Ухвала

від 19.06.2012 по справі 13/172-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2012 р. № 13/172-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Могил С.К., суддів:Бакуліної С.В., Добролюбової Т.В., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Височанської сільської ради Тетіївського району Київської області, про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 16.02.2012 у справі№13/172-08 за позовомКиївської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" доВисочанської сільської ради Тетіївського району Київської області за участю в апеляційному провадженніСпоживчого товариства Тетіївського району провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Київська обласна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Височанської сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, а саме магазин, що розташований за адресою: Київська область, Тетіївський район, с. Високе, вул. Жовтнева, 2а.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2008 у справі

№13/172-08 позов задоволено: визнано за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на будівлю-магазин, який знаходиться в с. Високе по вул. Жовтнева, 2а, Тетіївського району Київської області.

Височанська сільська рада Тетіївського району Київської області звернулась до господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 у справі № 13/172-08 за нововиявленими обставинами. Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2010 заява Височанської сільської ради Тетіївського району Київської області про перегляд рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 №13/172-08 за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Височанська сільська рада Тетіївського району Київської області повторно звернулась до господарського суду Київської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 у справі № 13/172-08 за нововиявленими обставинами. Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2011 повторна заява Височанської сільської ради Тетіївського району Київської області про перегляд рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 у справі №13/172-08 за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Споживче товариство Тетіївського району, яке не було учасником судового провадження у справі, звернулось в порядку статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 у справі №13/172-08.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 апеляційну скаргу Споживчого товариства Тетіївського району задоволено; рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 у справі №13/172-08 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2012 у справі

№13/172-08 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Височанська сільська рада Тетіївського району Київської області звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2012 у справі №13/172-08, в якій просить зазначену постанову, а також постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 та рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а також порушенням норм процесуального права (статей 35, 101 ГПК України), внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення.

В обґрунтування своїх доводів заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №19/464-08, від 05.03.2012 у справі №13/123-11, від 27.02.2012 у справі №12/125-11, від 18.05.2006 у справі №246/13-05, а також постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.09.2006 у справі №246/13-05.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2012 у справі №13/172-08, суд касаційної інстанції на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову Київської обласної спілки споживчих товариств та визнання за нею права власності на нерухоме майно (магазин), оскільки відповідачем (Височанською сільською радою Тетіївського району Київської області) визнано спірне майно безхазяйним, проте позивачем надано докази правомірності його позовних вимог щодо визнання права власності на це майно саме за ним. Зокрема, позивач в межах одного року після опублікування оголошення в газеті про визнання майна безхазяйним, тобто з дотриманням положень статті 335 Цивільного кодексу України, звернувся до Височанської сільської ради Тетіївського району Київської області з листом про оформлення за ним права власності на спірне майно; крім того, право власності позивача на спірне нерухоме майно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. За таких обставин суд касаційної інстанції визнав правомірним висновок суду першої інстанцій про те, що позивач, здійснюючи фінансування будівництва спірного нерухомого майна як замовник будівництва, контролюючи хід будівництва, приймаючи щодо спірного нерухомого майна акти розпорядчого характеру, в тому числі акт прийому в експлуатацію, фактично набув право власності на спірне майно. Разом з тим, враховуючи те, що судовим рішенням визнано незаконним створення юридичної особи -Споживчого товариства тетіївського району (особи, яка не була учасником провадження у справі, проте звернулась із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі), суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення права цього товариства в розумінні норм матеріального права, а саме статей 15, 16 Цивільного кодексу України, та права на апеляційне оскарження відповідно до 91 ГПК України.

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 19/464-08, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, залишено без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій про відмову в позові щодо визнання права власності на цілісний майновий комплекс. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, зокрема того, що рішення Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області, на які позивач посилається як на докази оспорювання його права власності з боку відповідача, визнані недійсними в судовому порядку, а інших доказів, що підтверджують оспорювання права власності позивача на спірні об'єкти нерухомості суду не надано; крім того, позивачем не надано як доказів реєстрації за ним права власності на спірні об'єкти, так і доказів відмови йому в реєстрації такого права. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

У постанові від 05.03.2012 у справі №13/123-11 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та визнання недійсним рішення Тайницької сільської ради від 17.09.2008 №25 "Про оформлення права власності на нерухоме майно". При цьому суд касаційної інстанції на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи виходив з того, що оскаржуваним рішенням сільської ради визнано право власності на спірне нерухоме майно (магазин) за третьою особою за відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували її право власності на спірне майно.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2012 у справі

№12/125-11 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в позові про визнання незаконним та скасування рішення Бурковецької сільської ради. При цьому судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради прийнято рішення "Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства", згідно з яким за Кашперівським споживчим товариством (позивачем) визнано право власності на спірне майно, однак в подальшому Бурковецькою сільською радою прийнято оскаржуване рішення, яким скасовано зазначене рішення про визнання права власності на майно. Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства в межах повноважень і у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та ним правомірно скасовано рішення про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки спірні об'єкти нерухомості передано у власність Кашперівському споживчому товариству лише на підставі його заяви та довідки про перебування майна на його балансі за відсутності правовстановлюючих документів, якими б підтверджувалась наявність правових підстав для визнання за ним права власності на майно. За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного рішення незаконним та скасування.

З аналізу змісту наведених постанов суду касаційної інстанції вбачається, що у цих справах судом касаційної інстанції застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій обставин, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про наявність різного застосування одних і тих самих норм матеріального з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Крім того, колегія суддів визнає безпідставними посилання заявника на: постанову Судової падати у господарських справах Верховного Суду України від 26.09.2006 у справі №246/13-05, оскільки до судових рішень, на які в заяві може бути посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах; постанову Вищого господарського суду України від 18.05.2006 у справі №246/13-05, оскільки вона скасована постановою Судової падати у господарських справах Верховного Суду України від 26.09.2006.

Стосовно ж доводів заявника про порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права, слід зазначити про те, що встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тому неоднакове застосування або порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права у будь-якому випадку не може бути підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №13/172-08 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Височанській сільській раді Тетіївського району Київської області в допуску справи №13/172-08 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Могил Судді: С.Бакуліна Т.Добролюбова О.Подоляк В.Селіваненко KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)