Ухвала

від 17.07.2012 по справі 2а-982/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. № 52642/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області до ТзОВ науково-виробничого підприємства "Сіненергія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у сумі 2745,84 грн.,-

встановила:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства підприємства "Сіненергія" (далі ТзОВ НВП "Сіненергія"), в якому просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за порушення державної дисципліни цін в сумі 2745,84 грн., згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 19.11.2009 року №24.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі плану роботи органів державного контролю за цінами на IV квартал 2009 року, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області проведено планову перевірку дотримання порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку, зокрема відповідача ТзОВ НВП «Сіненергія», якою встановлено, що відповідач надає абонентам м. Мукачево та Мукачівського району загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Разом з тим, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області встановлено порушення ТОВ НВП «Сіненергія» державної дисципліни цін за рахунок застосування зверх тарифу плати за надання роздруківок інформації про розмови юридичним та фізичним особам.

Позивач зазначає, що в результаті порушень відповідачем норм Закону, останнім стягнуто понад рівень встановленого тарифу, плату за роздруківки (розшифровки) інформації за телефонні розмови, що призвело до отримання необгрунтованої виручки в розмірі 913,92 грн., а також внаслідок завищення граничного розміру абонплати ТзОВ НВП «Сіненергія» отримало необгрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн. За таких обставин, на підставі ч.І ст.14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вищевказана необгрунтована виручка, яка була отримана ТзОВ НВП «Сіненергія» підлягає вилученню до держбюджету, як така, що отримана з порушенням норм чинного законодавства. За наслідками проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області прийнято рішення від 19.11.09 № 24 яким застосовано до ТзОВ НВП «Сіненергія» адміністративно-господарські санкції у розмірі 2745,84 грн. з яких 915,28грн. - необгрунтовано отримана виручка, 1830,56грн,- штраф. Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 27 січня 2010р. №01/01-05/94, однак станом на 22 березня 2010 року рішення інспекції від 19.11.09 № 24 не було виконано. Позивач просив позов задоволити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ науково-виробничого підприємства "Сіненергія" адміністративно-господарські санкції за порушення державної дисципліни цін 4,08 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна інспекція контролю за цінами в Закарпатській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області проведено планову перевірку дотримання порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги та тарифів на надання в користування каналів електрозв'язку, зокрема відповідача ТзОВ НВП «Сіненергія» за наслідками якої складено акт від 13.11.2009 року.

З даного акту вбачається, що в результаті порушень відповідачем норм законодавства, останнім стягнуто понад рівень встановленого тарифу, плату за роздруківки (розшифровки) інформації за телефонні розмови, що призвело до отримання необгрунтованої виручки в розмірі 913,92 грн., а також внаслідок завищення граничного розміру абонплати ТзОВ НВП «Сіненергія» отримало необгрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн.

Крім того за наслідками проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області прийнято рішення від 19.11.09 № 24, яким застосовано до ТзОВ НВП «Сіненергія» адміністративно-господарські санкції у розмірі 2745,84 грн. з яких 915,28грн. - необгрунтовано отримана виручка, 1830,56грн.- штраф.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 27 січня 2010р. №01/01-05/94.

Колегія суддів звертає увагу, що ст. 5 п. 24 розділу 2 рішення НКРЗ від 28.04.09 № 1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги." встановлено вартість абонплати для підприємств в розмірі 33,81 грн. без урахування ПДВ, однак відповідачем застосовувалась абонентська плата в розмірі 33,82 грн. без ПДВ (40.58 грн. з ПДВ), а відтак останнім застосовано завищений граничний розмір абонплати та отримано необгрунтованої виручки в розмірі 1,36 грн. Дані обставини встановлені в ході проведення перевірки ТзОВ НВП «Сіненергія» та підтверджені матеріалами справи, зокрема довідкою-розрахунком необгрунтовано одержаної виручки .

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Таким чином з відповідача у цій частині підлягають до стягнення адміністративно - господарські санкції за порушення державної дисципліни цін у сумі необгрунтовано одержаної виручки -1,36 грн. та штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки, що разом становить 4,08 грн.

Що стосується позовних вимог в частині порушення ТзОВ НВП «Сіненергія» п. 1.16. ст. 32 Закону України «Про телекомунікації», п. 31, 107 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.05 № 720 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 №830, а саме стягнення понад рівень тарифу, встановленого рішеннями Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 12.09.08 №1110 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги", плати за роздруківки (розшифровки) інформації за телефонні розмови, що призвело до завищення розміру тарифу, нарахування завищеної плати та отримання необгрунтованої виручки в розмірі 913,92 грн. та нарахування позивачем штрафу у двократному розмірі зазначеної суми то суд констатує наступне.

Судовою колегією встановлено, що ТзОВ НВП "Сіненергія" є оператором зв'язку, який у відповідності до п.п. 2.1.6 п. 2.1 розділу ІІ типового договору має право установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, крім послуг, тарифи на які регулюються державою.

У відповідності до наказу відповідача № 14/в від 03.06.08 року за надання додаткової послуги по розшифровці на папері нарахованої до оплати суми за міжміські, міжнародні телефонні розмови на вимогу абонента при одноразовому замовленні за розрахунковий період, з абонента додатково стягується плата в сумі 2 грн. 24 коп.

Згідно ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Положеннями статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін.

Законом України "Про телекомунікації" встановлено, що споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг та рахунків за надані телекомунікаційні послуги. При цьому законом покладено обов'язок на такого оператора за умови особистого звернення споживача надання розшифровки суми за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням повної інформації про використані послуги.

Позивачем в процесі розгляду справи не заперечувалося, що відповідач безоплатно надавав рахунки за надані телекомунікаційні послуги. Підставою винесення рішення інспекції від 19.11.09 № 24 (в цій частині) є встановлення тарифів за надання послуги з розшифровки переговорів на папері, наданих телекомунікаційних послуг за встановлену позивачем плату.

Послуги зв'язку надаються споживачеві на підставі договору, тобто про встановлені тарифи за надання додаткових послуг, зокрема, за надання розшифровки на папері споживач обізнаний, що підтверджується відповідним укладенням договору про надання телекомунікаційних послуг. Крім того, законом покладений обов'язок на оператора зв'язку надання безкоштовно такої розшифровки наданих послуг лише за умови звернення споживача за для узгодження оскаржуваних ним сум. При цьому Законом визначене право оператора на встановлення тарифів на додаткові послуги.

Зазначена додаткова послуга відповідача з надання споживачу розшифровки телефонних переговорів не знаходиться у сфері державного регулювання цін.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідачем отримувалася плата за надання розшифровки наданих послуг на папері за зверненням споживача саме з метою отримання визначених до оплати сум з метою їх узгодження або оскарження, а тому з огляду на вищевказані норми Закону, отримання встановленої плати відповідачем за надання розшифровки наданих послуг на папері за зверненням споживача з інших підстав є додатковою послугою оператора, передбаченою відповідним договором, тому відповідач мав повноваження щодо встановлення тарифу на надання вказаної послуги.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі №2а-982/10/0770- без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич