Рішення

від 08.03.2012 по справі 2-166/2012

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 2-166/2012

РІШЕННЯ

іменем України

08.03.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретарі Сухаревській Н.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з цим позовом до відповідачки до суду, в якому посилаючись на те, що йому на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в якому крім нього зареєстрована його рідна дочка ОСОБА_3, яка з ним в його будинку з червня 2008 року не проживає, комунальні послуги не оплачує, зазначаючи, що наявність реєстрації відповідачки перешкоджає йому у здійсненні його права користування і розпорядження нерухомим майном, добровільно ОСОБА_3 зніматись з реєстрації не бажає, просить суд усунути перешкоди у здійсненні ним права користування і розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1, визнавши відповідачку такою, що втратила право користування цим житловим будинком, зобов'язати її знятись з реєстрації зі вказаного будинку.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, суду підтвердив обставини, наведені у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову,суду пояснив, що причиною подачі цього позову є те, що він зібрався продати належний йому будинок, а наявність реєстрації відповідачки перешкоджає йому в цьому. Також позивач заперечував факт того, що його дочка, як це твердила представник відповідачки, не проживає з ним з жовтня місяця 2011 року, крім цього він заперечував факт, що він вигнав дочку з будинку.

Інтереси відповідачки в судовому засіданні представляла ОСОБА_2, яка позов ОСОБА_1 не визнала, суду пояснила, що усі обставини вказані у позовній заяві є недостовірними. З 2008 року позивач не проживає з матір'ю відповідачки, яку той будучи у стані сп'яніння вигнав з дому. Відповідачка з позивачем проживала до жовтня 2011 року. Після того як відповідачка у вересні 2011 року вийшла заміж, у неї зіпсувалися стосунки з батьком, через що тепер вона змушена з чоловіком знімати квартиру у м. Щастя, оскільки батько її теж вигнав з будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка народила дитину, тому їй на цей час немає місця, де можна б було зареєструватись. Позивач ні повідомляв відповідачку про намір продавати будинок. Про цей намір вона дізналася тільки після того, як позивач звернувся з цим позовом до суду. Також представник відповідачки суду пояснила, що представлений позивачем акт депутату, яким він підтверджує обставини у позові, є недостовірним, оскільки він складався з осіб, які не проживають з позивачем на одній вулиці, тим більше, що вказана в ньому громадянка ОСОБА_4 є співмешканкою позивача.

Вислухавши осіб, які брали участь у справі, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 405 Цивільного кодексу України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч. 2 ст. 405 ЦК України).

В даному випадку, оскільки спір стосується права на проживання особи в будинку який на праві власності належить іншій особі, за основу поняття члена сім'ї слід брати поняття, що визначено у ст. 64 Житлового кодексу України, де вказується, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Як вказав у своїй позовній заяві позивач, що підтверджується матеріалами справи, відповідачка є його рідною дочкою, отже вона вважається членом сім'ї позивача.

Згідно вимог статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на обставину, що відповідачка з ним з 2008 року не проживає без поважних причин, на підтвердження чого надав акт депутата Петрівської селищної ради ОСОБА_5.

Однак суд схильний вірити доводам представника відповідачки, основаних на представленому акті депутата Петрівської селищної ради ОСОБА_6 від 03.05.12 р., а також на поясненнях допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, про те, що відповідачка у належному позивачу будинку не проживає з жовтня 2011 року, оскільки представлений позивачем акт депутата Петрівської селищної ради ОСОБА_5 у суду викликає сумнів щодо його достовірності: указаний акт не містить дати його складання, він складений не самим депутатом, про що свідчить відмінний почерк депутата, крім того, в цьому акті застосовані вирази, що непритаманні такого роду документам, тобто містять текст, викладений від першої особи, що складала акт.

Зважаючи на це, суд відповідно до частини четвертої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України роз'яснював позивачу його права про надання додаткових доказів його доводів, а також роз'яснював наслідки їх не надання, однак позивач ніяких дій не вчинив, перед судом ніяких клопотань не порушував.

За таких обставин, застосовуючи до спірних правовідносин положення частини другої статті 405 Цивільного кодексу України, суд вважає позов необґрунтованим, оскільки у позивача не настало право на звернення з цим позов до суду, тому що не сплив термін, по закінченню якого відповідачку можна вважати такою, що втратила право на проживання у будинку позивача.

Що стосується доводів представника відповідачки відносно поважності не проживання її довірительки в будинку позивача, а саме, що відповідачка не проживає в ньому з поважних причин -позивач нібито вигнав її з будинку у стані сп'яніння (фактично вчинив насилля в сім'ї), суд вважає їх недоведеними, оскільки на підтвердження цієї обставини не надано належних доказів (даних про звернення з цього приводу до правоохоронних органів, рішень відповідних органів тощо).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном -залишити без задоволення за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 10-ти днів з моменту його проголошення.

Головуючий: