Постанова

від 17.07.2012 по справі 5009/1495/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.07.2012 р. справа №5009/1495/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Радіонової О.О., Татенка В.М. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. прозалишення позовної заяви без розгляду у справі№5009/1495/12 (суддя Горохов І.С.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя до Рибогосподарське приватне підприємство «Рибний», с. Кушугум, Запорізький район, Запорізька область простягнення вартості риби у сумі 7120грн. В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Рибогосподарське приватне підприємство «Рибний», с. Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, про стягнення вартості риби у сумі 7120грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №5009/1495/12.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2012р. на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України позов ФОП ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Позивач не погодившись із ухвалою господарського суду від 30.05.2012р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу та передати справу №5009/1495/12 на розгляд до господарського суду Запорізької області. В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на порушення судом норм процесуального права.

Згідно положень ч.1 ст.106 ГПК України ухвали про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2012р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2012р. у справі №5009/1495/12 прийнято апеляційну скаргу до провадження (з урахування ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 07.07.2012р. про виправлення описки). Вказані ухвали отримані сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 06.07.2012р., 07.07.2012р., 12.07.2012р. та 13.07.2012р. поштових відправлень з цими ухвалами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки 04.12.2008р. позивач не надав відповідачу рибу на зберігання, а також посилався на закінчення строку позовної давності. Крім того, відповідач просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Представники сторін в судове засідання 17.07.2012р. не з'явилися, про місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Згідно частини 5 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, а також те, що явка сторін не була визнана обов'язковою та апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2012р. на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України позов ФОП ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п.5 ч.1 ст.81 ГПК України представник позивача в судове засідання не з'явився з невідомих причин, витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору по суті, в т.ч належним чином засвідчені копії документів доданих до позову, протокол огляду та вилучення предметів від 04.12.2008р., квитанцію №003641 від 04.12.2008р. про передачу риби на зберігання, накладну №05 від 04.12.2008р., якісне посвідчення №б/н від 04.12.2008р. не надав.

Згідно з п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з`явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.п.4.8., 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011р. №18, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 ст.81 ГПК можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; - позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Згідно ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18, якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу. У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2012р. у справі №5009/1495/12 було зобов'язано позивача надати нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог; листування з відповідачем щодо предмету позову; витяг з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на відповідача; документи, що підтверджують правовий статус (свідоцтво про держреєстрацію, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); належним чином засвідчені копії документів, додані до позову; оригінали документів, доданих до позову (суду для огляду); у судове засідання забезпечити явку компетентного представника (доручення, що підтверджує повноваження представника).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2012р. у справі №5009/1495/12 задоволено клопотання позивача та витребувано у Заводського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління МВС в Запорізькій області, м. Запоріжжя протокол огляду та вилучення предметів від 04.12.2008р.; квитанцію №003641 від 04.12.2008р. про передачу риби на зберігання; накладну №05 від 04.12.2008р.; якісне посвідчення №б/н від 04.12.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2012р. відкладено розгляд справи №5009/1495/12 та зобов'язано позивача надати: належним чином засвідчені копії документів доданих до позову; протокол огляду та вилучення предметів від 04.12.2008р.; квитанцію №003641 від 04.12.2008р. про передачу риби на зберігання; накладну №05 від 04.12.2008р.; якісне посвідчення № б/н від 04.12.2008р., а також зобов'язано відповідача надати докази отримання риби на відповідальне зберігання, квитанцію №003641 від 04.12.2008р. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2012р. та листом від 14.05.2012р. у справі №5009/1495/12 повторно витребувано у Заводського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління МВС в Запорізькій області, м. Запоріжжя протокол огляду та вилучення предметів від 04.12.2008р., квитанцію № 003641 від 04.12.2008р. про передачу риби на зберігання, накладну № 05 від 04.12.2008р., якісне посвідчення № б/н від 04.12.2008р., які знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 6329/08 (ЖРЗСП-8380/08).

