Постанова

від 30.05.2012 по справі 2а-1926/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30.05.2012 р. Справа № 2а-1926/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Ополинський О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гаруда", вул. Потьомкінська, 9, кв. 4,Миколаїв,54030 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 проскасування податкового повідомлення - рішення від 16.01.2012р. № 0000692330, за участю представників :

від позивача: Кудін А.В., довіреність № б/н , від 24.01.12;

від відповідача: Могутов А.М., довіреність № 3/9/10-023 , від 03.03.12;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаруда" пред'явлено позов до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №0000692330 від 16.01.12р, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 54512,49 грн. за основни платежем, та 13628,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.7-11).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення - рішення №0000692330 від 16.01.12р. прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -

встановив:

В період з 22.12.2011 р. по 29.12.2011р. Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гаруда»(надалі за текстом - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення податкових відносин з платником податків з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ «ВАЕЛ ПЛЮС»(код 33352187) та контрагентом-покупцем ПАТ «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»(код 00293054) за період серпень 2011р., в результаті чого, було складено акт від 29.12.11р. № 1281/23-300/32332924 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Гаруда»(код 32332924) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення податкових відносин з платником податків з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ «ВАЕЛ ПЛЮС»(код 33352187) та контрагентом-покупцем ПАТ «ВОЛИНЬ-ЦЕМЕНТ»(код 00293054) за період серпень 2011р. (а.с.35-76).

16.01.2012р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000069330, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 54512,49 грн. за основним платежем, та 13628,12 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) (а.с.87).

Як свідчать матеріали справи (акт виїзної позапланової перевірки (а.с.35-76), ТОВ „Гаруда" має Здолбунівську регіональну філію ТОВ „Гаруда'' (далі - ЗРФ ТОВ ..Гаруда"), що здійснює діяльність на підставі Положення про Здолбунівську регіональну філію ТОВ „Гаруда". відповідно до якого філія створена рішенням зборів учасників ТОВ ..Гаруда". Філія не є юридичною особою, має самостійний баланс, але не є самостійним платником ПДВ. Декларації з ПДВ надає головне підприємство - ТОВ „Гаруда" з врахуванням податкових накладних, що отримує та надає в результаті господарської діяльності ТОВ „Гаруда''.

Перевіркою встановлено, що основним постачальником ТОВ „Гаруда" є ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" (стан -прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)).

В акті перевірки зазначено, що між ЗРФ ТОВ ..Гаруда" (Покупець) та ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" (Продавець) було укладено договір поставки від 12.04.11 №4/6, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно з актом перевірки ТОВ „Гаруда" включило до складу податкового кредиту за серпень 2011 року 54512.49 грн. ПДВ по операціях з придбання запасних частин у ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС".

В ході перевірки ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" (акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.11 р. № 804/23-33352187) встановлено формування податкового кредиту підприємствами -покупцями за рахунок ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" за період з 01.01.11 по 30.09.11 в сумі 14262852,00 грн.. податкові зобов'язання та податковий кредит якого не підтверджено у зв'язку з ненаданням (відсутністю) у ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту: головні книги, журнали - ордери та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», №64 «Розрахунки по податкам і платежам». №643 «Податкові зобов'язання», №68 «Розрахунки по іншим операціям», №70 «Доходи від реалізації», податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Аналізом податкової звітності з ПДВ (декларації з додатком №5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (розділ «податкові зобов'язання»), поданої ТОВ ..ВАЕЛ ПЛЮС" до Ленінської МДПІ у м. Луганську, встановлено, що податкові зобов"язання ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" у зазначений період сформовано на суму 14262852,00 грн.. в тому числі за серпень 2011 року за рахунок контрагента-покупця ТОВ „Гаруда" на суму 54512.49 грн. ПДВ.

Згідно з актом перевірки відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.02.11 №100320967 анульоване 04.10.11 на підставі пункту «ж»статті 184 Податкового кодексу України. За результатами здійсненого виходу на податкову адресу підприємства встановлено, що ТОВ ..ВАЕЛ ПЛЮС" за податковою адресою не знаходиться.

Перевіркою зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до ..вигодонабувача".

Як свідчать обставини справи, ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" завищило за серпень 2011 року податкові зобов'язання на 14262852,00 грн. та податковий кредит - на 13192016.00 грн.

Перевіркою (акт від 29.12.11 №128Ь'23-300/32332924) встановлено, що податковий кредит за серпень 2011 року ТОВ „Гаруда" сформувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ „ВАЕЛ ПЛЮС" по операціях, що проведені на підставі нікчемних правочинів. зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства та які не спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними (частини 1, 5 статті 203, стаття 216 Цивільного кодексу України).

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ „Гаруда" в порушення вимог пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України занизило суму ПДВ за серпень 2011 року на 54512,49 грн.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи. держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин. який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На підставі викладеного у разі безтоварності господарських операцій визначення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцю (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також на наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, в зв'язку з тим що фактичного здійснення операцій з поставки товарів та послуг Позивачу не відбулось, документи, що на думку Позивача підтверджують його податковий кредит з ПДВ та валові витрати з податку на прибуток, не мають силу первинних, отже податковий кредит та валові витрати сформовані неправомірно.

Отже, оскаржуване Позивачем податкове повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства України, підстав для його скасування у суду немає.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність оскаржуваного рішення та прийняття його в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством. Інші позовні вимоги позивача є пов'язаними з першою вимогою й тому також є безпідставними.

Доводи позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для його скасування. У зв'язку з цим суд критично оцінює доводи позивача щодо реальності та товарності операцій між позивачем та його контрагентами. Тому суд дійшов висновку про направленість цих відносин виключно на досягнення тільки певної податкової вигоди сторонами та про відсутність мети на досягнення певного реального господарського (виробничого) результату.

Таким чином, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський