Постанова

від 09.07.2012 по справі 5006/18/16/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.07.2012 р. справа №5006/18/16/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Радіонової О.О., Татенка В.М. За участю представників: від позивача:Положенцев І.С. директор на підставі протоколу №1 від 10.02.2003р. від відповідача:Швидка Ю.В. за довіреністю №іоН-01/2716 від 20.09.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. (повний текст підписано 28.04.2012р.) у справі№5006/18/16/2012 (суддя Овсяннікова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс», м. Донецьк до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк простягнення 126536грн. заборгованості, 41081,40грн. інфляційних, 6609,50грн. річних, всього 174226,90грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, про стягнення 126536грн. заборгованості, 41081,40грн. інфляційних, 6609,50грн. річних, всього 174226,90грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. (повний текст підписано 28.04.2012р.) у справі №5006/18/16/2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 126536грн., відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, а позивачем не наведено поважних причин їх пропущення.

Позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. у справі №5006/18/16/2012 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що позивачем доведено виконання для відповідача підрядних робіт за договором №Д/ШЧ-2081654/НЮ від 02.07.2008р. Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих підрядних робіт за даним договором виконав частково, сплативши 16.04.2009р. 50000грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 126536грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав. При цьому, факт часткової оплати відповідачем заборгованості свідчить про визнання ним свого боргу, отже строк позовної давності був перерваний та почав діяти з дати часткової оплати боргу, тобто з 16.04.2009р. Оскільки, строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 126536грн. закінчується 16.04.2012р., позивачем не пропущено строк позовної давності, тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 126536грн. заборгованості, 41081,40грн. інфляційних, 6609,50грн. річних.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі №5006/18/16/2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено час судового розгляду та витребувано від сторін докази та пояснення.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що перебіг позовної давності за неоплаченим рахунком від 31.07.2008р. розпочався з 03.10.2008р., а за рахунком від 29.08.2008р. -з 02.11.2008р. та сплив 03.10.2011р. та 02.11.2011р. відповідно. Позивач звернувся з позовом 02.03.2012р., тобто після закінчення строку позовної давності, в свою чергу, відповідачем було заявлено про її застосування, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012р. судовий розгляд відкладався у зв'язку з витребуванням додаткових доказів та з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності.

У доповненнях до заперечення на апеляційну скаргу відповідач звернув увагу суду, що позивачем при поданні позовної заяви та в додатках не було надано: розрахунок суми позовних вимог (заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат), доказів часткової сплати заборгованості, яка підтверджує переривання строку позовної давності.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

Представник скаржника у судовому засіданні 04.07.2012р. просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Також представник позивача пояснив, що заборгованість у відповідача виникла внаслідок несплати виконаних ремонтних робіт за договором, тому, на його думку, строк позовної давності був перерваний відносно всієї суми боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. В своїх запереченнях представник відповідача також зазначив, що грошове зобов'язання у відповідача виникло саме з моменту підписання ним актів виконаних робіт та враховуючи, що під час розгляду даної справи позивач не надав суду першої інстанції доказів часткової сплати заборгованості, то строк позовної давності слід застосовувати до всієї суми боргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

02 липня 2008 року між ДП «Донецька залізниця»(замовник) та ТОВ «Вікторія Мікс»(підрядник) був укладений договір №Д/ШЧ-2081654/НЮ, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати, а замовник прийняти й оплатити капітальний ремонт компресорів мод. ВП-20/8 та 2ВМ4-24/9 на станції Красний Лиман згідно Специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1. договору). У пункті 1.2. договору визначено, що перелік обов'язкових робіт при капітальному ремонті встановлюється технічною документацією на продукцію (паспорт заводу виробника).

Згідно пункту 2.4. договору підрядник протягом трьох робочих днів після виконання обумовлених договором робіт зобов'язується оформити та надати замовнику акт виконаних робіт. Робота вважається виконаною після підписання уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт.

Якщо при прийнятті робіт замовником виявлені допущені у роботі відступи від договору, або інші недоліки, він має заявити про них підряднику. На вимогу замовника підрядник зобов'язаний своїми силами та за свій рахунок виправити всі виявлені недоліки у встановлений за згодою сторін термін. Відмова підрядника від усунення виявлених недоліків надає право замовнику доручити усунення недоліків третім особам за рахунок підрядника (пункт 2.5. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору, виконання робіт здійснюється за цінами, вказаними у кошторисі на капітальний ремонт компресорів (додається до договору). Ціна визначена даним договором є базовою ціною регламентованого обсягу робіт.

Загальна вартість робіт за цим договором визначається у погодженому сторонами протоколі узгодження ціни (Додаток №2 до цього договору), який є невід'ємною частиною цього договору та складає 176536,80грн., у тому числі ПДВ складає: 29422,80грн. Загальна сума даного договору на момент його підписання складає 1765436,80грн., у тому числі ПДВ складає: 29422,80грн. (пункти 3.2., 10.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюється шляхом 100% перерахування коштів в національній валюті України на поточний рахунок підрядника.

Оплата вартості робіт за договором у розмірі зазначеному в п.3.2. цього договору здійснюється замовником після підписання уповноваженими представника сторін актів виконаних робіт та усунення виявлених у роботі недоліків за відповідним рахунком наданим підрядником протягом сорока п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником (пункт 3.4. договору).

У пункті 4.1. договору визначено обов'язок замовника прийняти виконану підрядником роботу згідно із положеннями п.п.2.4., 2.5. цього договору, а також здійснити оплату згідно з положеннями п.п.3.2., 3.4. цього договору.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та поставлення печаток сторін і діє до 31.12.2008р. (пункт 9.1. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписано специфікацію на капітальний ремонт компресорного обладнання мод. ВП 20/8 та 2ВМ4-24/9 (додаток №1 до договору) та протокол узгодження договірної ціни на капітальний ремонт компресорів (додаток №2 до договору), за якими вартість капітального ремонту компресора ВП-20/8 складає 80415,60грн., а вартість капітального ремонту компресора 2ВМ4-24/9 складає 96121,20грн., загальна вартість робіт складає 176536,80грн. з ПДВ. Також сторонами погоджено план графіку подачі в ремонт та випуску з ремонту компресора (додаток №3 до договору).

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Обов'язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Предметом договору №Д/ШЧ-2081654/НЮ від 02.07.2008р. є зобов'язання позивача виконати у відповідності до умов договору ремонтні роботи та зобов'язання відповідача прийняти виконані позивачем роботи та сплатити їх вартість на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт протягом сорока п'яти днів з моменту отримання відповідачем рахунку на сплату.

Згідно актів прийомки виконаних підрядних робіт за липень 2008 року (від 31.07.2008р.) у сумі 96121,20грн., за серпень 2008 року (від 29.08.2008р.) у сумі 80415,60грн. позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з капітального ремонту компресорів ВП-20/8 та 2ВМ4-2 4/9. Вказані акти підписані відповідачем та посвідчені його печаткою. Таким чином скріпивши своєю печаткою акти відповідач прийняв виконані роботи. (На вимогу апеляційного суду позивачем для огляду у судовому засіданні були надані оригінали вказаних актів).

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні документи про неналежне виконання позивачем підрядних робіт, отже, відповідач повністю погодився з обсягами, якістю та вартістю виконаних позивачем робіт у сумі 176536,80грн.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

На виконання пункту 3.4. договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000023 від 31.07.2008р. у сумі 96121,20грн., №СФ-0000033 від 29.08.2008р. у сумі 80415,60грн.

Як вбачається з пояснень відповідача, наявних в матеріалах справи, факт отримання рахунків останній підтвердив. Зокрема, у запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що рахунки-фактури №СФ-0000023 від 31.07.2008р. на суму 96121,20грн. та №СФ-0000033 від 29.08.2008р. на суму 80418,60грн. було отримано ДП «Донецька залізниця», відповідно 31.07.2008р. та 29.08.2008р.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з положень пункту 3.4. договору та з огляду на вищевикладене, апеляційним судом встановлено, що граничний строк оплати за рахунком-фактурою №СФ-0000023 від 31.07.2008р. у сумі 96121,20грн. - встановлений до 03.10.2008р. (врахувавши, що 25.08.2008р. (понеділок) через святкування 24.08.2008р. Дня Незалежності України (неділя) був вихідним днем), а граничний строк оплати за рахунком-фактурою №СФ-0000033 від 29.08.2008р. у сумі 80418,60грн. - встановлений до 31.10.2008р.

Враховуючи приписи ч.1 ст.101, ст.103 ГПК України, п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України»№7 від 17.05.2011р., п.2.6. Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р., судова колегія дійшла висновку, що копія банківської виписки за 16.04.2009р. у сумі 50000грн., надана позивачем на вимогу апеляційного суду (ухвала від 16.05.2012р.), не є додатковим доказом в розумінні ст.101 ГПК України, оскільки встановивши в рішенні факт того, що виконані роботи були оплачені відповідачем частково у сумі 50000грн., а тому сума недоплати становить 126536грн., що є боргом відповідача, суд першої інстанції не витребував доказів в підтвердження вказаної часткової оплати та не дослідив обставин за яких відповідачем було перераховано на користь позивача такі кошти, що суперечить положенням ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, за якими суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи апеляційним судом долучено до матеріалів справи та досліджено банківську виписку за 16.04.2009р. у сумі 50000грн., згідно якої відповідачем здійснено частковий розрахунок за капремонт компресора згідно рахунку №СФ-0000023 від 31.07.2008р., що визначено в призначенні цього платежу та в результаті чого у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 126536грн.

