Постанова

від 26.02.2013 по справі 5011-2/5979-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5011-2/5979-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Київської міської ради на постановувід 05.12.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№5011-2/5979-2012 господарського суду м. Києва за позовомТОВ "Фірма Лада-Люкс" доКиївської міської ради пророзірвання договору оренди земельної ділянки за участю представників:

позивача:Черьомухи О.В., дов. б/н від 04.12.2012 р;

відповідача: Горбенко Л.В., дов №225-КР-1718 від 29.11.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2012 (суддя І. Домнічева), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 (судді О. Тищенко, Л. Чорна, І. Іоннікова) позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс» та Київською міською радою 17.07.2001 року. Стягнуто з Київської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада - Люкс» 1 073 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Київська міська рада - відповідач у справі - звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Зазначає, що судами неправильно застосовано приписи ст.ст. 120,123,141 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 32 ЗУ "Про оренду землі". Вважає, що, так як відсутнє рішення ради про передачу спірної земельної ділянки іншим особам, суди необґрунтовано, з перевищенням повноважень, вирішили питання про припинення права оренди спірної земельної ділянки та розірвання договору оренди.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Лада-Люкс» (Позивач) та Київською міською радою (Відповідач) 17.07.2001р. було укладено Договір оренди земельної ділянки на 15 (п'ятнадцять) років, місце розташування якої вул. Волинська, 48/50 у м. Київ, розміром 0,5085 га для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі. Договір посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за № 2036.

Згідно Протоколу №3/1 Загальних зборів учасників Позивача від 04 грудня 2006 року, в зв'язку з виходом Вайсера Ф.М. та Сахненка О.С. зі складу учасників Позивача на підставі поданих заяв відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» та на вимогу учасників товариства, виплата вартості частини майна пропорційна їх часткам у статутному фонді Позивача була замінена передаванням майна в натуральній формі: Вайсеру Ф.М. - 1/2 частина нежилого будинку який розташований за адресою м. Київ, вул. Волинська, 48/50 (літера Б) та Сахненку О.С. частина нежилого будинку який розташований за адресою м. Київ, вул. Волинська, 48/50 (літера Б).

Свідоцтвом на право власності САВ № 553673 від 17 жовтня 2007 року, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 17.10.2007р. № 1305-В було посвідчено, що 1/2 частина від нежилого будинку загальною площею 3336,40 кв.м., який розташований за адресою м. Київ, вул. Волинська, 48/50 (літера Б) дійсно належить Сахненко О.С. на праві приватної власності.

Свідоцтвом на право власності САВ № 553674 від 17 жовтня 2007 року виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 17.10.2007р. № 1305-В було посвідчено, що 1/2 частина від нежилого будинку загальною площею 3336,40 кв.м., який розташований за адресою м. Київ, вул. Волинська, 48/50 (літера Б) дійсно належить Вайсеру Ф.М. на праві приватної власності.

У зв'язку з переходом права власності на будівлю до нових власників, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Відповідно до залученого до матеріалів справи зворотного поштового повідомлення, Відповідач цю заяву отримав 14.03.2012р.

Відповідач заяву Позивача про розірвання Договору оренди земельної ділянки не задовольнив; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) в листі від 03.05.2012 року № 05-358/11531 повідомило Позивача, що питання розірвання Договору оренди земельної ділянки буде вирішено при оформленні новими власниками цього об'єкта нерухомості права на землю.

Відповідно до п. 13 договору оренди земельної ділянки дія договору припиняється у випадку дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 93,120,124,125,141 ЗК України, ст.ст. 31,32 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 377,651,652 ЦК України, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснюють її нові власники, а законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судами встановлено, що пунктом 13 договору оренди земельної ділянки від 17 липня 2001 року, сторони погодили можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема на підставах, визначених законодавством України.

Пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Крім того, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна переходять права на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (оренди).

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач звертався до міської ради із заявою про дострокове розірвання договору. Законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №11/227, а в силу приписів ст. 111 28 ГПК України, рішення Верховного Суду України прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та постанова винесені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для їх скасування та направлення справи на новий розгляд відсутні.

Доводи скаржника про неправильне застосування судами приписів ст.ст. ст.ст. 120,123,141 ЗК України, ст. 377 ЦК України, ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" є безпідставними, а відтак, колегією суддів до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі №5011-2/5979-2012 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун