Постанова

від 06.07.2012 по справі 5013/139/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2012 року Справа № 5013/139/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Герасименко І.М., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання : Турбуєвій А.О.

за участю представників сторін:

від відповідача - 2 за первісним позовом: Дорошенко А.М., довіреність №б/н від 25.11.11, представник;

від відповідача - 2 за первісним позовом: Дорошенко В.І., наказ №3 від 24.02.97, директор;

від третьої особи за первісним позовом: Безлюдько В.І., довіреність №2/12/23/1 від 03.01.12, представник;

представник позивача за первісним позовом та представник відповідача -1 за первісним позовом у судове засідання не з'явились про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" та ОСОБА_4 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2012р. у справі №5013/139/12

за позовом: ОСОБА_4, м. Олександрія

до відповідача 1: управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради м. Олександрія

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" м.Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Олександрійської міської ради м. Олександрія

про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу приміщення шляхом викупу

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія"

до відповідача 1 управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради

до відповідіача-2 ОСОБА_4

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Олександрійської міської ради

про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2012р. у справі №5013/139/12 (суддя Макаренко Т.В.) відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Магазин Конвалія»про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу приміщення шляхом викупу № 162 від 02.12.2005р., в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Магазин Конвалія»до управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення № 90 від 25.03.2004р. також відмовлено;

- відмовляючи в задоволенні первісного позову, господарський суд виходив з відсутності у позивача переважного права на викуп спірного приміщення, оскільки ОСОБА_4 не являлася орендарем останнього, з ненадання позивачем доказів того, що вона являється покупцем, який став власником об`єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об`єкта правом викупу у межах займаної цим об`єктом площі, а також із спростування матеріалами справи твердження позивача щодо відсутності у торговельно-комерційного підприємства «Конвалія»юридичних осіб -правонаступників;

- при відмові в задоволенні зустрічного позову господарський суд посилався на ненадання позивачем за цим позовом доказів, які свідчать про підстави та повноваження вимагати повернення нежитлового приміщення площею 20.2 кв.м до власності територіальної громади міста Олександрія, з обставин укладання ним додаткової угоди до договору № 586 від 25.12.2000р. щодо зменшення площі орендованого нежитлового приміщення на 20.1 кв.м, а також з безпідставності, у зв`язку з цим, доводів щодо преюдиціальністі рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2011р. у справі № 5013/1433/11;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Магазин Конвалія»подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність рішення фактичним обставинам справи, просить це рішення скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення та визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення № 90 від 25.03.2004р.;

- у поданій скарзі йдеться про невідповідність площі приміщення, яке є предметом договору купівлі-продажу № 90 від 25.03.2004р. площі приміщення, яка попередньо була зазначена безпосередньо ОСОБА_4 в заяві про викуп, про те, що ОСОБА_4 не перебувала в орендних відносинах з Фондом комунального майна, була суборендарем у товариства і відповідний договір не надавав їй права на викуп орендованого нею приміщення, про те, що приміщення площею 20.2 кв.м не могло бути самостійним об`єктом малої приватизації, про те, що на підставі договору оренди № 586 від 25.12.2000р. у товариства виникло переважне право на викуп майна, про необґрунтованість посилань господарського суду на додаткову угоду до вказаного договору, оскільки така угода укладена товариством лише 30.04.2004р., тобто вже після підписання договору купівлі-продажу №90 від 25.03.2004р., а також про залишення судом поза увагою обставин, встановлених рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2011р. у справі № 5013/1433/11;

- ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечує;

- апеляційна скарга на рішення господарського суду подана також і ОСОБА_4;

- з посиланням на незаконність прийнятого рішення ОСОБА_4 просить його скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення та перевести на неї права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу приміщення шляхом викупу № 162 від 02.12.2005р.;

- при цьому скаржником вказується на невідповідність обставинам справи висновку господарського суду стосовно визначення ТОВ "Магазин "Конвалія" власником цілісного майнового комплексу торговельно-комерційного підприємства «Конвалія», оскільки придбане членами товариства покупців, створеного членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства «Конвалія»майно до статутного фонду новоствореного ТОВ «Магазин Конвалія»внесено не було, у зв`язку з чим, останнє не стало правонаступником прав та обов`язків приватизованого підприємства, такий статутний фонд сформовано лише за рахунок грошових внесків учасників, і відповідно, ТОВ "Магазин "Конвалія" не є власником об`єкту приватизації групи А -цілісного майнового комплексу приватизованого торговельно-комерційного підприємства «Конвалія», у зв`язку з чим, ТОВ "Магазин "Конвалія" не має права на викуп приміщення площею 198.9 кв.м по АДРЕСА_1;

-ТОВ "Магазин "Конвалія" проти апеляційної скарги заперечує;

- управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради просить рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову залишити без змін, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову -скасувати, зазначаючи про те, що при укладенні договору купівлі-продажу № 90 від 25.03.2004р. були законодавчо встановлені обмеження щодо приватизації приміщення площею 20.2 кв.м, а також про те, що на час укладення цього договору спірне приміщення знаходилося в орендному користуванні ТОВ "Магазин "Конвалія";

- третя особа підтримує вимоги апеляційної скарги ТОВ "Магазин "Конвалія" на рішення господарського суду, проти апеляційної скарги ОСОБА_4 заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.96р. Фондом державного майна України в м.Олександрія (продавцем) та товариством покупців, створеним членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства «Конвалія»укладено договір купівлі-продажу комунального майна, яке приватизується шляхом викупу № 133, згідно з умовами якого Фонд зобов`язався передати у власність покупця державне комунальне майно цілісного майнового комплексу названого підприємства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а покупець -прийняти та сплатити за нього ціну відповідно до умов договору.

Згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом Фонду від 20.11.97р. № 273 вартість комплексу становить 303 грн.

На підставі акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу від 02.12.96р. продавець передав, а покупець прийняв згідно з відомостями інвентаризації викуплене ним державне майно.

Нежитлове приміщення загальною площею 451,1 кв.м до складу цілісного майнового комплексу підприємства не входило та, відповідно, об`єктом приватизації за вищевказаним договором не було.

03.12.1996р. між представництвом Фонду державного майна у місті Олександрії (продавцем) та торгівельно-комерційним підприємством "Конвалія" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу патенту на право оренди приміщення шляхом викупу № 17, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов'язався передати покупцю патент на право оренди приміщення (разом з підвалом) загальною площею 451,1 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а покупець - прийняти вказаний патент і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, а саме 2350,00 грн..

25.12.2000р. між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 586.

Згідно з пунктом 1.1 договору № 586 орендодавець на підставі договору купівлі-продажу патенту від 01.12.1996 № 17 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що знаходиться на 1 поверсі 4-х поверхового будинку площею 211,5 кв.м, підвальне 126,2 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальна площа якого становить 337,7 кв.м згідно плану і знаходиться на балансі житлово-експлуатаційної контори № 2 для використання відповідно під розміщення магазину.

Згідно з п. 2.1. договір укладений на термін з 01.08.2000 р. по 03.12.2006 р. і вступає в дію з моменту підписання; не пізніше як за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди орендар повідомляє письмово орендодавця про бажання продовжити оренду об'єкту або відмовитись від неї.

За умовами вказаного договору сторони погодили, що передача приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада міста, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п.п. 6.6., 10.2. договору, після закінчення терміну договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право за інших рівних умов на продовження договору оренди на новий термін; зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін; зміни та доповнення, що вносяться розглядаються сторонами протягом 20 днів; одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.

В період дії договору № 586, між ТОВ "Магазин "Конвалія" та ОСОБА_4 01.05.2001р. укладено договір оренди нежитлого приміщення № 3, згідно з яким ОСОБА_4 прийняла в суборенду частину приміщення 25 м.кв.

Рішенням Олександрійської міської ради від 26.12.2003 № 376 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році" міською радою затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2004 році, до якого під номером 3 включено приміщення по АДРЕСА_1 площею 18,9 кв.м.

25.03.2004р. між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради, правонаступником якого є управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу № 90.

Відповідно до п. 1.1. договору № 90 продавець зобов'язався передати у власність покупця нежитлове приміщення загальною площею 20,2 кв.м, розташоване у АДРЕСА_1 а покупець - прийняти вказане приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та пройти реєстрацію приміщення у бюро технічної інвентаризації.

30.03.2004р., між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради та ТОВ "Конвалія", на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2004 № 90, укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000 № 586 в частині зменшення орендної площі, згідно з якою, пункт 1.1. договору № 586 викладено в наступній редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 215,1 кв.м (наземне - 191,3 кв.м, підвал - 23,8 кв.м) і знаходиться на балансовому обліку комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 2".

Таким чином, площа що орендується ТОВ "Магазин "Конвалія", з 30.03.2004р. зменшена в частині наземної площі на площу, що відчужена ОСОБА_4

Господарським судом також встановлено, що приміщення площею 198,9 кв.м., яке продовжувало перебувати в оренді ТОВ "Магазин "Конвалія", придбане останнім у власність за договором купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 02.12.2005 № 162.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ОСОБА_4 до суду з позовом про переведення на неї прав та обов`язків покупця за договором № 162 від 02.12.2005р.

В обґрунтування позову були покладені положення ст. 362 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вказаної норми у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків продавця.

Одночасно слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Відповідно до п.п. 49 - 51 Закону України "Про державну програму приватизації" покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на термін не менш як 10 років.

У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

П. 5.5 Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.1995 № 90 та чинного на момент видачі патенту відповідачу-2 за первісним позовом, передбачалось, що власник патенту має право на викуп орендованої будівлі (споруди, приміщення) протягом терміну дії патенту, якщо немає прямої заборони на її приватизацію.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих (державних) підприємств (малу приватизацію)" викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), п. 30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що саме на місцеві Ради покладені функції щодо затвердження переліків об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів комунальної власності.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням вищезазначених фактичних обставин господарський суд правильно встановив, що позивач за первісним позовом не являлась орендарем приміщення, що надавало б їй переважне право на викуп орендованої будівлі (споруди, приміщення) відповідно до норм Законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про державну програму приватизації", а була суборендарем приміщення площею 25 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчать договори суборенди нежитлового приміщення № 1 від 29.03.1999р. та № 3 від 01.05.2001р.

Відсутні в матеріалах справи також і докази того, що ОСОБА_4 являлась покупцем, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, а тому мала право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіки Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

Крім того, нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 було викуплено ТОВ "Магазин "Конвалія" на підставі рішення Олександрійської міської ради від 24.06.2005р. № 699, яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста, які підлягають приватизації (відчуженню) у 2005 році. П. 14 вказаного рішення до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста було включено зазначене приміщення, спосіб приватизації -викуп.

Також, наведені вище норми законодавства про приватизацію не надають співвласникові переважного права перед іншими особами на придбання відчужуваної частки у праві спільної часткової власності, і як наслідок, не передбачають переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі такого відчуження.

У цьому зв`язку положення ст. 362 ЦК України не можуть розповсюджуватися на спірні правовідносини, і ОСОБА_4 обрано неправильний спосіб захисту свого права.

Господарським судом цілком обґрунтовано визнані безпідставними і доводи ОСОБА_4 щодо відсутності у торговельно-комерційного підприємства «Конвалія»юридичних осіб-правонаступників, зроблені з посиланням на відсутність відповідних відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Так, відповідно до норм ст. 22 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", яким було викладено Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у новій редакції, - право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

Матеріали справи містять договір № 133 купівлі-продажу державного комунального майна, що приватизується шляхом викупу від 29.11.1996 року, згідно з яким товариство покупців, створене членами трудового колективу ТКП "Конвалія" придбало державне комунальне майно цілісного майнового комплексу ТКП "Конвалія" згідно протоколу інвентаризації.