Під час розгляду справи відповідач звертався до суду із письмовими заявами №2022/293 від 19.03.2012р. та №2005/75 від 24.04.2012р., в яких просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності становить три роки. Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно п.5 цієї статті, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом ст.267 ЦК України за умови дослідження у судовому засіданні доказів, судом буде установлено, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, ухвалюється рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права щодо відшкодування витрат, понесених при виконання ремонту компресора 2ВМ4-24/9 та отримання винагороди за виконані ним роботи у загальній сумі 96121,20грн. -04.10.2008р., тобто дня наступного за днем закінчення строку для оплати, який почався з моменту вручення відповідачу рахунку-фактури №СФ-0000023 від 31.07.2008р., а про порушення свого права щодо відшкодування витрат, понесених при виконання ремонту компресора ВП 20/8 №4117 та отримання винагороди за виконані ним роботи у загальній сумі 80415,60грн. позивач дізнався 01.11.2008р., тобто дня наступного за днем закінчення строку для оплати, який почався з моменту вручення відповідачу рахунку-фактури №СФ-0000033 від 29.08.2008р. Відтак, з 04.10.2008р. розпочався перебіг позовної давності за заявленою позивачем вимогою в частині стягнення заборгованості у сумі 46121,20грн., а в частині стягнення заборгованості у сумі 80415,60грн. перебіг позовної давності розпочався 01.11.2008р.

Оскільки 16.04.2009р. відповідач перерахував позивачу 50000грн. як оплату за капремонт компресора згідно рахунку №СФ-0000023 від 31.07.2008р., то такі дії боржника свідчать про визнання боргу і в силу правила ч.1 ст.264 ЦК України переривають перебіг загальної позовної давності. Відповідно до ч.3 цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Таким чином, перебіг позовної давності за заявленою позивачем вимогою в частині стягнення заборгованості у сумі 46121,20грн. сплив 16.04.2012р., а в частині стягнення заборгованості у сумі 80415,60грн. перебіг позовної давності сплив, відповідно, 01.11.2011р.

Враховуючи дату подання ТОВ «Вікторія Мікс»позову до господарського суду Донецької області -02.03.2012р., судова колегія дійшла висновку, що строк позовної давності переривався та не був пропущений позивачем в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 46121,20грн. Натомість, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 80415,60грн. не переривався та був пропущений позивачем; доказів наявності поважних причин пропущення строку позовної давності в цій частині позовних вимог позивачем суду не надано.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 46121,20грн. за виконання ремонту компресора 2ВМ4-24/9 підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 80415,60грн. за виконання ремонту компресора ВП 20/8 №4117 підлягають залишенню без задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 41081,40грн. та 3% річних у сумі 6609,50грн. за період з вересня 2008 року по листопад 2011 року відносно заборгованості у сумі 126536грн., апеляційний суд врахувавши положення статті 625 ЦК України, із дотриманням положень пункту 3.4. договору визначивши момент виникнення права вимоги, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в сумі 20235,94грн. інфляційних за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року відносно заборгованості у сумі 96121,20грн. та за період з травня 2009 року по листопад 2011 року відносно заборгованості у сумі 46121,20грн., а також в сумі 5175,93грн. -3% річних за період з 04.10.2008р. по 15.04.2009р. відносно заборгованості у сумі 96121,20грн. та за період з 16.04.2008р. по 30.11.2011р. відносно заборгованості у сумі 46121,20грн. В решті позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям в скасованій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, задоволенням вимог позивача в частині стягнення 71533,07грн., судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Крім того, позивачу підлягає поверненню надмірно сплачений квитанціями №ПН3745 від 01.03.2012р., №РN334 від 27.07.2011р. за подачу позовної заяви та квитанцією №ПН5795 від 07.05.2012р. за подачу апеляційної скарги судовий збір у сумі 19,19грн.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. (повний текст підписано 28.04.2012р.) у справі №5006/18/16/2012 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. (повний текст підписано 28.04.2012р.) у справі №5006/18/16/2012 -скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 46121,20грн. - заборгованості, 20235,94грн. - інфляційних, 5175,93грн. -3% річних.

Викласти резолютивну частину рішення наступним чином:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс», м. Донецьк до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення 126536грн. - заборгованості, 41081,40грн. - інфляційних, 6609,50грн. -3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця»(83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600901517249 в «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Донецьк, МФО 334817, ОКПО 01074927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс»(83039, м. Донецьк, вул. Безлісна, 12/2, р/р 26004040100031 в ВАТ «Ві Ей Бі Банк»м. Київ, МФО 380537, ОКПО 32187105) заборгованість у сумі 46121,20грн., інфляційні у сумі 20235,94грн., 3% річних у сумі 5175,93грн., витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 1428,66грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця»(83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600901517249 в «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Донецьк, МФО 334817, ОКПО 01074927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс»(83039, м. Донецьк, вул. Безлісна, 12/2, р/р 26004040100031 в ВАТ «Ві Ей Бі Банк»м. Київ, МФО 380537, ОКПО 32187105) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 714,33грн.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікторія Мікс»(83039, м. Донецьк, вул. Безлісна, 12/2, ОКПО 32187105) надмірно сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 19,19грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -АГС, 1 -ГС