Рішення

від 05.07.2012 по справі 5011-2/5979-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/5979-2012 05.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс» ДоКиївської міської ради Пророзірвання договору оренди земельної ділянки Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Литвин Я.О.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс» до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс»та Київською міською радою, який посвідчений 17.07.2001р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., за реєстром № 2036.

Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на сьогоднішній день він вже не є власником нежилого будинку який розташований за адресою АДРЕСА_1 (літера Б), для експлуатації та обслуговування якого Позивачем з Відповідачем і укладався Договір оренди земельної ділянки, посвідчений 17.07.2001р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., за реєстром № 2036.

В зв'язку з переходом права власності на будівлю до нових власників, Позивач звернувся до Відповідача з заявою про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки, і не отримавши її задоволення передав спір на вирішення суду.

Представником відповідача в судовому засіданні 31.05.2012р. подано відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки на його думку норми чинного законодавства передбачають припинення права користування, припинення договору оренди земельної ділянки в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, та не містять формулювання «про розірвання договору оренди»чи «припинення правовідносин за договором оренди», зокрема ні ст. 120 ЗК України, ні ст. 31 Закону України «Про оренду землі»не передбачають автоматичного припинення або розірвання договору оренди, права користування земельною ділянкою чи правовідносин за договором оренди; порядок розірвання такого договору регулюється рядом спеціальних норм.

На думку відповідача ст.ст. 32, 24 та 25 Закону України «Про оренду землі»не визначають перехід права власності на нерухоме майно, як підставу для розірвання договору оренди. Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки, а лише є підставою для переходу права на землю, оформлення якого здійснюється у встановленому законом порядку (ст. 123, 124 ЗК України).

Відповідач зазначає, що умови переходу права оренди земельної ділянки мають визначатися в цивільно-правовій угоді, за якою переходить право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, а за положенням п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.п. «а», «д»ч. 1 ст. 9 ЗК України розпорядження землями територіальної громади міста, припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом належить до повноважень, відповідно, Київської міської ради. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 116 ЗК України, на думку відповідача волевиявлення ради на розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності має виражатися у відповідному рішенні.

Відповідач вважає, що оскільки рішення про припинення правовідносин за договором оренди земельної ділянки чи розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.07.2001р. Київська міська рада не приймала, то підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс»(Позивач) та Київською міською радою (Відповідач) 17.07.2001р. було укладено Договір оренди земельної ділянки на 15 (п'ятнадцять) років, місце розташування якої АДРЕСА_1, розміром 0,5085 га для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 2036 (тут і надалі - Договір оренди земельної ділянки).

04.12.2006р. Протоколом № 3 Загальних зборів учасників Позивача було прийнято рішення про вихід учасників з товариства, а саме - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Згідно Протоколу №3/1 Загальних зборів учасників Позивача від 04 грудня 2006 року, в зв'язку з виходом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з складу учасників Позивача на підставі поданих заяв відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»та на вимогу учасників товариства, виплата вартості частини майна пропорційна їх часткам у статутному фонді Позивача була замінена передаванням майна в натуральній формі: ОСОБА_4 -? частина нежилого будинку який розташований за адресою АДРЕСА_1 (літера Б) та ОСОБА_5 -? частина нежилого будинку який розташований за адресою АДРЕСА_1 (літера Б).

Свідоцтвом на право власності САВ № 553673 від 17 жовтня 2007 року, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 17.10.2007р. № 1305-В було посвідчено, що ? частина від нежилого будинку загальною площею 3336,40 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 (літера Б) дійсно належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Свідоцтвом на право власності САВ № 553674 від 17 жовтня 2007 року виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 17.10.2007р. № 1305-В було посвідчено, що ? частина від нежилого будинку загальною площею 3336,40 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 (літера Б) дійсно належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

В зв'язку з переходом права власності на будівлю до нових власників, Позивач звернувся до Відповідача з заявою про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки (відповідно до залученого до матеріалів справи зворотного поштового повідомлення, Відповідач цю заяву отримав 14.03.2012р.).

Відповідач заяву Позивача про розірвання Договору оренди земельної ділянки не задовольнив; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) в листі від 03.05.2012 року № 05-358/11531 повідомило Позивачу, що питання розірвання Договору оренди земельної ділянки буде вирішено при оформленні новими власниками цього об'єкта нерухомості відповідного права на землю.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом про розірвання Договору оренди земельної ділянки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 13 Договору оренди земельної ділянки передбачена можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством України.

Відповідно до п. «а», «е»ч. 1 статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Разом з тим, статтею 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі, як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, згідно частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна, відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Відповідно до підпункту «ґ»пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(в редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 р. N 2), вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК України 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК України, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК України Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб, які не могли мати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування земельною ділянкою. З 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI.

Враховуючи все вищенаведене, в зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою, орендованою за Договором оренди земельної ділянки, та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, а не Позивач, і останній добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, при цьому оскільки законодавством та умовами Договору оренди земельної ділянки передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс»та Київською міською радою, який посвідчений 17.07.2001р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., та зареєстрований в реєстрі за № 2036 (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 06.06.2011р. у справі №11/227).

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс»(АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 30675280) та Київською міською радою (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141), який посвідчений 17.07.2001 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., за реєстром № 2036.

Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс»(АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 30675280) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 10.07.2012р.