Ухвала

від 04.07.2012 по справі 230/2764/12

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 230/2764/12

У Х В А Л А

04 липня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Строгого І.Л.

за участю:

секретаря Палій М.Д.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Лиська В.П.

Іваська М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Золотий колос» про витребування земельної ділянки (паю) і стягнення збитків та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася з позовом до відповідача про витребування земельної ділянки (паю) і стягнення збитків та судових витрат.

В судовому засіданні перед початком розгляду справи по суті представником позивача ОСОБА_1 до суду подано заяву, підписану позивачем про забезпечення позову, в якій посилаючись на ст.ст. 27 та 152 ЦПК України, просить заборонити відповідачу - приватному підприємству «Золотий колос» заїжджати та іншим чином втручатись в її земельну ділянку НОМЕР_1, кадастровий № 0525385300:02:001:0047, площею 1,7961 га на території Михайлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області. Допустити до негайного виконання ухвалу суду.

Представники відповідача - Лисько В.П. та Івасько М.К. заперечували щодо задоволення заяви посилаючись на те, що позивач та її представник не довели належними та допустимими доказами той факт, що у майбутньому виконання рішення суду може бути утрудненим або взагалі неможливим..

Заслухавши думку представника позивача, думку представників відповідача, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи із такого.

Згідно частин 1 та 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду може бути утрудненим або взагалі неможливим.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006р. зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, позивачем та її представником всупереч статтям 10 та 151 ЦПК України не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки саме ці обставини є підставою для забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 151, 153, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :