Постанова

від 12.07.2012 по справі 5010/1928/2011-13/58

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 5010/1928/2011-13/58

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Корпорації "Прикарпатська фінансова група" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.12 у справі№5010/1928/2011-13/58 за позовомДержавної податкової інспекції в Галицькому районі Івано- Франківської області (сучасна назва Державна податкова інспекція у Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби) доКорпорації "Прикарпатська фінансова група" простягнення Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 04.07.12 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі Добролюбової Т.В. - головуючого, Швеця В.О., Осетинського А.Й.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.12 розгляд касаційної скарги відкладено до 12.07.12.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.07.12 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Сендунь М.В. -за дов. від 12.03.12;

від відповідача:не з'явилися, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано -Франківської області у вересні 2011 року заявлений позов про стягнення з Корпорації "Прикарпатська фінансова група" на користь місцевого бюджету Бурштинської міської ради 18414,00 грн -вартості неповернутого майна, переданого відповідачеві на зберігання за угодою від 28.01.11 №336/10/24-160/06 про зберігання і реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави. При цьому, позивач посилався на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340 "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" та Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.10№1032.

Доповідач: Добролюбова Т.В.

Рішенням господарського суду Івано -Франківської області від 24.11.11, ухваленим суддею Шкіндером П.А., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рішення суд першої інстанції установив факт передачі спірного майна відповідачеві на відповідальне зберігання та нестачу цього майна, тому визнав наявними підстави для відшкодування позивачеві збитків. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 936, 942, 950, 951, 1166 Цивільного кодексу України, положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340 "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" та "Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.10 №1032.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Процика Т.С. -головуючого, Дубник О.П., Скрипчук О.С., постановою від 30.01.12, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення.

Корпорація "Прикарпатська фінансова група" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статей 22, 942, 950, 951, 1166 Цивільного кодексу України, статті 33 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує на безпідставність застосування судами положень "Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.10 №1032, оскільки правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності (10.06.11) цим наказом. На думку скаржника, судами не встановлено усіх складових елементів цивільного правопорушення.

Від Державної податкової інспекції у Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби, це нова назва позивача, відзиву на касаційну скаргу судом не отримано. Проте, представник у судовому засіданні доводи скарги заперечив та просив постанову у справі залишити без змін.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.01.11 між Державною податковою інспекцією в Галицькому районі -замовником та Корпорацією "Прикарпатська фінансова група" -виконавцем, укладено угоду №336/10/24-160/06 про зберігання і реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави. Пунктом 2.2.2 угоди виконавець зобов'язався забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей. Пунктом 8.1 угоди сторони визначили, що з моменту приймання майна представником виконавця, відповідальність за його цілісність і збереження несе виконавець. У випадку нестачі або псування отриманого майна виконавець сплачує до бюджету в 10 денний термін від дня подання вимоги замовником суми вартості майна, якого не вистачає, за сумами, зазначеними в акті опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано -Франківської області про стягнення з Корпорації "Прикарпатська фінансова група" на користь місцевого бюджету Бурштинської міської ради 18 414, 00 грн -збитків, спричинених нестачею переданого на зберігання майна. Судами попередніх інстанцій установлено, що угода від 28.01.11 укладена між сторонами на виконання Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340. Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, визначеного пунктом 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи, організації, що здійснили вилучення або зберігають його . Майно зберігається органами, організаціями, у власних, орендованих, спеціально обладнаних приміщеннях (на майданчиках) або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами. Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Статтею 942 Цивільного кодексу України унормовано, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, судами попередніх інстанцій установлено, що 15.03.11 на виконання умов угоди від 28.01.11 Корпорація "Прикарпатська фінансова група" прийняла на зберігання майно з ознаками безхазяйного - металевий трубопровід, загальною вартістю 85 718, 60 грн, про що складено акт опису і попередньої оцінки майна №4/24, підписаний обома сторонами . Водночас, як установлено судами, з метою здійснення контролю за збереженням безхазяйного майна позивачем проведено перевірку під час якої встановлено невідповідність фактично наявного майна даним відображеним в акті опису, тобто виявлено нестачу трубопроводу на загальну суму 18 414, 00 грн , про що складено акт інвентаризації безхазяйного майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні від 12.08.11 №8. Установлено судами і те, що позивачем 16.08.11 на адресу відповідача скеровано претензію №2727/10/10 з вимогою відшкодувати 18 414, 00 грн -збитків, завданих втратою майна, котра залишена останнім без задоволення. Згідно з приписами пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до частин 1, 2 статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Приписами статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За втрату (нестачу) речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах, пункт 1 статті 950 Цивільного кодексу України. Правові наслідки нестачі переданої зберігачу речі визначені статтею 951 Цивільного кодексу України, за приписами якої збитки, завдані поклажодавцеві нестачею речі, відшкодовуються зберігачем - у розмірі її вартості. Виходячи з того, що судами установлений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань зі зберігання майна, внаслідок чого утворилась нестача, перевірено наданий позивачем розрахунок розміру збитків та установлені усі складові цивільного правопорушення, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 18 414,00 грн збитків визнається законним. Довід скаржника про неправомірне застосування судами положень Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.10 №1032, котрий набув чинності 10.06.11, і зокрема, врегулював порядок відшкодування збитків, завданих нестачею безхазяйного майна, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки посилання судів на цей Порядок не впливає на правильність вирішення спору по суті, з огляду на установлені судами обставини справи. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених судами обставин та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, адже, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Отже, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.12 у справі №5010/1928/2011-13/58 залишити без змін.

Касаційну скаргу Корпорації "Прикарпатська фінансова група" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець