Постанова

від 06.07.2012 по справі 5023/1272/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 5023/1272/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача -Гордеюка О.В. за довіреністю б/н від 20.02.2012 р.

відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1846Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 08.05.2012 р. у справі № 5023/1272/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка 2», м. Дергачі

до приватного науково-виробничого підприємства «Агролюс», м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 р. ТОВ «Спілка 2»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПНВП "Агролюкс" 25019,21 грн., з них основної заборгованості у розмірі 19447, 50 грн., 3% річних у розмірі 1264,09 грн., інфляційних у розмірі 2800,44 грн. і пені у розмірі 1507, 18 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.05.2012 р. по справі № 5023/1272/12 (суддя Мамалуй О.О.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ "Спілка 2" суму основного боргу - 19447,50 грн., суму пені 1507,18 грн., суму інфляційних - 2800,44 грн., суму 3% річних - 1264,09 грн.; стягнути з відповідача судові витрати на користь апелянта, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Так, в своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що ним на виконання вимог договору було перероблено на давальницьких умовах пшеницю 3-4 класу у готову продукцію, після чого сторонами були підписані акт надання послуг, у відповідності до змісту яких позивачем були виконані послуги з переробки пшениці в кількості 203,1 тон на суму 45697,50 грн., та акт звірки розрахунків на кінець грудня 2009 р. початок січня 2010 р., у відповідності до якого вартість послуг з переробки зерна за грудень 2009 р. складає 45697,50 грн. і рахується як заборгованість відповідача, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем. В зв'язку з тим, що відповідачем було перераховано позивачеві в рахунок погашення боргу тільки 26400,00 грн., позивач вважає, що у нього виникли право вимагати від відповідача сплатити залишок заборгованості у розмірі 19447,50 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 04.07.2012 р., запропоновано надати на адресу апеляційного суду відповідачу - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 04.07.2012 р. не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

До канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ПНВП "Агролюс" за вхідним № 5427 від 04.07.2012 року про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача, який задіяний у іншому судовому засіданні.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував, вважав, що відповідач мав можливість направити для участі у справі іншого представника.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання та вислухавши представника позивача з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника. Разом з тим, у будь-якому випадку відповідач повинен був на виконання ухвали апеляційного господарського суду про порушення провадження по справі надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу з посилання на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач був повідомлений про те, що його апеляційна скарга призначена до розгляду, однак, жодних дій щодо надання необхідних доказів на обґрунтування своєї позиції по справі не здійснив.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представника позивача, враховуючи те, що відповідач, достеменно знаючи про час і місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2012 р. по справі № 5023/1272/12 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивачем не передано відповідачеві належну відповідачеві виготовлену продукцію (муку та отрубі) та не повернуто сировину на загальну суму 443779,5 грн. та на те, що позивачем не надано доказів надсилання рахунку -фактури на оплату вказаної в позові суми, що передбачено п. 5.1. договору.

Колегія суддів звертає увагу на той, факт, що місцевий суд, обґрунтовуючи висновок про відсутність обов'язку сплати коштів відповідачем, не послався на жодну норму матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності з умовами укладеного між сторонами господарсько-правового договору № 16 на виконання робіт з переробки давальницької сировини від 21.05.2009 року, позивач прийняв зобов'язання переробити на давальницьких умовах пшеницю 3-4 класу у готову продукцію, а відповідач зобов'язався сплачувати за послуги переробки.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата послуг виконавця проводиться замовником на підставі рахунку -фактури, виставленого виконавцем.

Відповідно до пункту 5.2. договору за підсумками поточного календарного місяця сторони мають оформити акт надання послуг з переробки, при цьому відповідач повинен розрахуватися не пізніше 5 банківських днів з моменту оформлення такого акту.

За підсумками грудня 2009 року 01.01.2010 р. сторонами було підписано та затверджено акт надання послуг з переробки № 40 від 31.12.2009 року, відповідно до якого позивачем були виконані послуги з переробки пшениці в кількості 203,1 тон на загальну суму послуг 45697,50 грн.

Крім того, сторонами було оформлено акт звірки розрахунків на момент кінця грудня 2009 року - початку січня 2010 року, який підписаний керівниками та головними бухгалтерами сторін. Відповідно до цього акту звірки розрахунків вартість послуг з переробки зерна за грудень 2009 року складає 45697,50 грн., як за даними позивача, так і за даними відповідача.