16 травня 2012 року на адресу господарського суду Запорізької області надійшов лист Заводського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління МВС в Запорізькій області, в якому повідомлялось, що згідно бази даних «АРМОР»матеріали у відношенні гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 12.12.2008 р. вих. №51\866 передані поштою із ЛВВС в річпорту ГУМВС України в Запорізькій області до Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. При перевірці журналу обліку вхідної кореспонденції Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області за 2008 рік встановлено, що за вказаним вихідним номером із ЛВВС в річпорту ГУМВС України в Запорізькій області були надіслані матеріали у відношенні гр. ОСОБА_5 Також встановлено, що квитанція №003641 по книгам зберігання речових доказів Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області не значиться. Згідно сумісного наказу МВС №401 -2010р., п.35 - продукти які швидко псуються повинні зберігатися на спеціальних складах, для їх повного збереження. Таким чином надати матеріали вказані в ухвалі від 24.04.2012 р. по справі №5009/1495/12 у відношенні гр. ОСОБА_4 на теперішній час неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи, в зазначений час представник позивача у судове засідання 30.05.2012р. не з`явився, вимоги ухвал суду від 20.04.2012р. та 14.05.2012р.. не виконав. На день судового засіданні від позивача не надходило будь-яких заяв або обґрунтування поважності причин не подання витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору по суті із встановленням всіх обставин справи, а також нез'явлення його представника у судове засіданні, хоча про час та місце судового розгляду він був сповіщений належним чином. Так, згідно протоколу судового засіданні від 14.05.2012р, у судовому засіданні, за результатами якого було відкладено судовий розгляд на 30.05.2012р. о 10год. 00хв. та витребувано у сторін документи, був присутній представник позивача ОСОБА_6 Крім того, як вбачається із вихідного штампу, заповненого відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.2002р. N75 (з подальшими змінами), ухвала господарського суду Запорізької області від 14.05.2012р. направлена сторонам поштою рекомендованими листами завчасно - 15.05.2012р.

Отже, судовий розгляд у даній справі відкладався з метою надання сторонам можливості підготувати та висловити свої доводи, міркування, заперечення, надати належним чином засвідчені копії та оригінали документів, втім станом на 30.05.2012р. в матеріалах справи були відсутні належним чином засвідчені копії документів, доданих до позову; належним чином засвідчені копії протоколу огляду та вилучення предметів від 04.12.2008р., квитанції №003641 від 04.12.2008р. про передачу риби на зберігання, накладної №05 від 04.12.2008р., якісного посвідчення №б/н від 04.12.2008р. Крім того, в протоколах судового засіданні від 14.05.2012р., выд 30.05.2012р. та ухвалі від 14.05.2012р. не зазначено, що оригінали вказаних документів надавались для огляду суду.

Як вбачається з позовної заяви, вимоги позивача обґрунтовані тим, що 04.12.2008р. позивач придбав свіжу рибу на суму 3000грн. у СПД ОСОБА_5, що, на його думку, підтверджується прибутковим касовим ордером №028 від 04.12.2008р. Того ж дня о 12-20год. начальником лінійного поста міліції №2 Лінійного відділу порту м. Запоріжжя Головного управління МВС у Запорізькій області майором міліції Хмелевцовим С.А. було зупинено автомобіль, на якому позивач перевозив рибу. Після перевірки документів Хмелевцов С.А. супроводив позивача до смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області до пункту приймання риби, де було складено протокол огляду та вилучення предметів. В протоколі було вказано асортимент та кількість вилученої риби, після чого риба була передана на зберігання Рибогосподарському приватному підприємству «Рибний». 18.04.2009р. постановою дільничного інспектора міліції Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Шмаковим В.В. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ПП ОСОБА_5, а також постановлено повернути ФОП ОСОБА_4 рибу, яка була здана на зберігання Рибогосподарському приватному підприємству «Рибний»відповідно за квитанцією №003641 від 04.01.2008р. Позивач зазначає, що про постанову дізнався в жовтні 2010р., після отримання супровідного листа Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 19.10.2010р. № 63/4-13524 та копії постанови. 28.11.2011р. у порядку досудового врегулювання спору, відповідачу було направлено листа з проханням повернути рибу, який залишено без відповіді.

Як на правові підстави позову позивач посилається на ст.ст.16, 387, 1212, 1213, Цивільного кодексу України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (ч.1 ст. 174 Господарський кодекс України).

Згідно з ч.4 ст.80 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві, негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів, то організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують в момент повернення.

За приписами ст.81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду по кримінальній справі або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, а спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

В матеріалах справи відсутній доказ в розумінні ст.ст.32, 33, 34, 36 ГПК України, який може бути досліджений та оцінений судом згідно вимог ст.43 ГПК України, та може підтвердити, що речові докази -500кг свіжої риби, було передано відповідачу на відповідальне зберігання або на реалізацію за цінами не нижчими, ніж загальна ринкова вартість.

Таким чином, на день прийняття ухвали від 30.05.2012р. у суду першої інстанції була відсутня можливість встановити чи виникли між позивачем та відповідачем зобов'язання безпосередньо із закону на підставі постанов слідчого про передачу на зберігання або реалізацію речових доказів.

Разом з тим, згідно із ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Стаття 937 ЦК України містить орієнтовний перелік конкретних письмових документів, що підтверджують факт укладення договорів зберігання. Так, одержання поклажодавцем від зберігача розписки, квитанції чи іншого підписаного ним документа слугує належним доказом укладення договору, а врешті - достатньою гарантією для захисту прав сторін від можливих порушень. Отже, письмова форма договору зберігання вважається дотриманою у разі його вчинення відповідно до вимог ст.207 ЦК України, а також якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

В матеріалах справи відсутні докази в розумінні ст.ст.32, 33, 34, 36 ГПК України, які можуть бути досліджені та оцінені судом згідно вимог ст.43 ГПК України, та можуть підтвердити, що позивач передав на зберігання відповідачеві своє майно - 500кг свіжої риби, та, що між сторонами виникли договірні відносини, за яким відповідач зобов'язаний вчинити на користь позивача певні дії.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Так, відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вказаної норми вбачається, що до предмету доказування входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави. Між тим, на день прийняття ухвали від 30.05.2012р. у суду першої інстанції не було можливості встановити наявність таких обставин через відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б згідно вимог ст.ст.32, 33, 34, 36, 43 ГПК України могли бути прийняті до уваги судом першої інстанції при вирішенні спору по суті.

Водночас, виходячи з приписів ст.75 ГПК України законодавець надав суду право розглянути спір по суті навіть за умови неподання сторонами витребуваних доказів за наявними в справі матеріалами. Проте, в матеріалах даної справи окрім незасвідчених копій квитанції до прибуткового касового ордеру №028 від 04.12.2008р., листів позивача б/н від 28.11.2011р., б/н від 13.03.2012р., б/н від 14.03.2012р., б/н від 19.03.2012р., постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 18.04.2009р., супровідного листа №63/4-13524 від 19.10.2010р. (які не прийняті судом до уваги через невідповідність цих копій вимогам ст.36 ГПК України) відсутні будь-які належні та допустимі докази, що надавали б суду можливість встановити, які саме між сторонами існували відносити та застосувати норми закону, що регулюють такі відносини і, як наслідок, задовольнити позовні вимоги або відмовити у їх задоволенні.

Поряд з цим, наведені обставини можуть бути усунені в майбутньому, у т.ч. у разі дотримання позивачем та його представником вимог ч.3 ст.22 ГПК України, згідно якої сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд вважає правомірним застосування господарським судом Запорізької області п.5 ч.1 ст.81 ГПК України та залишення позовної заяви без розгляду.

Між тим, суд першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат не врахував, що за змістом пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору). У даному випадку представник позивача не з'явився в одне судове засідання, тому судовий збір у сумі 1609,50грн., сплачений за подачу позовної заяви згідно квитанції №324 від 18.04.2012р. підлягає поверненню позивачу, оскільки позовна заява залишена судом без розгляду.

В п.6 Інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»від 23.05.2012р. №01-06/704/2012 визначено, що відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. На час надіслання даного інформаційного листа такий порядок не визначено. До його встановлення повернення сплачених сум судового збору з державного бюджету має здійснюватися згідно з ухвалами господарського суду; з цією метою відповідні ухвали мають виготовлятися у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету. Ухвала про повернення сплаченої суми судового збору виноситься господарським судом у складі, в якому ним мало вирішуватися процесуальне питання, в зв'язку з яким виникла підстава повернення такої суми.

В решті ухвала господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. за мотивами зазначеними апеляційним судом відповідає нормам процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. у справі №5009/1495/12 -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. у справі №5009/1495/12 -змінити, доповнивши її наступним абзацом:

«Повернути з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1609,50грн., сплачений згідно квитанції №324 від 18.04.2012р.».

Доручити господарському суду Запорізької області винести ухвалу про повернення судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС