ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2012 р. Справа № 8/197-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного малого підприємства «Аргон», смт. Буча, Київська обл. на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року у справі господарського суду Київської області за позовомПриватного малого підприємства «Аргон», смт. Буча, Київська обл. до 1. Вишгородського бюро технічної інвентаризації, м. Вишгород, Київська обл., 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо», м. Київ провизнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Приватне мале підприємство «Аргон»(далі за текстом -ПМП «Аргон») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородського бюро технічної інвентаризації (далі за текстом -Вишгородське БТІ) за участю третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо»(далі за текстом - ТОВ «Дефо») про визнання за ПМП «Аргон»права власності на газопровід високого тиску до садового товариства «Дефо», на робочий проект газопостачання садового товариства «Дефо»Вишгородського району Київської області № 35 від 31.08.2004 року за ПМП «Аргон»та про зобов'язання Вишгородського БТІ провести інвентаризацію вищевказаного газопроводу високого тиску та зареєструвати право власності на вказаний газопровід за позивачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2012 року ТОВ «Дефо»залучено до участі у справі у якості відповідача-2.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.03.2012 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року у задоволенні позовних вимог ПМП «Аргон»було відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що ТОВ «Дефо»не має заборгованості перед ПМП «Аргон»за Договорами підряду від 25.07.2004 року № 33 та № 33/1, від 22.12.2006 року № 27/06-1, від 26.01.2007 року № 32/07-2, а також тим, що вищевказані Договори підряду не передбачають підстав та умов для набуття у власність або користування ПМП «Аргон»робочого проекту газопостачання та газопроводу високого тиску до садового товариства «Дефо»та газопроводу високого тиску до садового товариства «Дефо».
Не погоджуючись із судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, ПМП «Аргон»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 07.03.2012 року та постанову апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року і прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги ПМП «Аргон» задовольнити.
Відповідачами відзивів на касаційну скаргу подано не було.
Сторін згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2004 року ПМП «Аргон»(виконавець) та ТОВ «Дефо»(замовник) було укладено Договір № 33 (далі за текстом -Договір № 33), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку робочого проекту газопроводу до ТОВ «Дефо»(пункт 1.1 Договору № 33).
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договору № 33 за виготовлення проектної документації замовник перераховує виконавцю 270 000,00 грн., в тому числі ПДВ. Виконання робіт проводиться після отримання авансу в розмірі 70 %.
Також 25.07.2004 року ПМП «Аргон» (виконавець) та ТОВ «Дефо»(замовник) було укладено Договір № 33/1, пунктом 1.1 якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе будівництво газопроводу до ТОВ «Дефо».
Відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 Договору від 25.07.2004 року № 33/1 (далі за текстом -Договір № 33/1) вартість робіт за цим Договором становить 7 687 519,00 грн., виконання яких проводиться після отримання ПМП «Аргон»авансу у розмірі 70%.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 46/508-б за заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(далі за текстом -ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Київської регіональної дирекції до ТОВ «Дефо»про банкрутство останнього.
Зі змісту абзаців 1, 4 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вбачається, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Частинами 1, 2 п. 74 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009 року № 15 передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. Цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, -не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Господарським судом міста Києва у справі 46/508-б було розглянуто заяву ПМП «Аргон»до ТОВ «Дефо» про визнання кредитором на загальну суму 46 510 985,00 грн.
Проти заявлених у справі № 46/508-б вимог ПМП «Аргон»заперечував боржник -ТОВ «Дефо», посилаючись на те, що всі розрахунки за роботи, які були виконані ПМП «Аргон», ним було здійснено.
За наслідками розгляду вказаної заяви у справі № 46/508-б про визнання ПМП «Аргон»кредитором ТОВ «Дефо»на загальну суму 46 510 985,00 грн. господарським судом міста Києва винесено ухвалу від 07.10.2011 року про відмову в задоволенні вказаної заяви, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року.
Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2011 року у справі 46/508-б затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Дефо», в якому відсутній кредитор в особі ПМП «Аргон».
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З наведеного вбачається, що у ТОВ «Дефо» відсутня будь-яка заборгованість або інші майнові зобов'язання перед ПМП «Аргон»за Договорами підряду від 25.07.2004 року № 33 та № 33/1, від 22.12.2006 року № 27/06-1, від 26.01.2007 року № 32/07-2.
Статтею 41 Конституції України, норми якої кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Проте, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Договорами підряду від 25.07.2004 року № 33 та № 33/1, від 22.12.2006 року № 27/06-1, від 26.01.2007 року № 32/07-2 не передбачено підстав та умов для набуття права власності ПМП «Аргон».
Також, в ухвалі господарського суду міста Києва від 07.10.2011 року у справі № 46/508-б встановлено, що ТОВ «Дефо»має майнові права на робочий проект газопостачання та газопровід високого тиску.
Таким чином, враховуючи преюдиційність фактів, встановлених господарським судом міста Києва у справі № 46/508-б, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги ПМП «Аргон»до ТОФ «Дефо»правомірно не було задоволено, оскільки факт належності відповідачу-2 спірного майна є встановленим і не підлягає повторному доведенню, та крім того, у ТОВ «Дефо»відсутня будь-яка заборгованість перед ПМП «Аргон»за Договорами підряду від 25.07.2004 року № 33 та № 33/1, від 22.12.2006 року № 27/06-1, від 26.01.2007 року № 32/07-2.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суді попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що позовна вимога ПМП «Аргон» до Вишгородського БТІ про реєстрацію права власності на спірне майно не підлягає задоволенню з тих підстав, що право власності на газопровід високого тиску належить ТОВ «Дефо», яке у власність чи у користування ПМП «Аргон»вказаний газопровід не передавало та не відчужувало.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи ПМП «Аргон», викладені в касаційній скарзі, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до вільного тлумачення норм права та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.
Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року у справі № 8/197-11 -залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2012 |
Оприлюднено | 23.07.2012 |
Номер документу | 25145123 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Сибіга О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні