Постанова

від 03.07.2012 по справі 5004/121/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 5004/121/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкрите акціонерне товариство Володимир-Волинське підприємство "Родючість" на рішення господарського суду Волинської області від 19.03.12 р.

у справі № 5004/121/12 (суддя Сур'як Оксана Геннадіївна )

позивач Володимир-Волинська міська рада

відповідач Відкрите акціонерне товариство Володимир-Волинське підприємство "Родючість"

про врегулювання розбіжностей по договору оренди землі

за участю представників сторін:

позивача - Свідерський О.М.,заст. міського голови, Антонюк Т.М., представник,довіреність в справі

відповідача - Савчук В.О., голова правління ,Малюга С.В., представник, довіреність в справі

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року у зв"язку з неможливістю судді Огородніка К.М. прийняти участь в судовому засіданні через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у справі № 5004/121/12 (суддя Сур'як О. Г.) задоволено позов Володимир-Волинської міської ради ( м.Володимир-Волинський Волинської області) до відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" ( м.Володимир-Волинський Волинської області) та визнано укладеним договір оренди земельної ділянки від 12.01.2012р. №071020004, площею 52749 кв.м, що знаходиться за адресою м.Володимир-Волинський, вул.Наталії Ужвій, 3, між Володимир-Волинською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" з моменту набрання чинності рішенням суду в редакції орендодавця - Володимир-Волинської міської ради. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинського підприємства "Родючість" на користь Володимир-Волинської міської ради 1073 гривень судового збору.

Задовольняючи позов з огляду на норми ст. 179, 181, 184 Господарського кодексу України, ст.12, 20, 93, 124 Земельного кодексу України, ст.1, 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 14.1.136, 14.1.147, 274.1, 288 Податкового кодексу України,місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач фактично продовжує користуватися земельною ділянкою площею 52749 кв.м., що у м.Володимир-Волинському по вул. Н.Ужвій, 3 та сплачує орендну плату, що була встановлена в договорі оренди від 19.09.2005 року, термін дії якого закінчився 08.11.2007 року, що не відповідає розміру ставок орендної плати, встановленим рішенням Володимир-Волинської міської ради від 16.04.2008р. №24/16. Також суд вважав, що земельна ділянка з 2002 року по 2009 рік змінила свою конфігурацію та площу (шляхом заміни землекористувачів, землевласників частин земельних ділянок), настала необхідність в проведенні інвентаризації для одержання достовірної інформації по фактичному використанні землі, договір оренди було підготовлено на підставі матеріалів інвентаризації без розроблення проекту відведення. Проект відведення земельних ділянок був розроблений і підписаний відповідачем ще у 2001 році.

Відкритим акціонерним товариством "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення необґрунтованим. Зазначають, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги, що на відповідача поширюється закон про спеціальні режими оподаткування з огляду на те, що ВАТ "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" має статус сільськогосподарського підприємства. Звертає увагу на невідповідність окремих положень договору оренди земельної ділянки від 12.01.2012р. №071020004, площею 52749 кв.м, що знаходиться за адресою м.Володимир-Волинський, вул.Наталії Ужвій, 3, викладених в редакції позивача приписам законодавства.

Просить рішення місцевого господарського суду від 19 березня 2012 року у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким визнати договір оренди земельної ділянки від 12.01.2012 року укладеним в редакції ВАТ "Володимир-Волинське підприємство "Родючість".

Відзивом на апеляційну скаргу та додатковими поясненнями Володимир-Волинська міська рада вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду ухваленим в результаті всебічного ,повного та об»єктивного розгляду справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Наводить свої міркування в спростування доводів апелянта про наявність у нього права на сплату за оренду земельної ділянки фіксованого сільськогосподарського податку та по суті розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, що знаходиться по вул.Наталії Ужвій,3 у місті Володимир-Волинський.

На переконання Володимир-Волинської міської ради, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 1989 року № 006415 не є підставою для використання цієї земельної ділянки ВАТ «Родючість» з огляду на те, що : даний акт видавався іншій юридичній особі- Володимир-Волинському районному виробничому об»єднанню «Сльгоспхімія»: зазначені у цьому акті площі суттєво відрізняються від площі ділянки, яка фактично на даний час використовується відповідачем; даний акт втратив чинність ще 19.09.2003 року - з часу укладення договору оренди земельної ділянки.

Також наводить і інші аргументи у спростування доводів апеляційної скарги.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

На вимогу апеляційного господарського суду апелянтом надано статут ВАТ «Володимир-Волинське підприємство "Родючість", який долучений до матеріалів справи.