До вказаного договору купівлі-продажу сторони склали акт прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" від 02.12.1996 року.

Згідно вказаного акту товариство покупців на підставі відомостей інвентаризації прийняло викуплене ним державне майно торговельно-комерційного підприємства "Конвалія" вартістю 303 грн.(основні засоби по залишковій вартості 303 грн., запаси і затрати 7099 грн., фінансові активи 600 грн., кредиторська заборгованість 9687 грн.).

В подальшому товариством засновників згідно з рішенням зборів (протокол № 1 від 19.12.1996р.) було створено товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" на базі викупленого торгово-комерційного підприємства "Конвалія", про що свідчить копія Установчого договору від 19.12.1996 р.

Крім того, відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Відповідно до п.6 названого Положення ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

В матеріалах справи містяться копії документів, які скріплені печаткою підприємства, на якому зазначено ідентифікаційний код 23230100. Такий же код міститься на печатці, яким скріплено договір № 17 купівлі-продажу патенту на право оренди приміщення шляхом викупу від 03.12.1996 року, укладений між представництвом Фонду державного майна України у місті Олександрії та товариством покупців, створених членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія"; договір № 133 купівлі-продажу державного комунального майна, що приватизується шляхом викупу від 29.11.1996р., укладений між Фондом державного майна України у м.Олександрії та товариством покупців, створених членами трудового колективу торговельно-комерційного підприємства "Конвалія", зареєстроване наказом представництва Фонду в м.Олександрії від 26.11.96р. № 285.

Таким чином, господарським судом зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Відповідно до ст.ст. 1,21 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У даному випадку, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову господарський суд правильно послався на неподання позивачем за цим позовом доказів, які б свідчили про порушення його прав та обов'язків при укладенні договору № 90 від 25.03.2004р.

Як вірно зазначено господарським судом, вимоги про визнання вказаного договору недійсним могли б бути заявлені безпосередньо міською радою або управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради.

Крім того, позивач за зустрічним позовом не скористався своїм правом на оренду вищезазначеного нежитлового приміщення загальною площею 20,2 м.кв., про що свідчить укладення 30.03.2004 року між ТОВ "Магазин "Конвалія" та Фондом комунального майна міської ради додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщення) від 25.12.2000р. № 586, за умовами п.1.3 якої площу орендованого нежитлового приміщення (наземної частини) було зменшено на 20.1 м.кв. та з 25 березня 2004р. у бік зменшення зроблено перерахунок орендної плати.

Стосовно рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2011р. у справі №5013/1433/11, яким було скасовано п. 3 додатку до рішення Олександрійської міської ради від 26.12. 2003р. № 376 в частині приватизації нежитлового приміщення площею 18.9 кв.м по АДРЕСА_1 слід зазначити, що при розгляді даної справи господарський суд правильно врахував вищезазначений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 25.12.200р. № 586 та додаткову угоду до цього договору від 30.03.2004р.

Матеріали справи не містять доказів визнання вказаної додаткової угоди недійсної у судовому порядку чи доказів, які б свідчили, що позивач за зустрічною позовною заявою при наявності у нього права на приватизацію усього приміщення, як зазначено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2011 року по справі № 5013/1433/11, намагався скористатись таким правом.

Тому посилання позивача на укладення додаткової угоди після укладення договору № 90 від 25.03.2004р. колегією судів визнані безпідставними.

З огляду на викладене, зустрічний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставина справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2012р. у справі №5013/139/12 залишити без змін, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Конвалія" та ОСОБА_4 - без задовлення.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя Е.В. Орєшкіна

Повна постанова складена 07.07.2012р .