Відповідачем було перераховано у грудні 2009 року 26400,00 грн.

Відповідно до вищевказаного акту звірки (пункт 11) заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 447,50 грн., таким чином, кінцевий строк оплати цієї суми відповідно до пункту 5.2. договору та акту надання послуг з переробки № 40 від 31.12.2009 року припадає на 05.01.2010 року.

Тобто заборгованість відповідача перед позивачем складає 19447,50 грн. з урахуванням заборгованості станом на 01.12.2009 р., зазначеної в вищевказаному акті звірки розрахунків.

Оцінюючи дані обставини, положення укладеного між позивачем та відповідачем договору та чинного законодавства колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, виходячи з наступного.

Як передбачено п. 5.1 договору оплата послуг виконавця проводиться замовником на підставі рахунку -фактури, виставленого виконавцем.

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає той факт, що позивачем не надано доказів направлення даного рахунку -фактури відповідачеві, але зазначає, що це не є підставою відмови у задоволенні позову, оскільки, як передбачено п.5.2 договору за підсумками поточного календарного місяця сторони мають оформити акт надання послуг з переробки, при цьому відповідач повинен розрахуватись не пізніше 5 банківських днів з момент оформлення такого акту.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами 01.01.2010 р. сторонами було підписано та затверджено такий акт, відповідно до якого позивачем були виконані послуги з переробки пшениці в кількості 203,1 тон на загальну суму послуг 45697,50 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків на момент кінця грудня 2009 року - початку січня 2010 року, який підписаний керівниками та головними бухгалтерами сторін.

Тобто, відповідачем дана заборгованість визнана в повному обсязі і настав строк її сплати відповідно до приписів п. 5.2. договору.

Посилання суду першої інстанції на те, що матеріалами справи підтверджено факт утримання позивачем продукції відповідача на суму 443779,50 грн. в якості підстави відмови у задоволенні позову є також неправомірною, оскільки умовами укладеного між сторонами договору оплата послуг з переробки давальницької сировини не поставлена в залежність від факту не передання продукції відповідачеві.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Таким чином, правові підстави вважати, що обов'язок виплати відповідачем заборгованості залежний від виконання позивачем дій по переданню майна -відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність та порядок виконання обов'язку позивача по переданню продукції не входить до предмету даного позову, оскільки ці правовідносини не пов'язані одне з одним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 19447,50 грн., яка підлягає задоволенню повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних та річних підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 2800,44 грн. інфляційних та 1264,09 грн. 3% річних.

В свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з нарахуванням пені, оскільки у відповідності до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем в обґрунтування позову, ним нарахована пеня в розмірі 1507,18 грн. за період з 10.08.2010 р. по 27.02.2012 р. , що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, частково ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу ТОВ «Спілка 2»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.05.2012 року по справі № 5023/1272/12 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в частині нарахування основного боргу в розмірі 19447,50 грн., інфляційних в розмірі 2800,44 грн. та 3% річних в розмірі 1264,09 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Агролюс» (код ЄДРПОУ 30377771, м. Харків, вул. Міроносицька, 65, кв. 26, 6102, п/р 26005300411 в АКБ «Меркурій», МФО 351663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка 2» (код ЄДРПОУ 36419139, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пров. Залізничний, 5, 62300, п/р 2600106220872 в АКБ «ПРАВЕКС БАНК»м. Київ, МФО 321983) основний борг у розмірі 19447,50 грн., інфляційні у розмірі 2800,44 грн., 3 % річних у розмірі 1264,09 грн.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Агролюс» (код ЄДРПОУ 30377771, м. Харків, вул. Міроносицька, 65, кв. 26, 6102, п/р 26005300411 в АКБ «Меркурій», МФО 351663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка 2» (код ЄДРПОУ 36419139, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, пров. Залізничний, 5, 62300, п/р 2600106220872 в АКБ «ПРАВЕКС БАНК»м. Київ, МФО 321983) 756,28 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 1512,54 грн. витрат по сплаті судового збору за подання за подання позову.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 06.07.2012 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Шевель О. В.