Під час апеляційного перегляду справи представник ВАТ «Володимир-Волинське підприємство "Родючість" апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати.

У судовому засіданні представник Володимир-Волинської міської ради проти апеляційної скарги заперечував з мотивів, які викладені у відзиві та додаткових поясненнях. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції у даній справі.

Представник Держкомзему у Володимир -Волинському проти апеляційної скарги заперечила та вказувала на законність та обґрунтованість рішення суду . Надала письмові пояснення,які долучені до матеріалів справи (т.2,а.с. 6)

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" підлягає до часткового задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у даній справі скасуванню з ухваленням нового рішення , виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, у 1989 році виконавчим комітетом Володимир-Волинської районної Ради народних депутатів видано Володимир-Волинському районному виробничому об»єднанню «Сільгоспхімія» державний акт на право користування землею Б № 006415, відповідно до якого за даним підприємством закріплено в безстрокове землеволодіння 7,28 (5,79) гектарів землі для будівництва складу хімічних засобів захисту рослин та продбази ( т.1, а.с.60-62) .

Згідно наказу Волинської обласної виробничої асоціації по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість» № 44-к від 27.10.1992 року Володимир-Волинське районне виробниче об»єднання «Сільгоспхімія» перейменоване в Володимир-Волинське районне виробниче підприємство по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість» з 27.10.1992 року ( т.2, а.с.56, 62).

3 листопада 1992 року представником Президента України у Володимир -Волинському районі - головою районної державної адміністрації затверджено Статут Володимир-Волинського районного виробничого підприємства по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість» ( т.2, а.с.63). За пунктом 1 Статуту підприємство створене на базі районного об»єднання «Сільгоспхімія».

Розпорядженням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради № 46-рв від 12.02.1996 року проведено перереєстрацію районного державного підприємства по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість» у відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" ( т.1, а.с.58). Пунктом 3 означеного розпорядження ідентифікаційний код залишено без змін.

Рішенням загальних зборів акціонерів затверджено статут відкритого акціонерного товариства "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" , який затверджений розпорядженням від 25 квітня 2000 року виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради . За пунктом 1 статуту ВАТ "Володимир-Волинське підприємство "Родючість" засновано згідно рішення регіонального відділення ФДМУ по Волинській області № 8 від 10.01.1996 року шляхом перетворення державного підприємства по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість» у відкрите акціонерне товариство. Пунктом 3.3 статуту передбачено , що підприємство є правонаступником державного підприємства по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість».

Рішенням Володимир-Волинської міської ради від 08.11.2002р. №5/2 ВАТ "Родючість" було передано в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 105081 кв.м.

На підставі даного рішення 19.09.2003р. між Володимир-Волинською міською радою та ВАТ "Родючість" був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 5 років, до 08.11.2007р.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради від 03.06.2005р. №21/7 було встановлено орендну плату ВАТ "Родючість" в розмірі земельного податку на земельну ділянку для обслуговування бази, як землі транспорту.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради від 28.11.2007р. №20/9 ВАТ "Родючість" було надано та продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки для обслуговування приміщень, що знаходяться по вул. Наталії Ужвій, 3, площею 93896 кв.м., терміном на 5 років.

Однак договору оренди сторони не уклали.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради від 16.04.2008р. №24/16, на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", було затверджено розмір ставок для визначення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, що знаходиться в тимчасовому користуванні.

Згідно рішення міської ради від 16.10.2009р. №36/26 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування, власність, затвердження матеріалів інвентаризації" були затверджені матеріали інвентаризації земельної ділянки ВАТ "Родючість" по вул. Н.Ужвій, 3 площею 52749 кв.м. для обслуговування виробничих приміщень у тимчасове користування на умовах оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 06.01.2012р. Володимир-Волинською міською радою було передано ВАТ "Родючість" проект договору оренди земельної ділянки площею 52749 кв.м за адресою вул. Наталії Ужвій, 3, м. Володимир-Волинський, у двох екземплярах, розроблений відповідно до технічної документації, затвердженої рішенням міської ради №36/26 від 16.10.2009р., акт приймання-передачі земельної ділянки, розрахунок орендної плати, схема земельної ділянки.

16.01.2012р. Володимир-Волинською міською радою був отриманий підписаний договір оренди вищевказаної земельної ділянки разом з протоколом розбіжностей та розрахунком відповідача розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до положення "Про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України", затвердженого постановою КМУ від 14.07.1993 р. №538 (чинного на час діяльності Володимир-Волинського районного виробничого підприємства по підвищенню родючості грунтів «Родючість» ), державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України - це автоматизований банк даних для забезпечення єдиного державного обліку всіх господарюючих суб'єктів, на які поширюється Закон України "Про державну статистику" і що є юридичними або фізичними особами (підприємцями) і підлягають відповідно до чинного законодавства державній реєстрації.

Згідно п.5 цього Положення, державний реєстр складається з інформаційного фонду, до якого входять такі дані, як, зокрема: ідентифікаційний код господарюючого суб'єкта, який є єдиним для всього інформаційного простору України та прізвище керівника. Джерелом формування інформаційного фонду є, зокрема, дані з резерву ідентифікаційних кодів.

Поряд з цим, з метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій всіх форм власності, постановою КМУ від 22.01.1996р. №118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" було затверджено та введено в дію з 01.01.1996 року Положення "Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України". Згідно п.5 цієї Постанови КМУ від 22.01.1996р. №118, Міністерство статистики України було зобов'язано забезпечити формування бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб'єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Відповідно до п.2 цього Положення про ЄДРПОУ, метою створення державного реєстру є, зокрема, забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб'єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України.

Згідно п.4 Положення про ЄДРПОУ, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності - є єдиним для всього інформаційного простору України та зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування (п.15 Положення).

1.07.2004 року набув чинності Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", згідно з яким, державних реєстраторів зобов'язано протягом 2004 - 2005 років провести заміну раніше виданих юридичним особам та фізичним особам -підприємцям свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

Тобто, зазначені приписи не передбачають присвоєння одного і того ж ідентифікаційного коду двом різним юридичним особам.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зі спливом часу Володимир-Волинське районне виробниче об»єднання «Сільгоспхімія» перетворено у відкрите акціонерне товариство "Володимир-Волинське підприємство "Родючість", яке являється його правонаступником.

Між тим, ст.20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 року ( який діяв на час видачі акта на право користування землею Б № 006415) передбачалося, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

З огляду на дану норму колегія суддів вважає, що Володимир-Волинське районне виробниче об»єднання «Сільгоспхімія», правонаступником якого являється відповідач, правомірно набуло у постійне землекористування означену земельну ділянку.

Стаття 19 Земельного кодексу України N 561-XII від 18.12.1990 року передбачала, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Аналогічні норми містить і ст.116 нині діючого Земельного кодексу України.

Вищий господарський суд України у пункті 2.8 постанови № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» звертає увагу, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади, а право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону, як це визначено ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. З правового аналізу вказаної норми вбачається, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України, серед яких, зокрема є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відтак законною та правомірною підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою є однозначне волевиявлення землекористувача у формі заяви, що повинна містити таке волевиявлення (саме на відмову від права постійного користування земельною ділянкою) та здійснюватися повноважною особою.

Також, у абзаці одинадцятому пункту 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 № 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, визнано неконституційним.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Між тим, матеріали справи не містять доказів про вилучення (викупу) Володимир-Волинською міською радою земельної ділянки за адресою : м.Володимир-Волинський, вул. Наталії Ужвій, 3 у попереднього землекористувача для передачі цієї земельної ділянки в оренду. Також і відсутні докази про наявність добровільної відмови землекористувача від права користування землею.

Однак, місцевий господарський суд на дані обставини достатньої уваги не звернув та його висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

За таких обставин відповідно до ст. 103,п.3 ч.1 ст.104 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати .

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити про відсутність правових підстав для укладення договору оренди земельної ділянки в редакції як позивача так і відповідача, щодо якої відсутнє рішення про її вилучення ( викуп) у попереднього землекористувача, а тому відмовляє у задоволенні позову.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає до стягнення з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103, п.3ч.1ст.104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Володимир-Волинське підприємство "Родючість" задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 19 березня 2012 року у справі № 5004/121/12 скасувати.

Прийняти нове.

В позові відмовити.

Стягнути з Володимир -Волинської міської ради (44700,м.Володимир-Волинський,вул. Д.Галицького,5, ід. код. 35387610) на користь Відкритого акціонерного товариства Володимир-Волинське підприємство "Родючість" (44700,м.Володимр-Волинський ,вул. Наталії Ужвій,3,ід.код 05487685) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 536,5 грн(п"ятсот тридцять шість грн. 50 коп. )

Господарському суду Волинської області на виконання означеної постанови видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.