгляду справи від 01.10.2008р. була також направлена відповідачу
рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але на адресу господарського
суду не повернулись ані конверти ані поштові повідомлення, тому справу
розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК
України.
Перед
початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками
відповідно із ст. 22 ГПК України.
У
судовому засіданні позивач звернувся із
клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними
засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно
до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до
матеріалів справи.
Розглянувши
матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача,
господарський суд
ВСТАНОВИВ:
31.07.2006р.
між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “РДС” м.
Єнакієве, Донецька область (за договором - постачальник, далі - позивач ) та
Приватним підприємцем ОСОБА_1 м.Донецьк (за договором - покупець, далі -
відповідач) було укладено договір
поставки № 1084.06/Д (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язався
передати у власність покупця товар в асортименті, за цінами, визначеними діючим
на підприємстві постачальника прайс - листом, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах і у
порядку , передбаченому даним договором (п.1.1).
Розділом
4 договору сторони передбачили строки та умови поставки, а саме: поставка здійснюється
партіями відповідно з заявкою покупця, в якій вказується асортимент, кількість
товару, по цінам, відповідно з діючими на підприємстві постачальника
прайс-листом (п.4.1). Право власності переходить до покупця у момент передачі
товару у порядку, визначеному у п.5.2 договору.
Розділом
6 договору передбачена ціна товару та порядок розрахунків, а саме: ціни на
товар за діючим договором вказуються у накладних виходячи із цін, вказаних в
діючем прайс - листі підприємства постачальника (п.6.1). Покупець зобов'язаний
оплатити товар на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару на
складі покупця (п.6.2). Форма розрахунків - безготівковий або розрахунковий
розрахунок (п.6.3).
Пунктом
8.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну або неповну оплату
поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5%, але не
більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день
прострочки платежу.
Пунктом
8.3 договору сторони передбачили, що за прострочку платежу покупець
зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочки і 15% річних від простроченої суми.
Пунктом
11.1 договору передбачено, що договір набирає сили з моменту укладання та діє
до 31.12.2007р. В той же час, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до
закінчення строку дії даного договору не повідомить іншу сторону у письмовій
формі про його розірвання, даний договір вважається пролонгованим на поточний
рік ( п.11.2 договору).
На
виконання умов договору 23.01.2008р.
позивач поставив відповідачу товар на суму 480грн.44коп., що підтверджується
видатковою накладною №779/1 та 20.02.2008р. на суму 482грн.40коп., що
підтверджується видатковою накладною №1920/1,
які знаходяться у матеріалах
справи.
Відповідач
у порушення термінів оплати, визначених у пункті 6.2 договору, частково
розрахувався з позивачем у сумі 480грн.44коп., що підтверджено прибутковими
касовими ордерами, які містяться у матеріалах справи.
18.04.2008р.
позивач направив на адресу відповідача претензію №49, яку відповідач отримав
13.05.2008р., але відповіді не надав та не відреагував на неї.
У
зв'язку з тим, що до теперішнього часу відповідач не в повному обсязі
розрахувався з позивачем за поставлений товар відповідно до договору, то
позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі
482грн.40коп., інфляційні у розмірі 44грн.67коп., пеню, передбачену
п.8.2 договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки
в сумі 50грн.78коп. та 15% річних, відповідно п.8.3 договору у розмірі
33грн.70коп.
Відповідно
вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Позивач
у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки №1084.06/Д від
31.07.2006р., видаткові накладні №779/1
від 23.01.2008р., №1920/1 від 20.02.2008р., довіреність на отримання
товару від 31.06.2006р., копії
прибуткових касових ордерів, розрахунок заборгованості та штрафних санкцій за
договором, клопотання від 16.10.2008р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно
до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач
обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного
кодексу України, тому судом при розгляді
справи застосовані ці норми, бо суд не
має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.
Оскільки
між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського
кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює
правовідношення у господарській сфері.
Господарські
зобов'язання можуть виникати, зокрема, з
господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не
передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст.
174 ГК України)
Суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати
господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК
України).
Кожна
сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею
зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу.
До
виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення
Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим
Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1
ст. 193 ГК України.
Частиною
2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та
обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами
цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних.
Ст.509
ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана
здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати
майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно
до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно
ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його
виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Покупець
зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття
товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного
законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК
України).
18.04.2008р.
позивач направив на адресу відповідача претензію №49, яку відповідач отримав
13.05.2008р., але відповіді не надав та не відреагував на неї.
Суд вважає, оскільки відповідач до
теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар на суму
482грн.40коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними,
обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом
8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату поставленого
товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5%, але не більше
подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день
прострочки платежу.
Договірні
правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо
відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу,
що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого
платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно
до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача
цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою
сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже,
позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 50грн.78коп. за період з
27.02.2008р. по 14.08.2008р., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно
до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а
також три проценти річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
Позивачем передбачені відповідно до п.8.3 договору як
відповідальність за невиконання грошового зобов'язання та нараховані відповідачу
15% річних у розмірі
33грн.70коп. за період з
27.02.2008р. по 14.08.2008р., та індекс інфляції у розмірі 44грн.67коп. за
період з 27.02.2008р. по 14.08.2008р., які суд вважає обґрунтованими,
доказаними та такими, що підлягають задоволенню
З
урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на
відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи
викладене та керуючись 174, 193, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України,
ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,
Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні
вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “РДС” м.
Єнакієве, Донецька область до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 482грн.40коп.,
індексу інфляції у розмірі 44грн.67коп.,
15% річних у розмірі 33грн.70коп. та
пені у розмірі 50грн.78коп., а всього
611грн.55коп. задовольнити.
Стягнути
з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1м.Донецьк
(АДРЕСА_1, банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на
користь Товариства з обмеженою
відповідальністю “Торгівельний дім “РДС” м. Єнакієве, Донецька область (86414,
Донецька область, м.Єнакієве, пр.Берегового,38а, р/р 26002301636921 у філії “Відділення Промінвестбанку
в м.Єнакієве Донецької області”, МФО 334215, ЄДРПОУ 22037363) основний борг у
розмірі 482грн.40коп., індекс інфляції у
розмірі 44грн.67коп., 15% річних у розмірі
33грн.70коп. та пеню у розмірі
50грн.78коп., а всього 611грн.55коп.,
держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Рішення
оголошено у судовому засіданні 16.10.2008року.
Видати наказ після набрання рішення
законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Надруковано 3
примірників:
1 - до справи
2-сторонам у справі
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2008 |
Оприлюднено | 17.12.2008 |
Номер документу | 2514350 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Радіонова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні