Ухвала

від 11.05.2012 по справі 5010/1195/2011-з-21/49

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 травня 2012 р. № 5010/1195/2011-з-21/49

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Удовиченка О.С., розглянувши заяву Івано-Франківської міської ради

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2011 у справі№ 5010/1195/2011-з-21/49 за позовомІвано-Франківської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю "Юком" простягнення збитків у розмірі 33 327, 63 грн.

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківська міська рада звернулась до господарського суду

Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юком" про стягнення збитків в розмірі 33 327, 63 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2011 у справі № 5010/1195/2011-з-21/49, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2011 у справі

№ 5010/1195/2011-з-21/49 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 залишено без змін.

Івано-Франківська міська рада звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2011 у справі № 5010/1195/2011-з-21/49, в якій просить зазначену постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі № 9/68/2011/5003, від 28.11.2011 у справі № 5023/3471/11, від 13.12.2011 у справі № 8/5025/371/11 та від 13.12.2011 у справі № 14/5025/1104/11.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 12.12.2011 у справі № 5010/1195/2011-з-21/49, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, з огляду на те, що спірна сума збитків обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання позивачем прибутку в результаті випадкового збігу обставин, при цьому наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Крім того, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас у постановах від 13.12.2011 у справі № 9/68/2011/5003, від 28.11.2011 у справі № 5023/3471/11 та від 13.12.2011 у справі № 14/5025/1104/11, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення збитків з урахуванням такого:

- позивачем доведено згідно зі статтею 33 ГПК України у встановленому порядку наявність (а відповідачем не спростовано відсутність) повного складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем, а саме: протиправна бездіяльність (полягає в тому, що відповідач з моменту прийняття рішення міською радою не виконав вимоги щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та не уклав договору оренди із позивачем); наявність збитків (полягають у неотриманні доходів для бюджету міської ради, які могли бути отримані у вигляді орендної плати при укладенні з відповідачем договору оренди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками (полягає у бездіяльності відповідача); вина правопорушника (неукладення договору відбулось з вини відповідача, оскільки без надання ним технічної документації укласти договір залишалось неможливим) [справа № 9/68/2011/5003];

- позивачем доведено належними доказами факт понесення збитків, а також доведено наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, завданими позивачу, та вини відповідача), що є підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (справа № 5023/3471/11);

- судами попередніх інстанцій встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення та наявність усіх об'єктивних складових, які необхідні для відшкодування шкоди. Крім того, судом касаційної інстанції враховано те, що відповідач не заперечує факту самовільного зайняття земельної ділянки та не спростовує відповідних обставин справи (справа № 14/5025/1104/11).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того постанова Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі № 8/5025/371/11, на яку також здійснює посилання заявник, не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права , оскільки предметом перегляду в суді касаційної інстанції була постанова суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду. Отже, судом касаційної інстанції вирішувалося процесуальне питання правомірності залишення позову без розгляду. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що залишення позову без розгляду внаслідок порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим постанову суду апеляційної інстанції скасовано та передано справу для перегляду судового рішення апеляційному порядку.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 5010/1195/2011-з-21/49 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Івано-Франківській міській раді у допуску справи

№ 5010/1195/2011-з-21/49 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: Т.Данилова Т.Добролюбова С.Могил О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)