Постанова

від 21.06.2012 по справі 5011-48/953-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2012 № 5011-48/953-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

на рішення господарського суду міста Києва

від 19.03.2012 року

у справі №5011-48/953-2012 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будліфтсервіс», м. Київ

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, м. Київ

про визнання недійсною постанови, -

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Демченко Т.С. - предст. (дов. №7/10-784 від 19.03.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будліфтсервіс» (надалі - ТОВ «Будліфтсервіс») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсною постанови №22 від 29.09.2011р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі №5011-48/953-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №22 від 29.09.2011р. та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 21.06.2012 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення скасувати, постановити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Вислухавши думку представника відповідача щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача, колегія суддів, порадившись і врахувавши, що вказана особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без його участі, за наявними у справі матеріалами.

21.06.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2011 року між Старопетрівською сільською радою (в тексту договору - замовник) та ТОВ «Будліфтсеріс» (в тексті договору - підрядник) було укладено договір підряду № 10, за умовами якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався здійснити власними силами реконструкцію дитячого дошкільного закладу «Пролісок» з розширенням загальної площі (внутрішні роботи), що знаходиться за адресою: Київська область. с. Старі Петрівці, вул. Космонавтів. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані підрядні роботи на умовах договору, перелік яких міститься у кошторисі - додаток №1 до договору (а.с.14-18, 46-47).

Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість підрядних робіт, з урахуванням вартості матеріалів, становить 245041,70грн., у т.ч. 40840,28грн.

Строк дії договору встановлено з 11.04.2011р. по 31.12.2011р. (п.13.1 договору).

За результатами робіт складено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року (а.с.49-54).

27.09.2011 року головним державним інспектором відділу контролю за об'єктами будівництва №2 у центральному регіоні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Плющем О.С. була проведена перевірка, за результатами якої встановлено виконання ТОВ «Будліфтсеріс» будівельних робіт на об'єкті реконструкції дитячого дошкільного закладу «Пролісок» з розширенням загальної площі на 365 кв.м. по вул. Космонавтів у с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт і проектної документації, затвердженої та погодженої у встановленому порядку, у зв'язку з чим відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності №160-11 від 27.09.2011 р., а саме, порушення вимог статті 5 Закону України «Про основи містобудування» та статей 28-29 Закону України «Про планування і забудову територій» (а.с.10-13).

29.09.2011 року, на підставі Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на ТОВ «Будліфтсервіс» було накладено штраф в сумі 102100,71 грн. та винесено відповідну постанову №22 (а.с.8-9).

Задовольняючи вимогу про скасування вищевказаної постанови, суд першої інстанції виходив з того, що виконані будівельні роботи на об'єкті дитячого дошкільного закладу «Пролісок» не є реконструкцією приміщення, оскільки не пов'язані із його перебудовою.

Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погоджується з огляду на наступне.

Згідно пунктів 2 та 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 317 від 19.11.2007 р., інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням.

Основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) передбачено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема, проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі 50% вартості цих робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Отже, підставою для складення протоколу про правопорушення у сфері містобудування є встановлення наявності такого порушення під час проведення перевірки, що фіксується у відповідному акті.

Пунктом 7 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 року (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), визначено, що рішення посадової особи інспекції про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, в тому числі стосовно його форми, строків прийняття, можуть бути підставою для визнання такого акта недійсним, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта, чи у випадках, прямо встановлених законодавством.

За змістом ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Статтями 28-29 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, яка діяла на час здійснення будівельних робіт) передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку (ст.28 Закону); для організації будівництва та підготовки будівельного майданчика до початку виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт (ст.28-1 Закону); дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд (ст.29 Закону).

Даний Закон України «Про планування і забудову територій» втратив чинність згідно із Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VI, а відповідно не був чинним на час дії договору підряду №10 від 11.04.2011 року.

Частинами 1, 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, законодавцем встановлюється обов'язковість наявності дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої проектної документації при здійсненні робіт по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту.

Зі змісту статей 1, 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», п. 2 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 р., п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 р., вбачається, що будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрація та капітального ремонту.

Відповідно до додатку Б (Терміни та визначення) до ДБН А.2.2-3-2004 (Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва), затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 8 від 20.01.2004 р., реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Отже, реконструкція будівлі (будинку) є одним із видів будівельних робіт, для проведення яких передбачено обов'язковість отримання дозволу на виконання будівельних робіт (реєстрації декларації) та затвердження проектної документації.

Колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду про те, що виконані позивачем підрядні роботи (зміна рівня підлоги, армуванні стяжки, улаштуванні підстильного шару бетонного, прокладанні трубопроводів каналізації) не є реконструкцією приміщення, оскільки не пов'язані із його перебудовою.

Посилання скаржника на те, що достатнім і належним доказом проведення позивачем реконструкції приміщень є факт зазначення про реконструкцію в умовах договору підряду №10 від 11.04.2011 року, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно акту відповідача від 15.06.2011 р. спірні будівельні роботи з реконструкції дитячого закладу «Пролісок» з розширенням загальної площі на 365 кв.м. були проведені у період 2008-2011 років (а.с.43), а відповідно виконання таких робіт позивачем на підставі договору підряду №10 від 11.04.2011 року не відповідає дійсності, а може свідчити лише про виконання позивачем частини таких робіт.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, з'ясувавши усі обставини справи в сукупності, надав належну юридичну оцінку наявним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва 19.03.2012 року має бути залишеним без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та відстрочено Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області сплату судового збору до розгляду апеляційної скарги у справі.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі №5011-48/953-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі №5011-48/953-2012залишити без змін.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 35670785) в дохід Державного бюджет України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість грн. 50 коп.) судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи №5011-48/953-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Майданевич А.Г.

Гаврилюк О.М.