Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а-1670/3559/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3559/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача -Козуб В.О.,

представника відповідача -Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полінтертранс» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полінтертранс» (далі - позивач, ТОВ «Полінтертранс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2011 №0002282305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22230,00 грн за серпень 2011 року та від 29.12.2011 №0002272305, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22230,00 грн за вересень 2011 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 115,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Петрол»(далі -ТОВ «Стандарт-Петрол») підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Полінтертранс»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Полтавської міської ради за №1 588 120 0000 000033 від 25.05.20036 (ідентифікаційний код 25159836) /арк. с. 86/.

У період з 28.11.2011 по 16.12.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Полінтертранс»з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 22 230,00 грн за серпень 2011 року, а також у розмірі 22 230,00 грн за вересень 2011 року. Перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Полінтертранс»у декларації за вересень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1334,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №3909/23-8/25159836 від 16.12.2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 200.1., 200.3., 200.4. статті 200, пунктів 198.1., 198.2. статті 198 Податкового кодексу України.

29 грудня 2012 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення №0002282305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22230,00 грн за серпень 2011 року та №0002272305, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22230,00 грн за вересень 2011 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 115,00 грн.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012 №0002282305, №0002272305, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у серпні 2011 року на 22 230,00 грн та бюджетне відшкодування у вересні 2011 року на 22 230,00 грн стали господарські операції між ТОВ «Полінтертранс»та ТОВ «Стандарт-Петрол».

Судом встановлено, що 17 травня 2011 року між ТОВ «Полінтертранс»та ТОВ «Стандарт-Петрол»укладено договір купівлі продажу №271, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність позивача паливо-мастильні матеріали, а ТОВ «Полінтертранс» зобов'язалося прийняти і оплатити товар /арк. с. 36-37/.

Відповідно до пункту 2.5. договору, право власності на товар переходить від ТОВ «Стандарт-Петрол»до ТОВ «Полінтертранс»з моменту підписання товарно-супровідних документів уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ТОВ «Стандарт-Петрол»є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, рекламна діяльність, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям /арк. с. 48-50/.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у серпні 2011 року у розмірі 22 230,00 грн та бюджетного відшкодування у вересні 2011 року у розмірі 22 230,00 грн ТОВ «Полінтертранс»надало договір купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури товарно-транспортні накладні, платіжні доручення /арк. с. 36-46/.

ТОВ «Полінтертранс»зберігало придбане дизельне пальне у блок пості у складських приміщеннях Статутного територіально-галузевого об'єднанням «Південна залізниця», про що між позивачем та СТГО «Південна залізниця»укладено відповідний договір зберігання від 03.01.2011 та підтверджується копіями рахунку, акту здачі-приймання робіт, податкової накладної, виписки по рахунку /арк. с. 134-145/.

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що з метою реалізації паливо-мастильних продуктів позивачеві ТОВ «Стандарт-Петрол»придбавало товар у ПАТ «Укртатнафта», що підтверджується копією листа контрагента №8 від 11.01.2012, а також первинними документами бухгалтерського обліку /арк. с. 52, 57-69/.

Необхідність використання дизельного палива у господарській діяльності позивача підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №105818, згідно якої видами діяльності ТОВ «Полінтертранс»є діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність таксі, інші види оптової торгівлі, організація перевезення вантажів /арк. с. 132/.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено факт товарності операцій між ТОВ «Полінтертранс»та ТОВ «Стандарт-Петрол».

Суд вважає необгрунтованими посилання податкового органу на відсутність у податковій накладній коду товару, оскільки перевіркою зазначеного порушення виявлено не було, що підтверджується актом перевірки. Крім того, відповідно до листа ТОВ «Стандарт-Петрол»№122 від 24.08.2011 підприємством замінено податкову накладну №68 від 23.08.2011 на оформлену належним чином, яка і надавалась під час перевірки.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у серпні 2011 року підтверджується актом попередньої перевірки від 28.10.2011 №8443/23-8/25159836, яким у серпні 2011 року відповідних порушень не встановлено /арк. с. 70-85/.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ТОВ «Стандарт-Петрол»під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мали право видавати податкові накладні, суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 22 230,00 грн за серпень 2011 року, а також бюджетне відшкодування у розмірі 22 230,00 грн за вересень 2011 року неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 №0002282305, №0002272305 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полінтертранс» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Cкасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби 29 грудня 2012 року №0002282305, №0002272305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полінтертранс» (ідентифікаційний код 25159836) витрати зі сплати судового збору в розмірі 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко