Ухвала

від 13.07.2012 по справі 5017/1402/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

підготовчого засідання суду

"13" липня 2012 р. Справа № 5017/1402/2012

За заявою кредитора: Приватного підприємства „АГРОПРОФІТ", м.Ізмаїл;

до боржника: Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м.Татарбунари, вул. Василя Тура, 1; код ЄДРПОУ 34520076)

про визнання банкрутом

за участю Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24)

за участю Головного управління юстиції в Одеській області в особі Відділу з питань банкрутства

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Антощук С.І.

при секретарі судового засідання Чернишовій О.А.

Представники сторін:

від кредитора: Величко К.Г. за довіреністю №б/н від 03.01.2012р.;

від боржника: не з'явилися;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України: не з'явилися;

від Головного управління юстиції в Одеській області в особі Відділу з питань банкрутства: Мітрофанова Н.О. за довіреністю № 03-8711 від 28.05.2012р.

Суть спору: про визнання банкрутом

Приватне підприємство „АГРОПРОФІТ" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод", посилаючись на наявність загальної заборгованості у сумі 932392,44грн. Також, у заяві ініціюючий кредитор просив призначити розпорядником майном Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" арбітражного керуючого Блатіна Даніла Семеновича (т.1 а.с. 3-5).

Ухвалою суду від 14.05.2012р. порушено провадження у справі №5017/1402/2012 за заявою кредитора Приватного підприємства „АГРОПРОФІТ" про визнання банкрутом Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; залучено у якості учасника провадження у справі про банкрутство Міністерство аграрної політики та продовольства України як орган, уповноважений управляти майном боржника; відповідно до п.п. 31, 32, 37, 38 „Положення про Міністерство юстиції України", затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. за №395/2011: зобов'язано Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України надати пропозиції кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна) для призначення у справі про визнання банкрутом Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод"; доручено Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України організувати проведення експертизи фінансового стану Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" та висновки надати до суду; доручено Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України підготувати висновки щодо наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" та надати їх до суду; зобов'язано боржника Державне підприємство „Татарбунарський виноробний завод" надати Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України документи, необхідні для проведення експертизи фінансового стану (т.1 а.с. 1-2).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2012р. залучено до участі у справі №5017/1402/2012 про визнання банкрутом Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" у якості учасника провадження у справі про банкрутство - Головне управління юстиції в Одеській області в особі Відділу з питань банкрутства.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 08.06.2012р. та від 27.06.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з відсутністю рекомендацій Міністерства Юстиції України щодо кандидатури для призначення розпорядника майном боржника по справі.

02.07.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов лист вих.№13.2-20/2342 від 15.06.2012р. (вх.№20127/2012) щодо пропозиції по кандидатурі арбітражного керуючого, яким Міністерство юстиції України запропонувало суду призначити розпорядником майном у справі №5017/1402/2012 про банкрутство Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергієвну (т.2 а.с. 28).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 13.06.2012р. у зв'язку з відсутністю відомостей щодо згоди (заяви з відповідними документами) арбітражного керуючого Фоменко М.С. для призначення розпорядником майном боржника по справі та зобов'язано вказаного арбітражного керуючого надати суду передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відомості для розгляду по суті рекомендацій Міністерства юстиції України.

На виконання ухвали господарського суду Одеської області від 06.07.2012р. арбітражним керуючим Фоменко М.С. була надана заява арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство від 12.07.2012р. (вх.№21646/2012 від 13.07.2012р.) з документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю (т.2 а.с. 36).

13.07.2012р. до канцелярії суду від арбітражного керуючого Фоменко М.С. надійшло клопотання вих.№463 від 13.07.2012р. (вх.№21767/2012) про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутньою у судовому засіданні.

На думку присутніх у судовому засіданні представників кредитора та Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції України, розгляд справи можливо продовжити за відсутності арбітражного керуючого. Враховуючи строки, встановлені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для проведення судом підготовчого засідання суду, неодноразове відкладення розгляду справи з наявних причин, а також наявні у матеріалах справи документи (заява арбітражного керуючого з відповідними документами), які свідчать про правову та процесуальну позицію арбітражного керуючого Фоменко М.С., суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без особистої присутності арбітражного керуючого Фоменко М.С., у зв'язку з чим у задоволенні її клопотання про відкладення відмовляє.

Боржник у судові засідання не з'явився, докази повідомлення боржника про дату та місце проведення даного судового засідання 13.06.2012р. у матеріалах справи відсутні, однак, суд враховує наступне. Кореспонденція суду направлялась на юридичну адресу боржника, яка згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 28) не змінювалась, та отримувалась боржником згідно поштового повідомлення про вручення (т.1 а.с. 56). У подальшому відомості щодо отримання чи не отримання поштових відправлень починаючи з 08.06.2012р. до суду не повертались і враховуючи нез'явлення боржника у судове засідання від 27.06.2012р., про яке його було повідомлено у судовому засіданні від 08.06.2012р. та визнано його явку обов'язковою, суд вважає, що боржник свідомо уникає обов'язку на отримання повідомлень суду.

Враховуючи вищезазначене, а також строки для проведення судом підготовчого засідання суду, передбачені ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника боржника з врахуванням позиції, викладеної боржником у відзиві на заяву про порушення справи.

Згідно усних пояснень до відзиву, наданих у судовому засіданні від 08.06.2012р., представник боржника не заперечував наявність заборгованості Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" перед Приватним підприємством „АГРОПРОФІТ" у сумі 932 392,44грн., що підтверджується доданим до відзиву реєстром вимог кредиторів (т.1 а.с. 102).

У самому відзиві на заяву (т.1 а.с. 101) зазначено, що відповідно до наказу Мінагрополітики України від 21.12.2011р. №755 „Про припинення діяльності Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" органом управління майном (власником) було прийнято рішення про ліквідацію ДП „Татарбунарський виноробний завод". Головою комісії з ліквідації призначено Кухарчука Олександра Федоровича.

Відповідно до зазначеного наказу було проведено інвентаризацію основних засобів на підприємстві; проведено звільнення працівників підприємства, у тому числі і директора (Мінкова Д.Г.); затверджено реєстр вимог кредиторів. На даний час триває оцінка наявного майна підприємства для подальшого його відчуження з метою погашення кредиторських вимог на підприємстві.

Боржник вказує, що особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, визначені в статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якого юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Право звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи, у разі виявлення зазначених обставин, надано ліквідатору (ліквідацій комісії). У даному випадку до господарського суду звернувся кредитор ДП „Татарбунарський виноробний завод", який, на думку боржника, не мав права на зазначені дії. Враховуючи викладене боржник просив закрити провадження по справі.

Щодо клопотання про закриття провадження по справі про банкрутство, суд зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають такої процесуальної дії як закриття провадження по справі, тому у задоволенні клопотання відмовляє. Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство про банкрутство не містить заборони щодо порушення провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора у випадку прийняття органами управління боржника рішення про ліквідацію. Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2006р. по справі №5/224-Б-05 (ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.08.2006р. відмовлено у порушені провадження з перегляду).

Розглянувши заяву кредитора і додані до неї документи у підготовчому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Станом на 11.05.2012р. (дата подання заяви про порушення справи) сума у триста мінімальних розмірів заробітної плати згідно ст. 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" № 4282-VI від 22.12.2011р.) складала 328 200 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник -це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність боржника -це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; кредитором вважається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Вказаною статтею передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство" за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010р. №2677-VІ Закон України „Про виконавче провадження" викладено у новій редакції та виключний перелік документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, закріплено у ст.17 вказаного закону, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Державне підприємство „Татарбунарський виноробний завод" має заборгованість перед Приватним підприємством „АГРОПРОФІТ" в сумі 932 392,44грн. (692 635,20грн.-основна заборгованість, 144 537,90грн.-пеня, 65 688,40грн.- інфляційні, 20 065,67грн.- три відсотки річних, 9 229,27грн.- витрати по сплаті державного мита, 236грн.-витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу), що підтверджується: рішенням господарського суду Одеської області від 13.04.2010р. по справі №30/50-10-1153 (т.1 а.с.7), наказом суду від 27.04.2010р. про примусове виконання рішення (т.1. а.с.12); постановою Відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №25402028 від 25.03.2011р. (т.1 а.с.14). У листі Відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області вих.№5273/0342/03 від 05.06.2012р. (вх.№17809/2012 від 11.06.2012р.) зазначено, що виконавче провадження з примусового виконання наказу №30/50-10-1153 від 27.04.2010р. про стягнення з ДП „Татарбунарський виноробний завод" на користь Приватного підприємства „АГРОПРОФІТ", перебувало на виконанні з 23.03.2011р. На адресу Відділу надійшла заява від Голови ліквідаційної комісії, щодо завершення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що прийнято рішення про ліквідацію ДП „Татарбунарський виноробний завод" органом управління майном -Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідно до наказу №755 від 21.12.2011р. Тому, 30.12.2011р. державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ст .49 Закону України „Про виконавче провадження" (постанова про закінчення виконавчого провадження додана до листа). Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження та разом з оригіналом виконавчого документа Голові ліквідаційної комісії ДП „Татарбунарський виноробний завод" (т.1 а.с. 135-137).

Таким чином, виконавче провадження ВП №25402028 від 25.03.2011р. по стягненню заборгованості у примусовому порядку до даного часу не виконано.

Так, Приватне підприємство „АГРОПРОФІТ" має безспірні грошові вимоги до боржника у сумі 787 854,54грн., з яких 692 635,20грн.-основна заборгованість, 65 688,40грн.- інфляційні, 20 065,67грн.- три відсотки річних, 9 229,27грн.- витрати по сплаті державного мита, 236грн.-витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового процессу.

Заборгованість по пені у сумі 144 537,90грн., судом не зараховується до грошового зобов'язання згідно положень абз. 7 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де зазначено, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника, у тому числі по пені, у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суду суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наявність безспірних вимог кредитора до боржника у сумі 787 854,54грн. та наявність ознак неплатоспроможності боржника.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому законом порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропоновувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 статті 3 1 , ч. 3 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, за наявності ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до Постанови №15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. „Про судову практику у справах про банкрутство", Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані (абз. 4 ч.6.1.2). При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати свої передбачені Законом обов'язки (абз. 5 ч. 6.1.2). Вказана позиція відображена і у інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-2.1/269/273 від 09.07.2004р.

Згідно абз. 2 ч.2 ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 32 ч.4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. за №395/2011 Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших передбачених законом випадках.

Міністерство юстиції України пропонує господарському суду кандидатуру арбітражного керуючого за результатами аналізу всіх звернень, поданих із дотриманням вимог „Порядку внесення господарському суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012р. за №368/5-а.

02.07.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов лист вих.№13.2-20/2342 від 15.06.2012р. (вх.№20127/2012) щодо пропозиції по кандидатурі арбітражного керуючого, яким Міністерство юстиції України запропонувало суду призначити розпорядником майном у справі №5017/1402/2012 про банкрутство Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергієвну (т.2 а.с. 28).

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Фоменко Мілени Сергіївни та додані до неї документи, суд встановив, що Фоменко М.С. є підприємцем з 06.05.2004р. (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_4 (т.2 а.с.40), їй видана ліцензія Державного Департаменту з питань банкрутства серія НОМЕР_2 від 28.07.2011р. на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на необмежений строк (т.2 а.с.37); має повну вищу освіту за спеціальністю „Правознавство" з кваліфікацією юриста (диплом спеціаліста НОМЕР_3 від 05.06.2009р.) (т.2 а.с. 41); станом на 10.07.2012р. засудженою (за кримінальними справами) не значиться та в розшуку не перебуває (довідка серії МВС №2204692) (т.2 а.с. 46); приймала участь у процедурах банкрутств приблизно 30-ти підприємств за час роботи арбітражним керуючим (довідка з відомостями щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах арбітражного керуючого Фоменко М.С. від 12.07.2012р.) (т.2 а.с. 47); на даний час в роботі у арбітражного керуючого Фоменко М.С. знаходиться одинадцять справ про банкрутство (довідка з відомостями про кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий Фоменко М.С. в теперішній час від 12.07.2012р., довідка вих.№03-28/06-2308 від 12.07.2012р.) (т.2 а.с.а.с.48, 49); є добровільним страхувальником відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами (відповідальність арбітражних керуючих) (договір (поліс) УБG №0058419 від 24.10.2011р.) (т.2 а.с.50-55); має власний автотранспорт для пересування в межах України (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВЕС 066193) (т.2 а.с.56); не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредитора відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; управління боржником раніше не здійснювала; не має заборони суду займатись діяльністю арбітражного керуючого. Місце проживання арбітражного керуючого Фоменко М.С.: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Запропонована ініціюючим кредитором кандидатура арбітражного керуючого Блатіна Даніла Семеновича на призначення розпорядником майном боржника у справі судом по суті не розглядається, оскільки у матеріалах справи відсутня заява самого арбітражного керуючого на участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що запропонована Міністерством юстиції України кандидатура арбітражного керуючого Фоменко Мілени Сергіївни відповідає встановленим Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимогам, а наявні у матеріалах справи документи свідчать про наявність у вказаного арбітражного керуючого можливості належним чином виконувати обов'язки розпорядника майном боржника, визначені зазначеним законом.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає Приватне підприємство „АГРОПРОФІТ" кредитором до Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" з безспірними грошовими вимогами у сумі 787 854,54грн.; зобов'язує кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод", вводить процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майном боржника призначає арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну; визначає наступні дати у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 3 1 , 6, 7, 11, 12, 13, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 85, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Визнати безспірні грошові вимоги Приватного підприємства „АГРОПРОФІТ" (код ЄДРПОУ 36398470) до Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м.Татарбунари, вул. Василя Тура, 1; код ЄДРПОУ 34520076) у сумі 787 854,54грн., з яких 692 635,20грн.-основна заборгованість, 65 688,40грн.- інфляційні, 20 065,67грн.- три відсотки річних, 9 229,27грн.- витрати по сплаті державного мита, 236грн.-витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу .

2.Зобов'язати Приватне підприємство „АГРОПРОФІТ" подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м.Татарбунари, вул. Василя Тура, 1; код ЄДРПОУ 34520076) у офіційний друкований орган (газети "Голос України" чи "Урядовий кур`єр") з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів. Оголошення повинно відповідати вимогам п.5 ст. 11 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", докази подачі оголошення надати суду.

3.Ввести процедуру розпорядження майном Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м.Татарбунари, вул. Василя Тура, 1; код ЄДРПОУ 34520076).

4.Розпорядником майном Державного підприємства „Татарбунарський виноробний завод" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м.Татарбунари, вул. Василя Тура, 1; код ЄДРПОУ 34520076) призначити арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (ліцензія серії НОМЕР_2 від 28.07.2011р., ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1).

5.Заборонити органам управління боржника та уповноваженим ним особам без згоди розпорядника майном вчиняти дії щодо реорганізації, ліквідації боржника, відчуження нерухомого майна та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі передавати в користування, оренду, заставу.

6.Визначити наступні дати у даній справі:

- дата складання та надання суду розпорядником майна реєстру вимог кредиторів не пізніше двох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

- дата попереднього засідання суду -не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання;

- дата скликання перших загальних зборів кредиторів -за визначенням самих кредиторів, але не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

- дата засідання суду на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство -не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Строки встановлюються судом окремо з врахуванням підстав для їх продовження.

Примірник ухвали надіслати кредитору, боржнику, розпоряднику майном боржника, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Одеській області, Міністерству юстиції України.

Ухвалу може бути оскаржено у порядку встановленому ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 91, 106 ГПК України.

Повну ухвалу складено 17.07.2012р.

Суддя Антощук С.І.